Вартість медичних препаратів в Україні б’є рекорди. В Європі аналогічні ліки можуть бути дешевшими вдвічі, а то і втричі. Проте Міністерство охорони здоров’я України, а також експертне середовище упевнені: подолати дорожнечу ліків в України — цілком реально. Першим кроком до налагодження цивілізованої державної політики у цій сфері стала Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою» (№ 340), ухвалена 25 квітня цього року. Про основну мету пілотного проекту, механізми та особливості впровадження референтних цін нам розповів головний терапевт Міністерства охорони здоров’я України Василь НЕТЯЖЕНКО.
— Василю Захаровичу, чи серйозною є сьогодні проблема захворюваності гіпертонією в Україні? Чи є вже позитивні результати у запровадженні референтних, тобто узгоджених єдиних цін на однотипні ліки різних виробників?
— Третина нашого населення, зокрема і підлітки, страждає на підвищений артеріальний тиск. Із них лише 60% в цілому знають про своє захворювання. Системно лікуватися починають лише 40% хворих, а продовжують — 14%. Тобто тільки кожний п’ятий хворий, який знає, що в нього є артеріальна гіпертензія, починає лікуватися! У Чехії, наприклад, постійно лікується 55—60% населення, а загалом по Європі — близько 30—35%.
— Чому пілотний проект щодо запровадження референтних цін в Україні вирішили розпочати саме із проблеми захворюваності на гіпертонію?
— Щороку близько 105 тисяч нашого населення страждає від інсульту. В середньому у понад 50 тисяч наших пацієнтів виникає інфаркт міокарда. Як правило, це пацієнти з артеріальною гіпертензією. Зверніть увагу: 160—180 тисяч нашого населення — це фактично населення 2—3 великих районів нашої держави. І вони потім ризикують стати інвалідами!
— Чи потребує пацієнт із діагнозом «артеріальна гіпертензія» постійного лікування? Чому?
— Гіпертонію неможливо вилікувати за один місяць, тому постійне лікування є надзвичайно важливим.
— Тобто перед вітчизняними медиками постає завдання не лише вчасно виявити захворювання, а й переконати людину змінити спосіб життя та регулярно приймати ліки?
— Більше того, кожен наш пацієнт повинен мати бажання і бути зацікавленим у тому, щоб контролювати свій артеріальний тиск, вести здоровий спосіб життя, не зловживати алкоголем, не курити, не їсти занадто жирного, солоного та солодкого. Він має чітко усвідомлювати: якщо такого самостійного контролю не буде, то у нього можуть виникнути різні ускладнення. Сьогодні в країні понад 40% населення має надмірну вагу, з них 20% мають ожиріння. Тобто, це кожен п’ятий українець. Також 45% наших чоловіків за останні 30 років не відмовилися від звички курити. Якщо хвора людина регулярно контролює свій артеріальний тиск, то ймовірність виникнення ускладнень у неї зменшується вдвічі.
— У чому полягає основна мета пілотного проекту щодо запровадження референтних цін на ліки від гіпертонії, яких результатів ви очікуєте?
— Головна мета пілотного проекту — забезпечити повноцінне лікування хворих на гіпертонічну хворобу, особливо соціально незахищених категорій населення України. Проект складається з двох етапів. На першому етапі — це встановлення доступних цін на лікарські засоби, що зареєстровані в Україні: інгібітори АПФ еналаприл та лізиноприл; бета-адреноблокатори бісопролол, метопролол, небіволол; антагоністи кальцію амлодипін та ніфедипін. Їхня вартість у аптечних мережах не перевищуватиме встановлену межу оптово-відпускної ціни.
Другий етап реалізації проекту стартує з 1 вересня. Саме з цього часу почнеться запровадження механізму часткової компенсації громадянам вартості ліків від гіпертонічної хвороби за рахунок бюджету. Тобто хворі приходитимуть до аптек, де їм за рецептами безкоштовно видаватимуть потрібні ліки. Референтну ж вартість препаратів аптекам компенсуватиме держава.
Цим проектом ми, перш за все, намагаємося зацікавити людей своїм здоров’ям — відвідувати лікаря, вимірювати тиск і, за необхідності, отримати рецепт на той чи інший препарат, який зможе стабілізувати самопочуття. Важливо, що лікарі повинні пропонувати препарати не окремих брендів та торгових марок, а найефективніші за хімічною формулою ліки для кожного конкретного пацієнта. А вибирати той чи інший різновид — це прерогатива пацієнта.
