Олександр БЄЛЄНЬКИЙ, «День»
Ці слова видатного
польського поета і громадянина
Станіслава Єжи Лєца мали б стати
життєвим кредо всіх громадян
Землі. Лєц залишив цей світ 7
травня 1966 року у Варшаві, лишивши
після себе десятки збірників, які
вийшли мільйонними накладами у
багатьох країнах.
Вони такі ж незвичайні й
непередбачувані, як і доля самого
Станіслава. Народився він 1909 року
в українській «колисці»
польської культури — Львові — і
через 24 роки блискуче закінчив
юридичний факультет Львівського
університету. Тоді ж вийшов
перший збірник його віршів «Кольори».
Молодий поет і юрист із тривогою
стежив за фашизмом, котрий міцнів,
передчуваючи горе, яке внесе в
його долю і долі багатьох людей
це явище.
1941 року Лєц потрапляє до
концтабору. Але й два роки
надлюдських страждань не зламали
його духу. Йому вдається втекти і
вступити до Руху Опору, де
Станіслав віддає всі сили
боротьбі з ненависним режимом. Із
44-го та до кінця війни він —
офіцер Війська Польського. Після
перемоги для відродження Польщі
були потрібні освічені люди для
ліквідації наслідків
п’ятирічної окупації. Лєца
запрошують на дипломатичну
службу, але з 1950 року він повністю
переходить на літературну роботу.
Найбільшу популярність принесли
йому сповнені парадоксальністю
образів і думок епіграми, сатири,
та афоризми. Лєцівські «Незачесані
думки» щось на кшталт «Максимів»
Ларошфуко.
Сьогодні я пропоную увазі
читачів невелику добірку фрашок
— такого собі симбіозу епіграми
з римованим анекдотом чи
афоризмом. Коли я їх перекладав,
мені видалося, що й через десятки
років вони не втратили своєї
актуальності.
Знов про відносність
Сірість, як маяк сія,
де звичайне тло — імла.
Гідрометцентру
Навіщо вам зонди, складна
автоматика?
Візьміть краще, друзі, до штату
ревматика.
«Savoir vivre!»
(життєва мудрість)
Що то значить — «втрата Такту»?
Вимагати в Плітки Факту.
Про багатоженство мормонів
Який гормон,
такий мормон.
Анкетування
— Дозвольте питання...
— Але тільки два!
— Вони будуть прості, нівроку.
Дивились в замкову шпарину?
— Так.
— Ну, а з якого боку?
Пам’ятайте
Спочатку каста виникає.
Ідею потім набуває.
Людяність
Судді у злодія в залі спитали:
«Що ж ви живцем свої жертви
ховали?»
Щиро бандюга повідав крізь
сльози:
«Вбити людину, панове, не можу».
Про рівноправність
Для м’ясника
віл не гірш за бика.
Новелетка
З іншим у ліжку жінка трах-трах...
Тут чоловік забігає. Бах-бах!!!
Що, чоловіче, тобі це дало?
Разом коханці лежать все одно.
Станіслав Єжи Лєц
(з книги «Тисяча і одна фрашка»)
