«День» уже писав про наміри місцевих урядовців провести так звану реконструкцію вказаної зеленої зони (див. «День» № 63 від 10 квітня 2012 року). На захист парку піднялися прості городяни — півтора місяці тому вони створили ініціативну групу, який вирішив розібратися з ситуацією і зупинити свавілля. Зараз вирубування дерев у парку припинено, але влада вважає, що це лише тимчасово. Поступатися громадськості і змінювати свої плани вони не квапляться — принаймні, саме таке враження склалося у членів ініціативної групи, з координатором якої, інженером-програмістом Юрієм РУБАХОЮ, розмовляв кореспондент «Дня».
— Як з’явилася ваша ініціативна група?
— Ідея виникла на хвилі протесту, яка піднялася в Інтернеті. Люди з обуренням відреагували на те, що влада без громадського обговорення почала вирубувати дерева в парку ім. Глоби. На міських сайтах ми побачили візуалізований план так званої реконструкції, який за багатьма позиціями здався нам дуже спірним. Тому вирішили: зберемося в парку й на місці вирішимо, що і як. Прийшли на зустріч в основному мешканці сусідніх будинків і представники декількох громадських організацій. Ми живемо в різних районах міста, але всіх нас уразив вигляд парку і широка зона вирубування. Склали протокол наших зборів, щоб надати статус ініціативній групі, розробили план дій і з того часу працюємо в певних напрямках: займаємося збором інформації, беремо участь у нарадах міської влади і прес-конференціях. І найголовніше — ми звернулися до правоохоронних і державних органів, бо порушень виявилося занадто багато. Перш за все — до органів прокуратури, які мають стежити за дотриманням законності, — аж до Генеральної прокуратури України. Крім того, ми надіслали листи до екологічної інспекції, до Адміністрації Президента, до Кабінету Міністрів України, адже йдеться про збереження пам’ятки садово-паркового мистецтва.
«ТЕРМІН «РЕКОНСТРУКЦІЯ» УРЯДОВЦІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ЛИШЕ ДЛЯ ЗМІ»
— Які порушення вам удалося виявити?
— Спершу ми почали вивчати законодавчу базу. З’ясувалося, що оскільки парк ім. Глоби є пам’яткою садово-паркового мистецтва, він входить до природно-заповідного фонду України і на нього поширюється відповідний закон, який дуже строго регламентує роботи на такому об’єкті. Крім того, парк унаслідок свого статусу є ще й об’єктом культурної спадщини, для якого прописується своя узгоджувальна процедура. Пізніше ми зрозуміли, що термін «реконструкція» застосовується урядовцями виключно для ЗМІ, адже за документами ні про яку реконструкцію не йдеться. Якщо починати реконструкцію, то необхідне узгодження з міністерством екології, міністерством культури — центральним органом із питань охорони культурної спадщини. При цьому якщо для реконструкції узгодження йде через експертизу, то для капремонту досить простої узгоджувальної процедури. У документах і говориться про капітальний ремонт із елементами благоустрою у східній частині парку. Вперше ми про це дізналися на засіданні в ГоловАПУ, де розглядали навіть не проект реконструкції, а ескізну пропозицію. І це вже після того, як у парку повним ходом ішло вирубування дерев, а міський голова повідомив городян по телебаченню про реконструкцію, яка почалася в парку. Більше того, він запросив для участі в ній приватних інвесторів, яким надавалася можливість запропонувати або встановити в парку щось своє. І місто за це нібито віддячить їм можливістю розмістити там рекламу. Постановка питання з погляду чинного закону — просто фантастична!
«НЕМАЄ ПІДСТАВ ВІРИТИ, ЩО ДЕРЕВА НА КОЛИШНІХ МІСЦЯХ ЗНОВУ З’ЯВЛЯТЬСЯ»
— Чому ж вони почали рубати дерева?
— За поясненнями урядовців, вирубування дерев нібито не має прямого стосунку до капітального ремонту. Воно просто декларується як санітарне вирубування, яке дозволене в заповідному фонді в тому випадку, коли дерева перебувають у поганому стані. Цікаво, що такі ухвали виносяться самими працівниками комунальних служб. Управління екології погоджувало цей акт із позначкою, що мають бути готові документи на відновлення зелених насаджень. Проте на момент вирубування цих документів не було. А оскільки без проекту відновлення нічого робити не можна, то немає і підстав вірити, що дерева на колишніх місцях знову з’являться.
«ДИВНО, ЩО ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ БАГАТО ЧОГО НЕ ПОМІЧАЮТЬ»
— Скільки дерев встигли вирубати комунальники?
— Перший акт обстеження складався на 126 дерев, але є й другий — на вирубування 486 дерев. До недавнього часу його ще погоджували — не було підпису з управління екології, і, наскільки нам відомо, воно відмовилося його ставити, вказавши на ряд порушень при його складанні та взагалі невідповідності вказаних у ньому відомостей про стан дерев. Ще одна проблема: де і що зносили? На прямі офіційні запити: «Де відбувалося вирубування дерев?» — міська влада дає ухильну відповідь: «Там, де дерева були позначені фарбою». За великим рахунком, необхідна інвентаризація дерев, тим більше — в парку, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва. У той же час багато незрозумілого з самими ордерами, виданими на вирубування дерев. Рядок «ухвала компетентного органу» виявився чомусь незаповненим. Окрім того, в ордерах має бути встановлено терміни відновлення зелених насаджень, але в зазначені терміни нічого зроблено не було, і в цьому ми вбачаємо ще одне порушення. У новому акті обстеження на 486 дерев ми не побачили також кількості дерев, які залишилися. Ймовірно, це говорить про те, що повністю східну частину парку не обстежили, а лише пройшли тими місцями, де планувалося вирубування. Дивно те, що правоохоронні органи багато чого не помічають.