— Як виникла ідея запровадити референтні ціни на ліки для гіпертоніків? На які конкретно медичні препарати поширено цей проект?
— За кордоном, наприклад, в Угорщині, Словаччині, Словенії ціни на ліки для зниження артеріального тиску подеколи у тричі дешевші, ніж у нас. Тут треба врахувати і те, що наші громадяни за рівнем достатку поступаються навіть східним європейцям, то чому ж вони мусять переплачувати за життєво необхідні медпрепарати? Саме тому й було започатковано пілотний проект щодо регулювання цін на ліки для хворих на артеріальну гіпертензію.
У процесі впровадження референтних цін було відібрано сім так званих хімічних молекул, які найчастіше використовують для лікування цього захворювання. На кожну з них існує декілька (іноді 30—40) різноманітних препаратів — як вітчизняного, так й імпортного виробництва. Тому пацієнт в аптеці завжди може сказати: «Дайте мені, будь ласка, такий препарат, який я вважаю за потрібне». Адже, повторюся, у рецепті буде зазначено діючу речовину, а не комерційну назву.
І вже на етапі вибору вступить в силу ціна самого препарату. Наприклад, всі вітчизняні ліки значно дешевші, ніж закордонні препарати. Хоч практично всі ці препарати зроблено на одній хімічній структурі. А наша система контролю за виробництвом ліків надзвичайно ретельна й така, що відповідає світовим стандартам — всі наші фармацевтичні підприємства мають сертифікати контролю якості GMP.
— За яким принципом розраховували референтні, тобто середні ціни на дані групи ліків?
— Середні ціни формувалися з урахуванням добової дози препарату та цін, встановлених на них у сусідніх державах — у Чехії, Словаччині, Польщі тощо.
— Чому основний акцент під час впровадження референтних цін було зроблено саме на ліках вітчизняного виробництва?
— Ще у квітні поточного року Кабмін та провідні українські фармвиробники підписали меморандум, згідно з якими сторони взяли на себе зобов’язання знизити ціни на ліки для гіпертоніків у середньому на 10—20%. Тобто, саме ці препарати стануть доступнішими. А за якістю та ефективністю, повторюся, українські ліки не поступаються світовим аналогам.
— Яким чином буде компенсовано цю різницю?
— Вартість ліків буде компенсовано з державного бюджету. Не бачу причин турбуватися з цього приводу. Схема проста: лікар виписує пацієнту рецепт, за яким в аптеці за місцем проживання йому надають ліки. Після цього обласне управління охорони здоров’я разом з аптечною мережею вирішують питання щодо компенсації.
— Де можна дізнатися про перелік препаратів, що підпадають під дію пілотного проекту?
— На сайті Міністерства охорони здоров’я оприлюднено практично весь перелік препаратів, всі фармацевтичні назви і їхні референтні (середні) ціни, які спеціальною комісією Міністерства охорони здоров’я України було запропоновано виробникам. Тут можна знайти понад 200 хімічних, фармацевтичних назв сім груп препаратів, а саме — інгібітори ангіотензинконвертуючого ферменту (хімічна формула, наприклад, одного з цих препаратів носить назву або еналапріл, або лізінапріл); бета адреноблокатори (три групи препаратів) і антагоністи кальцію.
— Де можна отримати потрібний препарат?
— Пацієнт може отримувати препарат на території, де він фактично прописаний. Якщо, наприклад, пацієнт їде до іншої області або міста, то йому потрібно зареєструватися у місцевому медичному закладі й отримати там рецепт, за яким в аптеці йому нададуть препарат.
— Тобто ці препарати можна буде купити лише за рецептом?
— Ні, не лише. Але якщо пацієнт хоче лікуватися за державний кошт — тоді він отримує цей препарат за рецептом. Якщо ж людина хоче придбати конкретний препарат, наприклад, більш дорогий, то він це може зробити за власний кошт.
— Чи буде в подальшому поширено експеримент і на інші категорії лікарських засобів?
— Хочу ще раз звернути увагу — це пілотний проект. І якщо ми отримаємо добрий результат, то досвід буде поширено і на інші категорії медичних препаратів.
