Згідно зі східним календарем, який існує вже понад 4,5 тис. років, Новий 2009 рік, який починається із 26 січня, буде роком Бика (Буйвола). Періодичність зміни років календаря — кожні 12 років. Така циклічність пов’язана з періодом обертання планети Юпітер навколо Сонця, що дорівнює 12 рокам. Це й було покладено стародавніми жителями Сходу в основу свого літочислення. Таким чином, у ХХ сторіччі роками Бика були: 1901, 1913, 1925, 1937, 1949, 1961, 1973, 1985 і 1997 роки. Астрологи Сходу стверджують, що всі роки Бика в кожній країні світу більшою чи меншою мірою характеризуються певними спільними ознаками, як у сфері природних характеристик і суспільному житті, так і у сфері економічних особливостей. При цьому кожна країна або група країн, яка відповідає цьому місячному знаку, як правило, підтверджує ці характеристики у своєму історичному розвитку. Як відомо зі східної географічної астрології, Україні відповідає місячний знак Бика (Буйвола, Вола). Отже, прийдешній Новий 2009 рік за східним календарем буде ніби «рідним» роком для України. Зі східної астрології випливає, що всі роки Бика для України-Бика вирізняються своїми характерними особливостями, основними з яких є такі. По-перше, такий рік для України-Бика, як правило, є сприятливим для сільськогосподарського виробництва з точки зору природно-кліматичних умов. По-друге, роботи для всіх буде більш ніж достатньо, не передбачається безробіття ні в селі, ні в місті. По-третє, у громадсько-політичному житті посилиться вплив влади, часто аж до диктаторських повноважень. Перевагу у владі можуть отримати переважно консервативні сили, що часто використовують доволі жорсткі заходи репресії щодо інакомислячих. У громадському житті може зрости впевненість наділеного владою уряду. І, по-п’яте, Україну-Бика у свій «рідний» рік буде винагороджено за її титанічну працю. Стисло проілюструємо ці й інші особливості року Бика для України-Бика в усі роки Бика у ХХ сторіччі.
1901 РІК
На початок 1901 року в Україні було видобуто близько 672 млн. пудів кам’яного вугілля, що у вісім разів перевищувало рівень 1880 року. Лише у Криворізькому басейні тоді видобувалося близько 160 млн. пудів залізної руди, що у 80 разів перевищувало рівень 1880 року. Весь видобуток залізної руди в Україні 1901 року складав близько 56% загального її видобутку в Російській імперії. 11 січня у Петербурзі царський уряд опублікував розпорядження про те, що 183 студенти Київського університету віддаються у солдати за участь у революційному русі. У Києві 11 березня 15 тис. робітників і студентів виступили проти політики самодержавства стосовно студентів, а всього в загальному студентському страйку брали участь понад 30 тис. студентів із 35 вищих учбових закладів міст Російської імперії, серед них — Києва, Харкова, Одеси. 10 квітня у Києві поліцією було заарештовано 69 місцевих соціал-демократів, захоплено підпільну друкарню та два склади нелегальної літератури. 1901 рік не вирізнявся високим урожаєм, і важке становище селян цього року полегшилося тільки тим, що завдяки реформі 1861 року вони були звільнені від кріпацтва й економічних зобов’язань перед поміщиками. У Петербурзі 22 грудня царський уряд був змушений опублікувати нові «Тимчасові правила про студентські установи». До кінця року в Україні було створено потужні промислові синдикати «Продпаровоз» (товариство паровозобудівних заводів) і «Продвагон».
1913 РІК
На початку року в Україні було створено синдикат із виробництва сільськогосподарських машин «Урожай», а посівна площа в українських губерніях 1913 року збільшилася на 900 тисяч десятин, загалом досягнувши 22,9 млн. десятин. 1913 року валовий збір зернових становив 1200 млн. пудів. Внесок України в експорт зернових Російською імперією складав понад 40%. З усього обсягу виробництва промислової продукції Російської імперії 1913 року Україна давала майже чверть, у важкій і добувній промисловості цей показник сягав 70%, а у виробництві цукру — 80%. Із 29 травня по 15 жовтня у Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська, промислова та художня виставка. В Києві у вересні—жовтні відбувся організований антисемітами з урядових кіл провокаційний судовий процес над Менделем Бейлісом (євреєм за національністю). 1913 року в Києві були створені багатомоторні літаки-велети «Російський витязь» та «Ілля Муромець». 1913 року 77 тисяч осіб брали участь у 300-х страйках, проведених в Україні.
