Закінчився перший місяць навчального року, але аж ніяк не всі школярі відразу ж опинилися за партами — майже десять тисяч дітлахів вважали за краще обминути навчальний заклад. За вересень до шкільних класів вдалося повернути близько шести тисяч дітей, а також понад чотири тисячі працевлаштувати. Проте майже три з половиною тисячі школярiв і до цього дня не почали занять. Найбільше таких дітей у Луганській, Житомирській, Івано-Франківській та Одеській областях. Міністр освіти та науки Василь Кремінь повідомив журналістам, що тепер у школах за відвідуванням дітей установлено дуже жорсткий контроль: вчителі після третього уроку зобов’язані повідомляти батькам про те, що діти не з’явилися на заняття. Основними причинами нестовідсоткового охоплення дітлахів навчанням міністр назвав неблагополучну ситуацію в сім’ях та несприятливий вплив вулиці.
А батьки, які з усіх сил намагаються дати своїм дітям найкращу освіту, часто стикаються з проблемою «вступу» до престижної школи. Міністерство освіти не має наміру миритися з таким явищем, як конкурс батьківських пожертвувань, і розробляє заходи для викорінювання цього зла. Кожна дитина має право відвідувати школу свого мікрорайону, незалежно від її статусу. Ліцеї та гімназії можуть набирати і дітей із різних районів, але тільки за конкурсом знань, а не батьківських гаманців. Добровільні батьківські внески повинні надходити на спеціальний рахунок школи для контролю за прозорістю їхнього використання.
А грошей на потреби освіти держава цього року стала виділяти дещо більше. На сьогодні з держбюджету профінансовано вісімсот комп’ютерних класів для сільських шкіл й обіцяно профінансувати ще стільки ж. На нові підручники до 1 вересня було виділено всі заплановані на рік п’ятнадцять мільйонів гривень. Проте до деяких шкіл надходження підручників усе ще затримується, оскільки не вистачило часу для їхнього виготовлення. Через місяць цю проблему повинні вирішити.
До речі, українським дітям у зв’язку з введенням 12-річної освіти доведеться дорослішати трохи раніше. Минулого тижня на колегії МОН було затверджено проект Державних стандартiв середньої освiти і концепцію старшої школи як профільної. Це означає, що вже після дев’ятого класу підліткам доведеться вибирати контури майбутньої професії, оскільки навчання здійснюватимуть за п’ятьма основними напрямами — суспільно-гуманітарним, природничо-математичним, технологічним, естетичним і спортивним. Продовження терміну шкільного навчання до 12 років також зробить вітчизняні атестати про середню освіту близькими до тих стандартів, які визнають у всьому світі. Введення стандартів в освіті дозволить більше потурбуватися про здоров’я дітей. У зв’язку з нинiшньою тенденцією як запропонувати, так і замовити максимум освітніх послуг, для учня виникла загроза перевтоми. Стандарти ж визначають кількість годин на вивчення того або іншого обов’язкового предмета, а також години на інваріантну частину програми.
Цікаво, що цього року бiльшiсть випускників шкіл стали студентами різних вищих навчальних закладів. Літня вступна кампанія не обійшлася без інцидентів — було зареєстровано близько трьохсот випадків зловживань. Сприяти виявленню зловживань у сфері освіти міністерство націлене також і в період студентських сесій. У цей період задумали організовувати «гарячу телефонну лінію» для захисту студентів від свавілля викладачів. До 2010 року вищу освіту в нашій країні планують повністю реформувати відповідно до європейських стандартів, що має зробити український диплом визнаним в інших країнах.
