Є перевірений століттями спосіб дистанціюватися від поточних проблем — розумно поглянути в зоряне небо. Величне видовище нескінченних просторів дозволяє легше поставитися до тимчасових труднощів і незручностей нашого буття. Всесвіт — царина величезних просторів, неймовірних енергій і нескінченного часу. Всесвіт привертає нас тим, що ми можемо осягнути нескінченне, і це дає нам надію на всемогутність нашого розуму.
У середу, 22 лютого 2017 відбулася прес-конференція NASA, присвячена відкриттю нових екзопланет. Всього за добу ЗМІ, спраглі за простими і добрими новинами на тлі хронічних криз, встигли роздути з цього майже сенсацію. На тлі створеного ажіотажу, багато хто очікував мало не повідомлень про відкриття нових форм життя або міжпланетні контакти.
Втім, навіть для недосвідченого, але досить уважного спостерігача, все було цілком передбачувано: таким чином вчені NASA презентували свою публікацію в журналі Nature (MichaлlGillonetal. Seventemperateterrestrialplanetsaroundthenearbyultracooldwarfstar TRAPPIST-1 // Nature 542, 456-460 (23 February 2017) doi: 10.1038 / nature21360 (Received 21 November 2016 Accepted 21 December 2016 Publishedonline 22 February 2017)), де повідомили про відкриття чотирьох планет на орбіті зірки TRAPPIST-1, яка знаходиться в сузір’ї Водолія на відстані в 39,5 світлових років від Сонця. Отже, разом з трьома відкритими раніше планетами цієї системи, нові планети склали найбільшу екзопланетну систему з відкритих на даний момент.
Втім, важливим в цьому повідомленні є те, що три з чотирьох нових планет за своїми характеристиками є схожими на планети земної групи і знаходяться в так званій зоні життя, де теоретично можливе існування живих організмів.
TRAPPIST-1 — це слабка холодна зірка вісімнадцятої зоряної величини — червоний карлик (каталогізований як 2MASS J23062928-0502285), що отримав свою назву на честь телескопа, за допомогою якого був детально вивчений: TRAnsitingPlanetsandPlanetesImalsSmallTelescope. Цей інструмент знаходиться в обсерваторії ESO Ла-Силья в Чилі. Подальше вивчення зірки і, власне, підтвердження існування перших трьох планет сталося вже за допомогою космічного інфрачервоного телескопа Spitzer в травні 2016, а відкриття наступних чотирьох — уже наприкінці року. Відкриття також було підтверджено спостереженнями британського інфрачервоного телескопа UKIRT та інструменту VLT ESO.
ФОТО З САЙТА NASA.GOV
Величезні відстані у нашому всесвіті — це не бар’єр, а виклик нашому розуму. Неможливість спостереження навіть дисків окремих зірок зовсім не заважає відкривати і вивчати їх планетні системи. Розвиток інструментів, зокрема позаатмосферної астрономії, і поява нових методів дослідження, призвели до того, що екзопланети відкривають досить часто: зараз існує більше 3500 офіційно підтверджених планет, а ще понад 4500 чекають на підтвердження. При цьому, 44 планети вважаються потенційно придатними для життя.
Існує кілька методів відкриття планет біля інших зірок. Найпоширенішим є так званий транзитний метод, заснований на спостереженнях зміни яскравості під час проходження планети на тлі зірки. Він дозволяє визначити розміри, до того ж, у поєднанні з іншими методами — і щільності планет, а також може дати інформацію про наявність і склад атмосфери. Таким способом було відкрито 2608 екзопланет, більше 76% відомих на сьогодні. Ще близько 19,5% планет відкривають за допомогою методу Допплера (або методу променевих швидкостей), заснованого на спектрометричному вимірюванні радіальної швидкості зірки по орбіті відносно загального центру мас системи. Решта 4,5% екзопланет були відкриті за допомогою інших непрямих методів та їхніх гібридів, яких сьогодні існує до десятка.
Саме транзитним методом і було відкрито систему TRAPPIST-1.
Під час вивчення з’ясувалося, що нові планети вельми схожі на Землю за розмірами (від 0,62 до 1,34 земного діаметра та від 0,91 до 1,27 земної маси), однак знаходяться набагато ближче до свого світила, ніж Земля (вони знаходяться на відстані від 0,1 до 0,6 відстані від Землі до Сонця). Також планети виявилися досить близько одна до одної. Сама зірка досить невелика, об’єкти цього класу є найпоширенішими, двадцять з тридцяти найближчих до нас зірок є червоними карликами. TRAPPIST-1 всього на 11% більше Юпітера за розміром, але важча за нього в 84 рази.
Відкриття, як це найчастіше буває, породило безліч питань і відкрило перспективи подальших досліджень. Зокрема, цікаве питання, як зберігається стабільність орбіт і самих планет за таких малих відстаней між ними і зіркою. Ймовірно, орбіти знаходяться в резонансі, як наприклад, супутники Юпітера, що і забезпечує стабільність.
Також ймовірним припущенням на сьогодні є, що планети утворилися на більшій відстані, але в процесі еволюції системи мігрували впритул до зірки. Це означає, що на них може бути вода, а отже, ймовірність виявлення життя — не нульова. Також цікаво дізнатися, чи є і яка саме на цих планетах атмосфера.
Власне, важливим у цьому відкритті є сам факт виявлення системи з 7 планет. Тепер ми знаємо, що такі світи існують, і нам слід вивчити їх, зокрема за допомогою нового космічного телескопа JWST (JamesWebbSpaceTelescope), запуск якого запланований в жовтні 2018.
За двадцять останніх років ми розвинули нові технології і нові методи досліджень, які дозволяють нам вивчати не просто невидиме, а — те, що не можна спостерігати. Це важливий результат нашого наукового прогресу, навіть в тому випадку, коли об’єкт наших досліджень поки фізично не може бути досяжним.
Всесвіт — царина величезних просторів. І щоб підкорити їх за розумний час, потрібно навчитися керувати величезними енергіями. Кожне нове відкриття, кожне питання, що знайшло свою відповідь, наближає нас до можливості почати свою подорож в нескінченність, наш шлях до осягнення себе в нескінченному Всесвіті, до повсякденного тріумфу розуму.
