Тканинна терапія, крізна пересадка рогівки, лазер в офтальмології, комплексне лікування опіків очей, селективна лазерна дія на структури хоріоретинального комплексу, високочастотне електрозварювання у вітреоретинальній хірургії — такими є основні й, по суті епохальні, досягнення учених школи академіка Володимира Петровича Філатова. 1936 року в Одесі цим великим ученим було створено Інститут експериментальної офтальмології. Нині Інститут очних хвороб і тканинної терапії НАМН України, що носить ім’я свого творця, є всесвітньо визнаним центром у всіх сферах офтальмології. З 2004 року Філатовську наукову обитель очолює член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Наталія Володимирівна Пасєчнікова.
— Для мене велика честь і висока відповідальність нести естафету моїх видатних попередників, — говорить Наталія Володимирівна. Понад 20 років Інститутом, що перетворився на справжню мекку незрячих, керував академік Володимир Петрович Філатов. Його досягнення у низці розділів очних хвороб, зокрема у введенні в практику крізної пересадки рогівки, блискуче розвинула його прямий послідовник академік Надія Олександрівна Пучковська. Упродовж низки років Інститут вів уперед талановитий учений-офтальмолог Іван Михайлович Логай. Таким чином, я лише четвертий його директор. Зрозуміло, що фігура В.П. Філатова сприймається мною ніби на віддалі. Проте мій безпосередній вчитель, професор Тетяна Володимирівна Шлопак належала до цієї славетної школи. Звісно, зберігаючи великі традиції, Інститут цілком відповідає світовим тенденціям у сучасній офтальмології. Інакше й бути не може. Боротьба з численними захворюваннями очей немислима поза руслом високих сучасних технологій.
— Наталіє Володимирівно, в преамбулі до нашої бесіди були обкреслені віхи Інституту світового формату, науки, що увійшли до скарбниці. Що являє собою Інститут сьогодні в розрізі його можливостей і завдань.
— Філатовський інститут — це унікальний офтальмологічний центр, у якому здійснюється консультативно-амбулаторна й клінічна допомога при діагностиці всіх видів захворювань очей і їх придатків. Щорік у 10 клінічних профільних відділеннях на 480 ліжок проходять лікування понад 13 тисяч пацієнтів. Щодня до консультативної поліклініки звертаються по допомогу понад 600 пацієнтів, як з областей України, так і з ближнього й далекого зарубіжжя. Десять спеціалізованих науково-експериментальних лабораторій Інституту дають можливість всестороннього обстеження хворих з різною очною патологією. На базі Інституту працюють п’ять центрів національного значення: Центр увеїтів, центр опіків очей, Офтальмоонкологічний центр, Центр дитячої офтальмології, Офтальмотравматологічний центр.
— Яким є науковий фундамент цього складного ритму роботи?
— Сьогодні діяльність нашого Інституту спрямована на весь спектр проблем ока. Проводиться вивчення патогенезу його захворювань з використанням усіх сучасних методів, використовуваних в медицині й біології. Зрозуміло, створюються нові способи діагностики й лікування. При цьому широко використовуються пріоритетні розробки інституту у проблемах трансплантації тканин, дії іонізуючого й лазерного випромінювань, ультразвуку, магнітних полів, кріовпливу, імунології, ендокринології та тканинній терапії. Крім того, розробляються комплексні реабілітаційні програми.
— У Інституті, вперше в світі, був застосований лазер у лікуванні найскладніших очних захворювань. Як це сталося й що дає?
— Родоначальником лазерної ери в офтальмології є Надія Олександрівна Пучковська. Вона брала безпосередню участь у створенні перших вітчизняних лазерів і розробці техніки лазерних операцій. Перша в світі лазерна коагуляція при відшаруванні сітківки була здійснена в цих стінах 1963 року професором Леонідом Андрійовичем Лінником.
— Наталіє Володимирівно, на міжнародних конгресах викликають інтерес математичні моделі захворювань ока та можливість їхнього практичного використання. Зокрема, це ваші дослідження. У чому полягає їхня суть?
— Так, дійсно, нашим колективом уперше в 2002—2003 роках була математично й експериментально обгрунтована можливість селективної лазерної дії на тканини очного дна. Це стало початком нового напрямку в його вибірковому впливі на структури хоріоретинального комплексу. Також уперше в Україні були впроваджені транспупілярна термотерапія й лікування ретинопатії недоношених, тобто небезпечної патології сітківки. Створена наукова школа ретинології, основною концепцією якої є зменшення травматичності лазерних і хірургічних втручань при очних захворюваннях.
— Філатовський інститут надає допомогу людям різного віку, але особливе місце серед них приділяється найменшим пацієнтам. Показовим є факт високої міжнародної оцінки за дослідження «Використання високочастотного електрозварювання біологічних тканин у вітреоретинальній хірургії» на XII Конгресі «Euretina» 2012 року в Мілані. За ці дослідження ви, доктор медичних наук В.О. Науменко та кандидат медичних наук Н.М. Уманець були нагороджені II-ю премією «Euretina. Innovation Awards». Опіки й різні травми ока є неодмінним наслідком нашої техногенної епохи. Розробку та лікування цієї проблематики розпочав іще В.П. Філатов. Як сьогодні удосконалюються ці напрямки?
— Ці питання розробляються у нас давно. Слідом за В.П. Філатовим Н.А. Пучковська впровадила різні види пересадки рогівки, особливо при опіках очей. Організувала перший у країні Центр лікування важких опіків очей. І.М. Логай розробив і впровадив мікрохірургічний кобальт-самарієвий магніт для витягування чужорідних тіл із заднього відділу ока, а також оригінальний спосіб витягування чужорідних тіл з кришталика зі збереженням його прозорості. Фактично він створив українську школу офтальмотравматології.
— Володимиру Петровичу Філатову належать легендарні слова: «Коли надаєте допомогу офтальмологічним хворим, ніколи не кажість «ніколи». Цього він героїчно прагнув, виконавши понад тисячу операцій з пересадки рогівки. Чи живе це кредо й понині?
— Інститут не зупиняється на досягнутому. За останній час відповідно до сучасних вимог були переобладнані всі наукові лабораторії, реалізовано безліч ідей і науково-практичних розробок, що сприятливо позначається на допомозі людям. Наразі фахівцями Інституту ведуться унікальні науково-дослідні роботи у сфері створення штучної рогівки на основі очищеного колагену. Удосконалюються технології отримання біоеквіваленту рогівки, що допомогло б розв’язати проблему з донорським матеріалом. Проводиться вивчення дії на орган зору фемтосекундного лазера, швидкість імпульсу якого надкоротка й становить усього 10—15 с. Запропонована довгохвильова фундусграфія, що дозволяє візуалізувати структури очного дна в різних спектральних діапазонах.
Фактично, розглядаючи Інститут як оазис надій в офтальмологи, Володимир Петрович вірив, що неможливе у відновленні зору вчора стане дійсністю завтра. Цього ми прагнемо.
