Нові часи приносять із собою нові хвороби. Сто років тому нікому б і на думку не спало, що українців масово вбиватиме відсутність імунітету. У двадцять першому столітті наша країна є лідером в Європі за темпами поширення віл-інфекції. Але поборотися на здоров’я нації треба і можна.
З 1987 року і до жовтня 2012 року від СНІДу в Україні померло 27 830 осіб. Звісно, головними чинниками зараження віл-інфекцією є наше традиційне українське недбальство. Попри те, що більшість людей майже на 100% знають всі можливі способи зараження (перважно — незахищений секс), саме цей чинник і є основною причиною епідемії ВІЛ/СПІД в Україні. Якщо 2005 року через незахищені сексуальні контакти віл-інфікувалося 33% осіб, то в 2010—2011 роках цей відсоток зріс до 45%.
Загалом, за даними добродійного Фонду Олени Франчук, на початок 2012 року в Україні налічувалося 230 тисяч осіб у віці від 15 років і старших, що живуть з ВІЛ. Це становить 0,58% всього населення країни в цій віковій категорії.
Зазначимо, що наведені вище дані відрізняються від офіційної статистики про кількість віл-інфікованих осіб, які на кінець 2011 року перебували на диспансерному спостереженні у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. В уряді підрахували, що пацієнтів зі статусом ВІЛ в Україні налічується близько 120,1 тис. осіб. Проте чиновники зазначають, що різниця між цими показниками свідчить: лише кожна друга особа, що живе із ВІЛ, пройшла спеціальний тест і знає про свій ВІЛ-позитивний статус. Тож не дивно, що Україна є лідером поширення хвороби серед країн Європи.
На жаль, далеко не всі віл-інфіковані знають про свій статус, а ті, хто знає, не завжди готові лікуватися. «В Україні близько 40% хворих на віл-інфекцію і СНІД не звертаються до центрів довіри і, як наслідок, не отримують належного лікування. Це величезна проблема, яка потребує уваги і співпраці держави, громадських організацій, ЗМІ», — наголошує голова Державної служби України з питань протидії віл-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням Тетяна АЛЕКСАНДРІНА.
В ООН вважають, що найкраща профілактика СНІДУ — лікування віл-позитивних осіб. За даними UNAIDS, з 1995 року саме лікування віл-інфікованих дало змогу запобігти 2,5 мільйона смертей. Саме завдяки лікуванню з цим діагнозом можна нормально жити і навіть народжувати здорових дітей. Власне, в UNAIDS вважають, що для України переломним моментом в питанні боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу став минулий, 2011 рік. Тоді кількість нових випадків захворюваності на віл-інфекцію в нашій країні досягло мінімуму за п’ять останніх років. А смертність від СНІДУ знизилася порівняно з 2005 роком на 21%.
«АРВ-терапія, застосовувана регулярно, згідно з усіма прийнятими державою нормами, не лише здатна підтримувати імунологічний бар’єр у пацієнта, а й більш того, досягти епідеміологічної мети. Люди, які приймають АРВ-терапию, — це люди, які не заражають інших, тому що в їхній крові вірусу надзвичайно мало чи він взагалі відсутній, і це не становить жодної епідемологічної небезпеки для тих, хто їх оточує», — наполягає Оксана СОЛДАТЕНКОВА, лікар-ординатор клініки для лікування дітей, хворих на ВІЛ/СНІД.
Одним з головних кроків у цьому напрямі стало забезпечення антиретровірусними препаратами пологових будинків та клінік. А також ефективніше застосування ліків.
«Дитяча віл-інфекція, це інфекція, яку діти в більшості випадків отримують від своїх мам, або під час вагітності, або під час пологів, або ж під час грудного вигодовування. Для того, щоб діти не заражалися, і застосовується антиретровірусна терапія, — акцентує увагу медик. — Нині майже всі віл-інфіковані діти отримують АРВ-терапію. І повірте, в країні достатньо ліків, вони купуються на кошти державного бюджету, і жодна дитина не перервала терапію через те, що в лікарні немає ліків».
У 2011 році відсоток жінок, які пройшли системну антиретровірусну профілактику, становить 95,5%, що відіграло неабияку роль в боротьбі з передачею віл-інфекції від породіллі до немовляти. Також велику роль відіграло підвищення якості первинного тестування на ВІЛ: 2012 року додаткові 5 млн гривень спрямовано на закупівлю тест-систем для скринінгу крові вагітних.
Важливою також є співпраця України з Глобальним фондом. За останні роки наша країна отримала на боротьбу з туберкульозом, віл-інфекцією та СНІДОМ близько 326 млн доларів. Це дає змогу забезпечити лікування українців, які перебувають у так званих групах ризику. Зокрема, завдяки фінансуванню Глобального фонду, 2012 року лікування додатково отримали 467 звичайних пацієнтів і 1025 пацієнтів, що відбувають покарання в установах Державної пенітенціарної служби України.
«За сприяння партнерів нам вдалося зменшити кількість нових випадків віл-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків, що свідчить про поліпшення ефективності роботи реабілітаційних центрів, програм зниження шкоди, які реалізуються через мобільні пункти та амбулаторії. На сьогодні програмами охоплено понад 190 тис споживачів ін’єкційних наркотиків. Ці успіхи відзначені експертами Глобального фонду для боротьби зі СНІДОМ, туберкульозом і малярією. Ми говоримо про стабільні темпи зниження відсотка передачі ВІЛ/СНІД від інфікованої матері до дитини», — зазначає керівник Державної служби України соцхвороб Тетяна Александріна.
Цього року Мінохорони здоров’я робить все, аби ще більше знизити захворюваність на віл-інфекцію і смертність від СНІДу. Станом на 1 жовтня цього року антиретровірусну терапію в закладах охорони здоров’я України отримували 36620 пацієнтів, з яких 2503 — діти. Для того щоб всі вони отримували необхідні ліки, Мінохорони здоров’я вчасно завершив всі процедури закупівлі антиретровірусних препаратів відповідно до заявок регіонів на загальну суму 234 млн грн., які були передбачені в державному бюджеті країни на цей рік. На кінець року держава планує охопити лікуванням ще більше осіб — 48 тис пацієнтів.
Звичайно, фахівці UNAIDS рекомендують Україні удвічі збільшити бюджет на запобігання поширенню СНІДУ. Та варто зазначити, що річна схема лікування антиретровірусними препаратами в Україні одна з найдешевших. Для порівняння, віл-позитивному жителеві Європи на придбання життєво важливих ліків необхідно кілька сотень євро на місяць. В Україні річна схема лікування обходиться в 4,79 тис. грн. на особу.
