Кити — найбільші тварини на Землі, а ще ледь не єдині ссавці, які можуть скоювати самогубство. Тому «китами» називають себе учасники спільнот у соцмережах (насамперед — у «ВКонтакті»), що проходять квести, кінцева мета яких — суїцид. Відомі назви таких груп — «Синій кит», «Море китів», «Тихий дім».
Днями Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомив про виявлення одної такої групи, куди входило 209 користувачів із України. Наразі спільноту заблоковано «за розміщення матеріалів, які виправдовують вчинення суїциду». «Якщо ви вступали в спільноту для пошуку допомоги та підтримки, радимо звернутися до фахівців з проекту «Твоя територія» (там надають психологічну допомогу підліткам. — Авт.)», — йдеться у повідомленні на сторінці групи.
Нагадаємо, в грудні 2016-го в Маріуполі скоїла суїцид 15-річна дівчина, яка була учасницею однієї з таких «груп смерті». Власне, проблема з’явилася не вчора, торік «Новая газета» оприлюднила розслідування Галини Мурсалієвої «Группы смерти», де згадувалося, що в редакції нарахували 130 підлітків у Росії, які звели рахунки з життям з листопада 2015-го по квітень 2016-го, і майже всі вони перебували в таких спільнотах. Недавно на вплив груп з «китами» звернули увагу в Казахстані.
СТРАШНІ МІСТИФІКАЦІЇ
Адміністратори таких груп вдаються до різних містифікацій, використовують психоделічні музику та зображення, постять страшні відео й таємничі символи, чим створюють атмосферу загадковості. Закритість спільнот (як повідомляє Департамент кіберполіції, адміністратори груп затверджують кандидатуру особи, проводять з нею щось на кшталт співбесіди у чаті) додатково приваблює підлітків.
Усе це скидається на маніпуляції свідомістю. Наприклад, один із маркерів таких груп — 4.20 (одна з них так і називалась — «Розбуди мене о 4.20»). Нерідко до учасників спільнот ставлять вимогу бути он-лайн у цей час, виконувати певні завдання. «Регулярно у 4.20 адміністратор сайта дає завдання. Дитя в цей час сонне, вже кілька ночей не спить, у напруженні чекає. Тобто бар’єри психіки, ресурси функціонують на межі», — каже Ганна Дердюк, директор школи психологічної практики, психотерапевт.
Після затвердження кандидатури новий учасник групи отримує завдання. Всього дається 50 завдань, які часто передбачають завдання собі болю — наприклад, видряпати ножем на руці кита. Виконання завдань обов’язково знімається на відео. На виконання кожного дають обмежений час, якщо учасник квесту не встигає його виконати, то виключається зі спільноти.
Фінальне завдання — скоїти самогубство, причому зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. «Відеозаписи в подальшому продаються в мережі інтернет або в Darknet», — додають у повідомленні Департаменту кіберполіції.
«ПРАВИЛО ТРЬОХ «ТАК»
«Для підлітків ведучою діяльністю є спілкування, також вони мають активну психічну потребу належати до певної спільноти. Це біологічно обумовлена потреба, вступати у всілякі субкультури нормально для підлітків. При цьому підлітковий період — це криза, всі підлітки дуже вразливі. Вони одинокі, вважають, що їх ніхто не розуміє. І ти заходиш до такої групи, бачиш квест, а це цікава пригода, випробування. Ті 50 завдань поступово ускладнюються, на середині ти можеш зрозуміти, що щось не те, але не буде волі якось це припинити», — змальовує ситуацію Ганна Дердюк.
У зоні ризику — діти, які почуваються одинокими, не мають контакту з батьками. «Важливий зв’язок між батьками. Так, завжди є підліткова криза, сварки, але якщо я відчуваю, що батьки мене люблять, є довіра, такого не трапиться. Дитина знає, що батьки на її боці, підтримають її, і розповість про проблему», — продовжує психотерапевт.