— Виходить, що жодних висновків правоохоронних органів наразі немає?
— Природоохоронна прокуратура зробила припис міськраді про усунення наявних порушень. Припис можуть або прийняти, або обѓрунтовано відхилити. Екологічна інспекція, на основі висновку якої екологічна прокуратура робила висновки, відзначила деякі «недоробки»: відсутність плану відновлення зелених насаджень, неналежне поводження з відходами, тобто з вирубаними деревами, які довго лежали. Але інспекція не звернула уваги на те, що саме написано в документах на вирубування — лише зазначила, що вони є. Проте наші звернення все ж мали позитивну дію. Вирубування дерев припинили і, судячи з усього, влада намагається привести в порядок свої документи. Проте ми наполягаємо на тому, щоб зелені насадження були негайно відновлені. Ми ще раз звертатимемося до правоохоронних органів, оскільки незаконне вирубування на об’єкті природно-заповідного фонду тягне за собою не лише кримінальну відповідальність виконавців, а й адміністративну — для причетних до цього урядовців, не говорячи вже про дуже неприємний скандал. При цьому позиція працівників екологічної інспекції нас просто дивує.
«ПІСЛЯ ВИРУБУВАННЯ ДЕРЕВА ПОВИННІ ВІДНОВИТИ, АЛЕ ЦЬОГО МОЖЕ І НЕ СТАТИСЯ, ЯКЩО ГРОМАДСЬКІСТЬ ПРОМОВЧИТЬ»
— Схоже, що дерева вирубують тому, бо хочеться щось побудувати?
— Такий висновок напрошується сам собою, проте в природно-заповідній зоні це неприпустимо. Тому єдина можливість позбутися дерев — визнати їх хворими й аварійними. Інше питання — що після вирубування дерева повинні відновити, але цього може й не статися, якщо громадськість промовчить. Біда в тому, що в парку немає чіткого обліку дерев. Сьогодні вони ідентифікуються лише за породою і за діаметром. Але в такій ситуації можливі як будь-які помилки, так і зловживання. У кожного дерева має бути паспорт, де б указувалися його вік і стан, що робилося б для догляду. Коли є така документація на дерева, тоді будь-яка незалежна експертиза зможе все перевірити, у тому числі — куди витрачалися бюджетні кошти. На наш погляд, дерева заважали «елементам благоустрою», які влада вирішила провести без обговорення з громадськістю.
— Ідея повної інвентаризації зелених насаджень у Дніпропетровську нещодавно прозвучала на сесії міськради. Чи зверталися ви до депутатів по допомогу?
— Ми зверталися до депутатів не раз. Спочатку — до депутатських комісій, потім — до партійних фракцій. Але одні депутати нам відповідали, що не володіють ситуацією. Інші говорили, що їм ніколи займатися цією проблемою. У кращому разі вони дивилися сюжет про вирубуваня дерев у випусках місцевих теленовин. Думаю, що більшості з них це просто не цікаво.
КОМЕНТАР
Павло ХАЗАН, Дніпропетровська обласна екологічна асоціація «Зелений світ», експерт із питань стійкого розвитку:
— Центральний міський парк ім. Л. Глоби — це не просто зелена зона, а пам’ятка садово-паркового мистецтва. На превеликий жаль, із різних сторін його все більше закатують в асфальт і будують там комерційні об’єкти. Таким чином, парк поступово знищують. Претензії мають бути, перш за все, до міської влади. Існують різні оцінки екологів, але зелені в Дніпропетровську однозначно бракує, приблизно 30 відсотків до норми. Проте потрібно враховувати і те, що Дніпропетровськ — це одне з найбільш забруднених міст Європи. Тут розташовані потужна Придніпровська теплова електростанція, металургійний завод ім. Петровського, коксохім та інші забруднювачі повітря. Якщо враховувати цей чинник, то дефіцит зелених насаджень стає ще очевиднішим і гострішим. Для того, щоб компенсувати таке навантаження, потрібно збільшити кількість зелених насаджень приблизно на 70—90 відсотків. Попри це, в Дніпропетровську ведеться систематичне вирубування під виглядом потреби розширення доріг або будівництва торговельно-розважальних центрів. Можу сказати, що природоохоронне законодавство України цілком відповідає європейським нормам. Проблема в тому, як воно виконується. Є приклади, коли мешканці міста вигравали три судові процеси, щоб заборонити будівництво торговельного центру в зеленій зоні, проте спроби звести його так і не припиняються. На жаль, у таких ситуаціях влада нерідко виступає не як представник громадян, а як орган, який допомагає захоплювати й вирубувати зелені зони.
