«Звичайно, того, що планувалося, наші хлібороби не візьмуть», — погодився з вищестоящою інстанцією Микола Хайнецький, головний агроном головного управління сільського господарства та продовольства Хмельницької облдержадміністрації. Згадує про недавній градобій, яким у краї офіційно «пошкоджено 27600 гектарів посівів сільгоспкультур», потім — про хвороби, що «чіпляються» до рослин через оті дощі, бур’яни і т.ін.
Однак директор сільгоспкооперативу з Кузьмина Красилівського району Яків Гринюк радіє дощам і говорить про гарні види на врожай: «Росте, як із води!». З кузьминських полів хоч бери та й картини малюй. Чи то там, де пшениця стіною стоїть, чи там, де наче хвиля морська, ячмені, чи там, де додають у вазі, ростуть-виростають цукрові буряки. «Та ніколи й ніде у світі не бувало такого, щоб погода сприяла скрізь, у всьому тут-таки», — продовжує Яків Гринюк.
Червоний диплом вченого агронома в голови Красилівської райдержадміністрації Леоніда Горенка. «Не знаю, що видно із столиці Батьківщини. Вони одразу склали прогноз на небувалі, майже радянські врожаї. Та факт: не хвалися, йдучи на торги, а хвалися, коли з торгів повертаєшся», — каже Леонід Горенко.
Це, як у пісні співається: у природи немає поганої погоди. Свого часу підносили на щит гласності порівняння, до якого вдався відомий Терентій Мальцев. Про шахівницю, за якою Природа та Людина. Говорили, з чийого боку білі шахи. Мовляв, далеко не завжди програє той, хто грає чорними.
Відтак Леонід Горенко звертає увагу на одвічну гармонію в природі: «Якщо ллє у червні, то будуть «сухі» жнива, гарно зберемо. Завжди так: є поліття на зерно, то немає поліття на сіно...».
Градобій не обминув красилівські села та поля. «Дві тисячі гектарів посівів пошкоджено. За Митинцями поле обіцяло по 60 центнерів пшениці з гектара, а дасть по 12 центнерів. Горох вибило. На ділянці ячменю після градобою таке враження складається, наче трактор культиватора протягнув від краю до краю, вздовж і впоперек», — розповідає про прикрі наслідки природного катаклізму голова райдержадміністрації. Однак стихія не призвела до втрати п’ятої частини врожаю: «Це навіть менше десятої частини».
За спостереженням Леоніда Горенка, «такі ж поля, як у Кузьмині, ще у двох третинах агропідприємств району». Багатообіцяючі. В решті ж, третині агропідприємств нового типу, створених на основі приватної власності, «допущено технологічні прогалини та упущення». Де хвороби «вчепилися» до рослин? Там, де не внесли мінеральні добрива або не використали гербіциди і, взагалі, низька культура землеробства.
Отож, прогноз на підсумки господарського року: ті будуть кивати на примхи погоди, а ці будуть говорити про те, як успішно долали труднощі, які спричинили природні катаклізми, як виявляли професійну майстерність і відданість хліборобському обов’язкові.
Думки власника червоного диплома вченого агронома поділяє його колега з Хмельницької райдержадміністрації Володимир Цимбалюк: «У Ружичній, Ружичанці, Пирогівцях, деяких інших селах нашого району візьмуть-таки той урожай, який запрограмували». Однак і Володимир Цимбалюк — про хвороби, що масово вражають пшеницю, і забур’янені ниви: «Це там, де не мають за що купити хімічні препарати та мінеральні добрива». Або й там, де позичили й купили, та неграмотно, абияк застосували. А в Хмельницькому районі, за офіційними актами, «внаслідок стихійного лиха, що сталося 11.06.2001 року, пошкоджено або знищено 6 тис. га посівів сільгоспкультур».
Заявивши про погану погоду, Мінагрополітики тут-таки заспокоїло громадян країни: голоду не буде. У тому, що 33-й рік не повториться, впевнений і головний агроном головного управління сільського господарства та продовольства Микола Хайнецький: «Торік наша область була серед перших у країні за врожайністю зернових, і в цьому році не гірші види». Однак, за даними Подільської регіональної митниці, після переможного рапорту й заповідей про успішне подолання примх погоди до краю було завезено з-за кордону тисячі тонн пшениці. Хліб у крамницях Хмельницького чи не вдвічі дорожчий ніж у Києві. «Треба працювати з головою», — висловлює щире побажання голова Красилівської райдержадміністрації Леонід Горенко. Знає, що каже: на агронома вчився в Києві.
