НАСПРАВДІ МИ НАДАЄМО ВІЗИ ПОШТОЮ
Нещодавно Посольство України у ФРН отримало статтю Віктора
Тимченка «Україну я не люблю». Стаття була обговорена на нарадах консульських
співробітників Посольства, відділення Посольства в Берліні та ГК України
в Мюнхені. Мусимо констатувати, що, на жаль, газета припустилася прикрих
помилок.
Твердження автора цієї статті про те, що нібито для отримання
візи в Україну громадянам ФРН необхідно обов’язково тільки особисто з’являтись
до Посольства в Бонні чи до Відділення Посольства в Берліні й що такі послуги
не надсилаються поштою, не відповідає дійсності.
Повідомляємо, що з моменту заснування Посольства України
у ФРН у Бонні, відділення Посольства в Берліні та Генерального консульства
України в Мюнхені й до цього часу всі три представництва надають візи поштою.
Про порядок видачі віз, в т. ч. і поштою, ми інформуємо громадян ФРН та
інших іноземців, які постійно проживають в Німеччині, у письмовій формі.
Варто також зазначити, що 1998 року тільки посольством було видано біля
70% віз поштою. І, взагалі, візовий режим України для німецьких громадян
є дуже сприятливий. Він вигідно відрізняється від німецького візового режиму,
або точніше візового режиму країн Шенгенського простору для наших громадян.
Що стосується сплати консульських послуг, то німецький громадянин може
сплачувати їх у банку або в поштовому відділенні при отриманні свого закордонного
паспорта уже з українською візою. Таким чином, йому не треба їхати за 400
— 500 км до Бонна в Посольство України для отримання візи й оплати послуг.
У той же час нашим громадянам треба обов’язково прибути до посольства ФРН
в Києві з найвіддаленіших куточків України.
Автору статті непогано було б знати й той факт, що з 1
грудня 1997 р. Україна в односторонньому порядку встановила безвізовий
режим для власників дипломатичних паспортів громадян країн-членів ЄС, в
тому числі й для Німеччини, які відвідують Україну в службових справах
терміном до 90 діб. Наші ж власники дипломатичних паспортів і по цей час
із терпінням і розумінням чекають отримання візи з Посольства ФРН у Києві.
Приклади можна наводити й далі, але не в цьому справа.
Ми думаємо, що авторові статті варто було б перед тим як писати, ознайомитись
з умовами, які створені в українських дипломатичних і консульських установах
для прийому відвідувачів у Німеччині й з порядком видачі віз, а не користуватись
інформацією якогось невідомого бізнесмена.
Що ж стосується українсько-німецького торговельно-економічного
співробітництва, то воно продовжує успішно розвиватися. 1997 року ФРН вийшла
на друге місце в світі з обсягом торговельного обігу з Україною, який становив
DM 3,8 млрд. У цьому році, не зважаючи на світову фінансову кризу, очікується
його приріст орієнтовано до 30 відсотків. Це є об’єктивним доказом того,
чи люблять німецькі бізнесмени Україну.
Надзвичайний і Повноважний Посол України у ФРН А. Г. Пономаренко
У «ЦИВІЛІЗОВАНИХ» КРАЇНАХ НЕ КРАЩЕ
Я обізнаний з бюрократією в Україні краще, аніж цей німець.
Однак він мусить знати, що у багатьох «цивілізованих» країнах картина ще
гірша. Для прикладу візьміть Сполучені Штати. Посольство США в Оттаві (посольство
«цивілізованої» країни в іншій «цивілізованій» країні) не приймає чеків,
не приймає кредиток, не приймає банківських карток типу Interact, якими
користуються практично в усіх магазинах. Вони беруть тільки готівку, і
лише готівку США, вони навіть не приймають «місцеву» канадську готівку,
хоча й розташовані в Канаді. Задоволення від отримання американської візи
коштує $75. Утім, це ще не все: при перетині кордону з вас стягнуть ще
$6 готівкою за те, що до вашого паспорта прикріплять степлером форму 194,
після якої залишаються дірки.
На відміну від Посольства США, консульство України в Канаді
банківські чеки приймає. Там українську візу також можна отримати поштою
впродовж 3 тижнів. Мій приятель-іранець отримав її без жодної проблеми.
Візьміть іншу країну — консульство Канади в США (в Нью-Йорку). Якщо ви
наважитеся переслати свій паспорт поштою, то на отримання візи може піти
аж 4 місяці. Більше того, якщо вам урветься терпець і ви поїдете до консульства,
щоб розібратися, вашого паспорта вам можуть і не знайти.
Дж. Гук, Канада
№205 27.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
