Минулого тижня низка громадських організацій і волонтерів, які займаються допомогою дітям, хворим на рак, звернулися до Кабміну і до Президента з відкритим листом. У ньому повідомляється, що державна програма «Дитяча онкологія і онкогематологія» буквально не виконується. На думку волонтерів, ситуація з постачанням необхідних ліків хворим дітям — критична. Зокрема, медикаментів для лікування дітей немає ні в регіонах, ні в ОХМАТДИТі. А батьки за допомогою добродійних організацій змушені здобувати ліки за кордоном. Причому, за словами голови опікунської ради при ОХМАТДИТі Оксани Корчинської, ця ситуація склалася вже після того, як МОЗ у середині травня провів необхідні тендери.
Насправді, як пояснюють урядовці з МОЗ, все не так критично. Начальник управління планування, фінансування, моніторингу централізованих заходів і конкурсних закупівель МОЗ Галина Довганчин підкреслює, що на сьогодні в профільних медичних установах залишків ліків достатньо для того, щоб не переривати лікування дітей і, відповідно, не ризикувати їхнім життями.
Що ж до загального фінансування держпрограми «Дитяча онкогематологія», то поточного року в бюджеті передбачено 90 млн грн, порівняно з минулорічними 60 млн. У МОЗ визнають, що й цієї суми недостатньо, аби покрити потреби в ліках. «Для цього потрібно 138 мільйонів гривень», — зазначила Галина Довганчин. І хоча тендери за цією програмою пройшли вчасно, договори підписано. Проте постачання за деякими позиціями фармкомпанії готові зробити лише в четвертому кварталі поточного року, що для багатьох хворих дітей і їхніх батьків може виявитися особистою катастрофою.
Аби не втрачати часу і не допустити трагедії, Міністерство охорони здоров’я домовилося з більшістю постачальників ліків для онкохворих дітей про перенесення постачань з середини грудня на липень-серпень цього року. Щоб уникнути перебоїв із медпрепаратами, вони повинні орієнтуватися на наявні в лікарнях залишки і реагувати максимально оперативно. «Ми робимо все можливе, щоб ці поставки пройшли вже зараз. Сподіваюся, за всіма основними позиціями у нас є розуміння і ви підете назустріч і МОЗ, і хворим у тому, щоб розпочати поставки до кінця літа відповідно до наявних залишків. Якщо залишки закінчуються, ми можемо розраховувати, що поставки пройдуть до терміну їх закінчення», — підкреслив заступник міністра охорони здоров’я Роман Богачев. А доки постачання не розпочалося, триває співпраця з регіонами щодо перерозподілу залишків препаратів для онкохворих дітей. І якщо в якомусь регіоні існує термінова потреба в тих чи інших препаратах, їх буде перерозподілено в максимально оперативному порядку.
Заради справедливості варто зазначити, що звинувачувати у ситуації, яка виникла, лише урядовців МОЗ не зовсім коректно. Адже процедура закупівлі медикаментів (як і будь-яка процедура державних закупівель), проходить згідно зі встановленими Законом правилами. І навіть коли з учасниками тендерів укладено договори на постачання ліків, у лікарнях препарати можуть з’явитися не раніше, ніж за 30 днів, а деякі — і за 6—8 місяців. Тут усе залежить від технології виробництва. Окрім того, як пояснили представники МОЗ, через невеликий обсяг українського ринку такі фармгіганти, як «Санофі» та «Пфайзер», не готові виробляти й постачати ліки до України тоді, коли вони дійсно потрібні. Вони здійснюють постачання згідно зі своїм графіком, коли їм це зручно. «Наш ринок не є для таких компаній пріоритетним, особливо для тих, які виробляють унікальні препарати... Вони не бачать у ньому перспективи, не квапляться відновлювати реєстрацію своїх препаратів, не хочуть брати участь у тендерах», — пояснив радник віце-прем’єр-міністра, міністра охорони здоров’я України Дмитро Підтуркін. На його думку, одним із виходів, який допоможе вплинути на політику міжнародних фармацевтичних гігантів, може стати примусове ліцензування медпрепаратів.
В свою чергу завідувач центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку ОХМАТДИТу, головний фахівець МОЗ за фахом «Дитяча гематологія» Світлана Донська вважає, що проблема фінансування та забезпечення медикаментами вирішувана. «Фінансування — це спільна проблема нашої бюджетної медицини, яка не окупається і економічно невигідна... У жодній країні світу потреби дитячої онкології не закриваються виключно за рахунок бюджету на 100%», — підкреслила вона. Світлана Донська зазначила, що в інших країнах завжди є можливість залучити спонсорські гроші: «У різних країнах ця практика «накатана» і становить 10—20% від загальної потреби. Безперечно, суспільство завжди бере участь у вирішенні цих питань, якщо воно не сліпе і не глухе».
Сьогодні ситуація в Україні з ліками для онкохворих дітей під контролем. «На сьогоднішній день ми в ОХМАТДИТі живемо відносно благополучно — 70—80% необхідних медикаментів можемо перекрити своїми ресурсами», — пояснила Донська. Проте, за словами лікаря, ще 20—30% — це позабюджетне фінансування: батьківські чи волонтерські кошти.
