Після повернення з Торонто, де цього року відбувалися міжнародні спортивні змагання Invictus Games серед військовослужбовців і ветеранів, минуло зовсім небагато часу. Старший сержант поліції, поліцейський взводу №1 роти поліції особливого призначення ГУНП у Чернігівській області Олександр Ткаченко за цей час встиг отримати високу нагороду — орден «За заслуги» ІІІ ступеня — з рук Президента України, дати кілька інтерв’ю та написати заяву на відпустку. Командир поставився з розумінням, адже процес відбору та підготовки до Invictus Games був напруженим, самі змагання — доволі виснажливими, але результат того вартий! Олександр Ткаченко привіз додому срібну медаль, яку виборов у забігу на дистанції 400 метрів.
Під час зустрічі з журналістами старший сержант поліції розповів, якими були його сходинки на цей спортивний п’єдестал. Олександру немає й тридцяти, але він уже неодноразово бував на сході України, ніс службу у складі загону правоохоронців Чернігівської області. Тяжке поранення дістав у Дебальцевському районі. «Під смт Чернухино, коли нас брали в кільце, тривали дуже важкі бої, нас накривали з «Градів» та мінометів, — пригадує той трагічний момент мій співрозмовник. — Одна з мін впала позаду нас з напарником, буквально за три метри. Нам потім казали: пощастило, що вона потрапила в землю, а не в асфальт. Мені прилетіли два осколки, один пройшов по шиї, а другий упав зверху, на голову».
Лікарі прогнозували, що період реабілітації в Олександра Ткаченка триватиме не менше року. Але вже за два місяці він почав помалу бігати, а далі наважився подати заявку на участь у «Іграх нескорених». Цікаво, що спортом він не займався взагалі. Каже, що не мав такої можливості, адже народився в маленькому райцентрі Семенівка, де не було секції легкої атлетики. Втім, у шкільних змаганнях з бігу навіть завойовував призові місця. Завдяки «Іграм нескорених» почав тренуватися серйозніше, рахувати час, консультувався з тренерами. «Вважаю, що в процесі реабілітації мені найбільше допоміг саме спорт, — зізнався переможець журналістам. — Це дуже важливо для бійця, ветерана АТО навіть психологічно, коли ти не сидиш перед ТВ, а вдягаєш кросівки й біжиш».
Олександр Ткаченко розповідає, що відбірковий етап на Ігри не був для нього простим. Тестування проводили в різних регіонах, а фінальні змагання — у столиці. Олександр вирішив бігти дистанцію 100 і 400 метрів. Його результати були доволі непоганими. Врешті-решт із 300 претендентів було обрано всього 15 спортсменів, серед них — і чернігівець. Вони представляли Україну в таких видах спорту як атлетика, паверліфтинг, плавання, стрільба з лука, веслування на тренажерах і велоспорт. Після відбору Олександр повернувся додому й продовжував підготовку переважно самотужки. Бігав після робочої зміни, найчастіше вечорами його можна було зустріти на стадіоні ім.Гагаріна або в лісочку в мікрорайоні Масани, біля дому.
Переліт за океан, відвідування Торонто, спілкування з ветеранами з інших країн викликали в мого співрозмовника бурю емоцій й залишили багато вражень. Він вперше побував за кордоном, уперше літав літаком, уперше представляв Україну на міжнародних змаганнях. «Торонто — величезне місто, справжній мегаполіс, а клімат, природні умови дещо схожі на наші, — ділиться спогадами Олександр Ткаченко. — Однак, коли ми приїхали, там була така шалена спека і сонце палило немилосердно! Мені здавалося, що воно там якесь особливе, без окулярів на вулицю виходити не варто. Найважчим особисто для мене було адаптуватися до часу, адже різниця становить 8 годин».
Незважаючи на всі труднощі, мій земляк зібрав волю в кулак і показав чудовий результат! А українська команда, нагадаємо, за підсумками змагань завоювала 14 медалей і посіла друге місце! Наші ветерани АТО довели, що вони справжні воїни й справжні переможці — незламні та сильні духом.
До речі, всі, хто хотів, могли запросто поспілкуватися з принцом Уельським Гаррі — засновником Invictus Games. «Він проста людина, підходив до нас, з усіма вітався, охорони біля нього не було помітно, — продовжує ділитися враженнями поліцейський з Чернігова. — Щоправда, не дозволяв нікому робити з ним селфі. Можна було сфотографуватися, тільки коли він підійде. Таке в нього правило». А ще українська команда відвідала зустріч, організовану українською діаспорою в Канаді, де були присутні наш Президент і прем’єр-міністр Канади. «Всі бажали нам успіхів!» — підсумовує Олександр Ткаченко. Він сподівається, що за рік-два знову зможе стати учасником Ігор, адже організатори щороку вимагають суттєвого оновлення складу команд. Після відпустки переможець з Чернігова почне серйозну підготовку до змагань, які відбудуться вже в Австралії. Це його нова мрія, нова сходинка і новий виклик самому собі.