1925 РІК
Із 10 по 13 січня у Харкові на пленумі ЦК КП(б)У було розглянуто звіт ЦК КП(б)У з питання проведення політики на селі, торговельної політики та кооперації, металопромисловості тощо. У Харкові з 10 по 19 лютого відбулася Всеукраїнська нарада з питань радянського будівництва, а з 20 по 24 лютого — 1-й Всеукраїнський з’їзд представників колгоспів і працівників колективізації сільського господарства. У лютому на Харківському паровозобудівному заводі було розпочато випуск нових паровозів марки СУ («Советская Украина»). У Києві з 29 червня по 1 вересня відбулася перша у світі виставка з вивчення світових теренів. У вересні 1925 року було проведено реорганізацію комнезамів («комітетів незаможних селян») і затверджено їхній новий статут. Наприкінці року було завершене відновлення промисловості України, а в грудні на XIV з’їзді ВКП(б) було проголошено курс на індустріалізацію СРСР.
1937 РІК
В історії України 1937 рік вирізнявся прийняттям у січні нової Конституції УССР і, головним чином, піком найжорстокіших політичних репресій під лозунгом боротьби зі шкідництвом і диверсіями. Для осіб, притягнутих до відповідальності за політичними звинуваченнями, справи почали розглядатися у позасудовому порядку з використанням найвищої міри покарання. Слідство велося із застосуванням жорстоких тортур стосовно заарештованих. Саме 1937 року ця практика була узаконена, коли Й. Сталін особисто від імені ЦК ВКП(б) дав вказівку органам НКВС застосовувати до заарештованих фізичні методи впливу. Так, лише у Київському військовому окрузі за 1937 рік було «вичищено» близько трьох тисяч осіб, із них заарештовано — близько тисячі й «обновлені» практично всі командири корпусів і дивізій. Трагічні наслідки цих репресій стали особливо відчутні під час катастрофічних поразок початкового періоду Другої світової війни 1941 року. Не уникла тиску репресивного апарату й партія. Так, із 11 членів Політбюро ЦК КП(б)У, обраних 1937 року, загинуло десять осіб (вижив лише Г. Петровський), а з п’яти кандидатів у члени Політбюро — четверо. З травня 1937 року по лютий 1938 року на посади перших секретарів обкомів партії було висунуто 13 осіб, із яких дев’ять невдовзі також були оголошені «ворогами народу». У такій складній обстановці 1937 року в Україні завершувався процес масової колективізації — колгоспи об’єднували 96,1% селянських господарств і 99,7% посівних площ. До кінця року в Україні було понад 28 тис. колгоспів, де на полях працювала велика кількість тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів. 1 листопада РНК СРСР ухвалила постанову про збільшення заробітної плати низькооплачуваним робітникам і службовцям фабрично-заводської промисловості та транспорту, а 19 листопада РНК УССР затвердила постанову про заходи з остаточної ліквідації неписьменності серед дорослого населення.
1949 РІК
Цей рік був передостаннім роком четвертого п’ятирічного плану, протягом якого відновили роботу багато підприємств промисловості, доменні й мартенівські печі та прокатні стани, зруйновані війною. Так, наприклад, 1949 року в Україні вже працювало більше машинобудівних заводів, аніж до війни, а на Донбасі до кінця року було перевершено довоєнний рівень видобутку вугілля. Проте сільське господарство України 1949 року продовжувало бути збитковим, хоч урожай був непоганим. До кінця року було відновлено і збудовано близько 1700 шкіл і повністю відновлено довоєнну систему шкіл. Швидкими темпами розвивалася вища й середня спеціальна освіта, до кінця року в Україні налічувалося 160 вузів і було випущено 120 тис. фахівців із вищою освітою. Протягом усього року тривав сильний тиск на ідеологічному фронті з боку тоталітарного режиму Й. Сталіна. Так, у січні в газеті «Правда» була опублікована стаття під назвою «Про одну антипартійну групу театральних критиків», у якій нещадної критики зазнали О. Борщагівський, А. Гозенпуд та інші. А 19 лютого газета «Радянська Україна» опублікувала редакційну статтю під назвою «На антипатриотических позициях. Открыть и до конца уничтожить бездомных космополитов на Украине». Після її публікації в республіці різко посилилася сумнозвісна кампанія проти «космополітизму» та «підлабузництва до Заходу».
1961 РІК
У Києві з 26 по 28 січня відбувся пленум ЦК Компартії України, який затвердив постанову про виконання рішень січневого (1961 р.) пленуму ЦК КПРС про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства УССР. 1961 року колгоспи й радгоспи республіки «за порадою товариша Хрущова» виділили 3 млн. га кращих земель під посіви кукурудзи, що становило майже 20% всієї посівної площі. Загальний урожай 1961 року перевершив усі попередні роки, особливо з кукурудзи, було також збільшене виробництво цукру, м’яса, молока й інших продуктів. У жовтні відбувся XXII з’їзд КПРС, що взяв курс на розгорнене будівництво в СРСР комуністичного суспільства протягом 20 років. Однак висунуте гасло «Все в ім’я людини, все для блага людини» насправді не мало ні економічного, ні соціально-політичного обгрунтування і мав популістський характер. У промисловості протягом 20 років планувалося збільшити виробництво продукції не менше ніж у шість разів і «лишити далеко позаду нинішній загальний обсяг промислового виробництва США». Продукцію сільського господарства планувалося підвищити за цей період у 3,5 разу, а виробництво зерна планувалося на рівні 3—4 млрд. пудів. У Львові 1961 року відбувся суд над організаторами та членами Українського робочо-селянського союзу Л. Лук’яненком, М. Кондзюбою, І. Боровицьким, С. Віруном, М. Любовичем, В. Луцьким.
