Щороку в травні або червні, як правило, після дощів у Криму активізуються кілька десятків зсувів. Ось і зараз, ще й дощів суттєвих не було, а транспортне сполучення між Ялтою та Севастополем, а також між населеними пунктами Форос, Сімеїз і Алупка буде обмежене щонайменше на два місяці. Як повідомляють у Центрі громадських зв’язків МНС України в Криму, на 116-му кілометрі автошляху Сімферополь — Ялта — Севастополь днями активізувалася язикова частина Мелласького зсуву. Мелласький зсув не даремно називають «драконом» — він виник біля підніжжя гори Дракон, пронизаної тунелем. Оповзень зруйнував опорну стінку, підняв кінець дорожнього полотна, порвав кабель урядового телефонного зв’язку та «зібрався» порвати магістральний водовід із напругою 15 атмосфер, що постачає селище Санаторний, президентську держдачу «Зоря», санаторії «Меллас» і «Південний». У результаті частково зруйнована частина автошляху завдовжки 50 метрів. Для повноцінного відновлення руху потрібно від 60 до 75 діб, вартість відновлювальних робіт становитиме 3,5 мільйона гривень. На щастя, території та населенню це не загрожує.
Біля підніжжя Дракона зібрався авторитетний консиліум на чолі з міністром будівельної політики, архітектури і ЖКГ автономії Геннадієм Бабенком. Як з’ясувалося, причина активізації зсуву — не тільки весняні паводки. Йому «допомогли» і люди. Сімеїзька сільрада надала дозвіл численним забудовникам на складування будівельного грунту та сміття біля самого верхів’я зсуву, повідомив журналістам начальник Служби автошляхів у АРК Геннадій Говорущенко. Тиск на «тіло» зсуву посилився. Якщо не вжити екстрених заходів, дорога може зсунутися донизу, транспортне сполучення перерветься. І це в розпал курортного сезону!
Проблема зсувів на півострові завжди була доволі гострою. Усього їх тут нараховується майже 1,5 тисячі, з них 800 — у найнебезпечнішому місці — на Південному березі. Щорічно кожен із них починає «дихати», щоправда, по-різному. До того ж, як доводять вчені Ялтинської інженерно-геологічної партії, саме зараз у Криму закінчився період відносного припинення розвитку зсувів — розпочалася друга половина дванадцятирічного циклу їхньої активізації. Останній спалах активності спостерігався у 1998 році, наступний, за прогнозами, у 2010—2011 роках. У СРСР кожного року інженерно-технічними засобами будівельники укріплювали близько 20 ділянок гірських схилів та три кілометри узбережжя. На сьогодні ж ремонт доріг і укріплення зсувів проводять тільки у критичній ситуації.
Геологічні процеси у глибинах кримського «тіла» активізуються під впливом коливання грунтових вод. Найнебезпечніших районів можливого зсуву в Криму нараховується 11, зокрема транспортні комунікації Гурзуфа та Сімеїза, узбережжя від Саків до Євпаторії, передмістя Сімферополя Мар’їне та Загірське, водоймище над Ялтою, де руйнується частково відновлена дамба, дороги Сімферополь — Алушта, Алушта — Ялта, Ялта — Севастополь. Окреме питання — мис Феолент, збудований на вапняках і легкій глині, де масова забудова дачами призвела до збільшення обвалів і зсувів. Складна ситуація на Південному березі Криму, де багато санаторіїв-гігантів, розташованих на великих територіях, потребують негайного ремонту та профілактики дренажних систем, бун, хвилерізів, що постійно руйнуються. Через бездумне будівництво на ПБК кількість зсувів щорічно збільшується на 5 — 10 нових.
Ситуація ускладнюється тим, що постійні профілактичні роботи проводять у Криму фактично лише між Ангарським перевалом й Алуштою та вздовж «президентської» траси Форос — Бельбек. Утім, близько 40 відсотків усіх зсувних укріплень уже сьогодні потребують термінового ремонту, не кажучи вже про нещодавні оповзневі ділянки. На думку фахівців Ялтинської протизсувної партії, на сьогодні виділених бюджетних коштів є лише на продовження моніторингу ситуації у небезпечних зонах.