Щодо маніпуляцій свідомістю Ганна Дердюк зазначає: «Наша психіка має певні критичні бар’єри, які відфільтровують шкідливу чи підозрілу інформацію. Але є певні технології, які руйнують ці бар’єри, наприклад, нейролінгвістичне програмування. Загалом все це може зводитися до «правила трьох «так»: якщо ви зненацька відповіли тричі поспіль на якісь запитання «так», ваш критичний бар’єр зламано. Якщо виконав завдання квесту, другий, третій, і на 20-й ти вже практично зомбі».
«ДИТИНА НЕ МОЖЕ САМА НАКЛАСТИ НА СЕБЕ РУКИ»
Людина, яка вдається до суїцидальних дій, потребує допомоги психіатра, зауважує Ганна Дердюк. «У нормі ми маємо інстинкт самозбереження, обумовлений біологічно. Дитина скоює самогубство, тільки коли її психікою маніпулюють, доводять до ручки. Дитина не може сама накласти на себе руки. Це завжди доведення до самогубства», — підкреслює психотерапевт.
Ще до поширення інтернет-технологій траплялися випадки самогубств через маніпуляції свідомістю. Так, у селищі Джонстаун (США) 1978 року члени релігійної організації «Храм народів» скоїли колективне самогубство, отруїлися ціанідом, загинуло 914 людей. Ближчий до нас приклад руйнівного й масового впливу на свідомість — «Біле братство», що діяло у 1990-х і було засноване в Києві. «Зараз все набагато складніше, бо кіберпростір дуже важко моніторити», — додає Ганна Дердюк.
Кіберполіція радить батькам приділяти більшу увагу психологічному стану дитини, перевіряти її шкіряні покриви на наявність ушкоджень й особливу увагу звертати на ушкодження у формі кита. Додамо, що варто звертати увагу й на специфічну творчість дитини: малюнки китів, вірші про суїцид теж можуть бути ознакою загрози. Правоохоронці радять перевіряти акаунти дитини в соцмережах, дивитися фото і відео в її гаджетах і взагалі встановлювати функцію «батьківський контроль» на її електронних пристроях.
«Якщо помітили дитину в такій групі — вона в біді, — акцентує Ганна Дердюк. — Точно не треба сварити дитину. Її потрібно вести до спеціалістів, також батьки мають створити базові умови безпеки дитини, казати, що нічого з нею не трапиться, її врятують, не завдадуть їй шкоди».
«ВИХІД — ГОВОРИТИ ПРО ЦЕ»
Суспільство активно зреагувало на інформацію про «групи смерті». На Facebook-сторінці української кіберполіції люди регулярно залишають повідомлення про підозрілі спільноти. Як зазначають у Нацполіції, такі групи щодня блокуються адміністрацією соцмереж за зверненнями користувачів або правоохоронних органів. При виявленні таких груп самостійно правоохоронці просять негайно повідомляти до кіберполіції (cybercrime.gov.ua — цілодобово), телефонувати на гарячу лінію (044-374-37-21) або звертатися до адміністрації соцмережі, де виявили групу.
«Ці квести — дуже серйозна річ. Більшість дітей багато часу проводять у телефонах, різних гаджетах. І гаджет заміняє все: близькість, турботу, цікаві розмови. Ми живемо в час, коли люди постійно перебувають у віртуальному світі: й мами, й тати, й діти», — резюмує Ганна Дердюк. Тож у кіберполіції також радять намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями. Важливо, щоб реальне життя зберігало свою цінність.
«Що більше будь-яка проблема піддається розголосу й обговоренню, то більше шансів її розрішити, — переконана Ганна Дердюк. — Те саме насилля в родині «любить» таємницю, закриті двері, за якими процвітає. Якщо ці двері відчинити — якщо журналісти розповідатимуть про це, то достукаються до батьків, чиї діти в біді. Тож, гадаю, вихід один — говорити про це».