1973 РІК
Всі 70-ті роки, зокрема, й 1973 рік, були періодом, коли темпи економічного зростання України почали знижуватися, оскільки економічна реформа не торкнулася командно-адміністративної системи, а ринкові ідеї не були сприйняті у вищих ешелонах влади. Проте трудящі України продовжували наполегливо трудитися, виявляючи зразки трудової доблесті, змагаючись під гаслом: «Краще, більше, з найменшими витратами». Так, у середині 1973 року на заводі «Запоріжсталь» було досягнуто рівня продуктивності праці, виплавки сталі й виробництва проекту, наміченого п’ятирічним планом на 1975 рік. А 26 вересня на Жовтневому суднобудівному заводі «Океан» у Миколаївській області було спущено на воду найбільший у СРСР рудовоз «Зоя Космодем’янська». Найбільшою тепловою електростанцією у світі стала 1973 року Криворізька ДРЕС-2 — після пуску в грудні останнього десятого енергоблоку була досягнута потужність у 3 млн. Квт. У битві за хліб 1973 року колгоспи й радгоспи досягли великого успіху, продавши державі понад 1 млрд. пудів зерна.
1985 РІК
Ставши в березні 1985 року Генеральним секретарем ЦК КПРС, Михайло Горбачов висунув нову стратегічну мету — курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Проведений у квітні 1985 року пленум ЦК КПРС вважається початком перебудови. У травні ЦК КПРС приймає рішення про посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом. У червні 1985 року відбулася Всесоюзна нарада з питань науково-технічного прогресу, після чого пленум ЦК КП України ухвалив постанову про заходи зі здійснення в республіці завдання з прискорення науково-технічного прогресу. У серпні 1985 року вийшла спільна постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про широке впровадження нових методів господарювання та посилення їхнього впливу на прискорення науково-технічного прогресу. У листопаді у Києві було проведено Всесоюзний семінар із вивчення досвіду роботи, яка проводилася в Україні з метою ресурсозбереження та покращання матеріалоємкості виробництва на основі прискорення науково-технічного прогресу. Перші результати реалізації заходів квітневого (1985 р.) пленуму ЦК КПРС давали надію. Так, за 1985 рік темпи приросту промислової продукції України становили 4,3% (у другій п’ятирічці середній приріст дорівнював 3,5%). Середньорічний приріст продукції сільського господарства 1985 року становив 3,5% проти 0,5% у другій п’ятирічці. Однак і в період перебудови Компартія України проводила політику русифікації, нехтування проблемами національного відродження. Падіння авторитету й довіри до Комуністичної партії виникало внаслідок того, що вже почалася перебудова, а у в’язницях, концтаборах і психіатричних лікарнях все ще перебували дисиденти. Перші кроки демократизації не внесли істотних змін до реального дотримання прав людини, продовжувалися й арешти дисидентів.
1997 РІК
Цей рік був вельми результативним у плані підписання незалежною Україною різних міжнародних угод і договорів. Так, у січні була впорядкована спільна заява президентів Польщі й України — «До розуміння та єднання». 28 травня були підписані три угоди щодо Чорноморського флоту, ресурси якого становили 10% потужності флоту колишнього СРСР. 30—31 травня було підписано широкомасштабний «Договір про дружбу, співпрацю й партнерство» між Україною та Росією», що складався з 41 статті й охоплював усі сфери економічного й політичного розвитку двох країн. 9 липня була підписана «Хартія про особливе партнерство між Україною і НАТО», в якій передбачалися такі чотири головні напрями: розширення співпраці; проведення спільних миротворчих акцій; використання науково-технічних досягнень НАТО і проведення спільних навчань (1997 року такі навчання проводилися на Чорному морі). На жаль, 1997 року дещо зросло безробіття, яке сягнуло рівня 1,3%. Однак 1997 року вдалося приборкати інфляцію та скоротити її темпи до 10% (1996 року вона дорівнювала 39%). Збільшився 1997 року обсяг прямих зовнішніх інвестицій в економіку до 613 млн. доларів США (1996 року — 511 дол. США). 1997 року Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з 164-ма країнами світу, але сальдо зовнішньої торгівлі лишалося негативним (близько 1 млрд. дол. США). 1997 року в Україні налічувалося близько 40 тис. фермерських господарств, яким було виділено понад 900 тис. га. землі.
