Схід України лихоманить: радикали захоплюють міські та обласні адміністрації, управління міліції та СБУ. «Донецька республіка» стає дедалі реальнішою, бо все більше її прапорів майорить над будівлями області. Люди зітхають: важко чинити опір озброєним бойовикам «без гальм», серед громадян шириться відчуття, що регіон «зливають». Більшість жителів Донеччини не підтримують «русскую весну», і питання «Чому Україна має залишатися єдиною?» дивує людей, бо це твердження є для них аксіомою, яка не потребує доказів. «День» спитав думку жителів Донбасу щодо виходу з нинішньої кризи.
Олександр БУКАЛОВ, керівник правозахисної організації «Донецький Меморіал»:
— Ситуація дуже напружена. Структури влади не діють або слабкі, тому рівень безпеки помітно знизився. Я не думаю, що можна назвати один фактор як джерело проблем. Наші громадяни за багато десятиліть радянської влади звикли жити «паралельно», не вироблялися методи впливу на владу. Проте в західній і центральній частинах країни взаємини влади та громадян останнім часом дуже змінилися. Жителі сходу виявилися менш готовими до таких змін, звідти — невміння усвідомити свої інтереси, нездатність сформулювати вимоги до влади, які поєднуються зі спробами економічної еліти регіону зберегти статус-кво. До цього додається хижацька позиція країни-сусіда. Рвоне цей «коктейль» чи розсмокчеться — залежить від здатності громадян та регіональної влади зрозуміти ситуацію, спрогнозувати варіанти розвитку подій.
Немає жодних об’єктивних причин для роз’єднання країни, варіанти поділу, федералізації, створення окремих держав тощо загрожують серйозними наслідками. Дилема «єдина країна або поділ» надумана та фальшива. Жителі України, особливо сходу, мають взяти на себе відповідальність за країну, набратися мужності й стати, нарешті, громадянами, а не населенням, електоратом. Нинішні обставини дають чудову можливість зробити це кожному тут і зараз. Не розуміти цього — наражати на небезпеку майбутнє — своє, своїх дітей та онуків.
Сергій БОНДАРЕНКО, голова правління Центру аналізу та розвитку громадських комунікацій «ДІАЛОГ»:
— Зараз на Донбасі через російську пропаганду сформувалося не краще ставлення до силових структур України, це бачимо з блокування Збройних Сил у Краматорську та Слов’янську. Тривають інформаційні атаки сусідньої держави, Росія підтримує сепаратистів. Інша проблема — відсутність інформаційної кампанії з пояснення жителям східних областей того, що відбувається. Головне джерело проблем — орієнтація України на кланово-олігархічну систему побудови держави.
За допомогою певних технологій людей намагалися повернути до Радянського Союзу. Центральна влада нічого не зробила, щоб пояснити свою політику після подій січня — лютого, місцева влада саботувала певні рішення, тому виникло багато непорозумінь. Жителі Донецької області не хочуть до Росії, але також не сприймають владу в Києві, не розуміють подій у столиці. Задля збереження цілісності країни потрібні перемовини. Наводити порядок у регіоні варто тільки силовими методами, але паралельно необхідно проводити агресивну інформаційну кампанію з жителями сходу, пояснювати причини антитерористичної операції. Україна має залишатися єдиною, бо це — незалежна держава з визначеними кордонами.
Тетяна ЄРЕСКОВА, соціолог:
— У Донецькій області все неоднозначно. Ті події, які відбувалися в Києві, повторюються тут, але в іншому контексті. Якщо на Майдані люди піднімали державні прапори й боролися з корупцією та несправедливістю, то на Донбасі лунають гасла за відділення, федералізацію тощо. Особливість нашого регіону така, що люди старшого віку, які живуть своїм минулим, визначають майбутнє. Ці громадяни пам’ятають, як було за часів їхньої молодості, й все сподіваються, що буде, як у Радянському Союзі. Найбільша проблема в Донецькому регіоні — люди переймаються, що їх «зіллють», причому бояться цього як прибічники єдності, так і їхні опоненти.
Захопити, загарбати частину України — це навіть не обговорюється. Якщо ми незалежна держава, що значить «загарбати»? Не хочеться думати, що вже запізно вживати якихось заходів для упередження агресії. Зараз занадто усе переплуталось, обійтися без жертв буде дуже складно. Біля захопленої ОДА лунає пісня: «Вставай, страна огромная, вставай на смертный бой!» — цим все сказано. Рівнозначної угоди вже не буде, треба йти на поступки, щоб заспокоїти людей. Місцева влада має авторитет, може заспокоїти громаду, тому центру треба з нею домовитися. Україна, безумовно, має бути єдиною, якщо ми хочемо собі якогось майбутнього. Коріння проблем було закладено 24 роки тому. Ця країна соціокультурно різна, і треба було зробити все, щоб об’єднати її, потрібна була певна ідея. У ці важкі часи таку ідею знайдено, це — єдність країни.
