Хто читав «Такі собі казки» Ред’ярда Кіплінга, той добре знайомий з Теґумаєм, Тешумай та їхньою донькою Тафі. Із казок про цю печерну сім’ю юні читачі дізнаються, як був написаний найперший лист, вигадана абетка і перше табу. Три книжки про первісний світ з ілюстраціями Володимира Штанка вийшли у видавництві «Навчальна книга — Богдан», четверта готується до друку. А вже цієї неділі, 1 грудня, в Національному науково-природничому музеї Києва відкривається виставка ілюстрацій художника Володимира ШТАНКА «Печерні забави» за мотивами творів Ред’ярда Кіплінга». Її доповнюють експонати із фондів музею та виставка цікавих і раритетних видань казок Кіплінга, найстаршому з яких — понад сто років. Організовує виставку музей у співпраці з видавництвом «Навчальна книга — Богдан».
«Ми намагаємося представити Ред’ярда Кіплінга по-новому, позаяк він настільки знайомий українському читачеві, що багато хто думає: а, це Кіплінг, я і так добре його знаю. А насправді не знає, — розповідає перекладач казок про Тафі й Теґумая Володимир ЧЕРНИШЕНКО, автор ідеї виставки. — Якщо відкрити будь-яку із цих трьох книжок, то можна побачити, що це щось напрочуд жваве, пізнавальне, атмосферне й водночас сучасне. Кіплінг був навдивовижу майстерним оповідачем — в його книжках немає бар’єрів між дитиною і текстом. Це ознака справжнього таланту, що є властивою одиницям серед письменників. А коли ми додаємо до цього ілюстрації, які пасують до тексту, то виходять чудові та співзвучні з нашим часом історії».
Відвідувачі виставки зможуть побачити не лише оригінали ілюстрацій (розміщені на рівні очей дітей), а й ескізи та різні варіанти пошуку персонажів художником. Володимир Штанко розповідає, що робота над кожною ілюстрацією забирає у нього від чотирьох днів до тижня.
«Спочатку художники виконують ескізи в натуральну величину, на яких проробляють усі деталі. Потім починаються пошуки техніки, в якій робитимуть оригінал. Позаяк світ у казках Ред’ярда Кіплінга постає зовсім молодим, щойно створеним, то я вирішив зупинитися на акрилових фарбах, за допомогою яких можна досягти справді ефектних та яскравих відтінків, — розповідає Володимир Штанко. — Мені подобається добра й іронічна мова Ред’ярда Кіплінга. Він для мене — той, хто зміг пояснити дітям деякі моменти світобудови таким чином, щоб їм було зрозуміло й цікаво».
А щоб діти насправді відчули себе у світі, в якому живе печерна сім’я, Науково-природничий музей доповнює виставку експонатами зі своїх фондів. Усі вони сюжетно пов’язані з історіями про Тафі й Теґумая — це опудала щуки, бобра, дикого кота, білки. А ще — стародавній посуд та інше домашнє начиння давноминулих часів, надані археологічним музеєм.
«Ми намагаємося використовувати різні прийоми, які зроблять виставку ще цікавішою для дітей. Тут буде вігвам, розписаний Володимиром Штанком, а ще — зразки з нашого палеонтологічного відділу: хребці щук, із яких виготовляли намистинки, проколка, якою проколювали шкури, щоб шити одяг, прикраса із зуба оленя, шкрябалка з відбитком морського їжака, кам’яна сокира, зуб акули. Ботанічний відділ теж представить деякі зразки», — розповідає завідувачка сектору науково-технічної інформації відділу музеології Національного науково-природничого музею, кураторка виставка Юлія КОМАР.
«МИ НАМАГАЄМОСЯ ВІДТВОРИТИ ІСТОРІЇ КІПЛІНҐА, ТОМУ У НАС ТУТ БУДЕ І КОРА БЕРЕЗИ, І ЗУБ АКУЛИ, Й ІНШІ ЦІКАВІ ЕКСПОНАТИ» — ГОВОРИТЬ КУРАТОРКА ВИСТАВКИ ЮЛІЯ КОМАР
Виставка триватиме два місяці, і практично щотижня тут відбуватимуться події, присвячені Ред’ярду Кіплінгу. «У кінці року у Кіплінга день народження — будемо тут його святкувати. У нас заплановані зустрічі з дітьми, вигадування абетки, різні атракціони, пов’язані з цими казками, а ще — лекція про письменника для дорослої аудиторії», — анонсує Володимир Чернишенко.
Організатори виставки розповідають, що вона буде цікава дітям від двох років, а майстер-класи — від п’яти.
Виставка триватиме з 1 грудня до 3 лютого в Національному науково-природничому музеї. (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15). Вхід за музейними квитками.
