За даними заступника начальника відділу по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності МВС України Сергія Лебідя, торік в Україні було порушено 35 кримінальних справ за фактами порушення авторського права при використанні програмного забезпечення, а за 9 місяців поточного року таких справ уже нараховується 77. Однак, на думку С.Лебідя, існуючі санкції щодо порушників треба зробити більш жорсткими, оскільки вони зараз «неадекватні суспільній небезпеці», яку несе цей вид правопорушень (як правило, це штраф або умовне тюремне ув’язнення до двох років).
Хоч як це дивно, але деякі власники ПЗ виявляють мало зацікавленості у захисті своїх авторських прав на території України. Якщо компанія Microsoft це робить (69 iз 77 справ припадають на її продукти), то інші іноземні компанії, як вважають у Всеукраїнській асоціації комп’ютерних клубів, побоюються стикатися з корупцією українських чиновників.
Така ситуація з використанням неліцензійного ПЗ донедавна спостерігалася i в інших країнах Східної Європи. Однак завдяки активним діям з легалізації її вдалося докорінно змінити. Цікавим є досвід нашого сусіда — Польщі, яка мала у 1994 році рівень «піратства» 97%, але завдяки здійсненим заходам з легалізації ПЗ зменшила цей показник у 2000 році до 54% і одночасно на 80,8% збільшила власний ринок ПЗ — до $378 млн.
КОМЕНТАР
Володимир ДМИТРИШИН, заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності:
— Рівень використання неліцензійного програмного забезпечення (ПЗ) в Україні оцінюється експертами у 90%. Відтак у 2000 році втрати для українського ВВП склали майже $265 млн., а податкових надходжень недоотримано близько $100 млн. За умови, що цей процес триватиме й далі, у 2004 році, як прогнозують фахівці, втрати ВВП зростуть майже у 1,7 разу, а бюджету — у 1,8 разу.
Водночас у 2000 році внесок вітчизняної індустрії програмного забезпечення в обсязі ВВП склав приблизно $34 млн., а податкові надходження наближалися до $12 млн. За умови незмінного рівня використання неліцензійного ПЗ ці показники у 2004 році складатимуть відповідно $57 млн. та $21 млн. Та якщо ми знизимо рівень «піратства» хоча б на 10%, внесок індустрії програмного забезпечення у ВВП зросте до $107 млн., а при досягненні Україною середнього західноєвропейського рівня (34%) він збільшиться до $332 млн. Іншим наслідком «піратства» є недоотримання митних платежів, які складають важливу статтю бюджету. Законом «Про митний тариф України» передбачено, що за легальне ввезення одного екземпляра ПЗ повинно сплачуватися мито у розмірі 0,8 євро. Тож можна сказати, що використання нелегального ПЗ викреслило із бюджету близько 960 тис. євро митних зборів.
Втрати виникають і внаслідок того, що висококваліфіковані кадри виїжджають iз країни в пошуках пристойно оплачуваної роботи. Як правило, це професіонали високого гатунку, які могли б принести значну користь своїй державі. Щороку Україну залишають від 2,5 до 6 тис. фахівців у галузі комп’ютерних технологій, тодi як вищі учбові заклади готують в рік до 1,4 тис. фахівців у цій галузі. Якщо врахувати, що підготовка одного спеціаліста коштує державі приблизно 3,0 тис. грн. на рік, то й за цим критерієм щорічно втрачається від 37,5 до 90 млн. грн.
Чинне законодавство України зберігає за автором (видавцем) ПЗ право на виробництво копій. Купуючи програмний продукт, ми одночасно купуємо ліцензію (право) на використання одного його примірника. Тож кожен користувач програмного продукту повинен мати ліцензію на нього. Ліцензія повинна бути закуплена для кожного комп’ютера, на якому встановлений чи використовується програмний продукт, що завантажується через мережу. Отже, порушника дуже легко визначити. Однак у свідомості багатьох людей ще панує думка, що об’єкти інтелектуальної власності є споконвічно суспільною власністю. Це веде до знецінення результатів інтелектуальної праці. І не варто, мабуть, заспокоюватися тим, що серед десяти заповідей є «не укради», але немає «не копіюй» ПЗ. Дуже хочеться, щоб ми якнайшвидше покінчили з цим правовим нігілізмом, неповагою до чужої праці і перейшли до цивілізованих норм використання програмного забезпечення.
