Позавчора у Києві було оголошено підсумки конкурсу «Студент Києва-2004», і переможцям було вручено призи та дипломи. Організатор конкурсу — Громадський фонд Андрія Первозванного, а мета — соціальний захист та підтримка талановитих студентів столиці. Цього року спробувати свої сили вирішили понад тисячу студентів із 38 столичних вузів III- IV рівня акредитації. Вони змагалися у п’яти номінаціях — суспільні, природні та технічні науки, а також «Мистецтво та культура», «Фізична культура і спорт». Преміювалася ж п’ятірка кращих у кожній номінації. Їм вручили цінні подарунки та дипломи, призначили від фонду спеціальні щомісячні стипендії (1-е місце — 700 грн., 2-е — 420, 3-е — 280 грн.), а також порадували путівками на двотижневий відпочинок у Карпатах. Особливістю конкурсу цього року стало збільшення стипендій у два рази порівняно з попередніми. До речі, подібну акцію фонд організовував уже всьоме, за цей період випробували себе на професійну талановитість понад сім тисяч студентів із 45 вузів столиці. Цього року серед кращих вузів було названо Національні економічний, технічний, лінгвістичний та медичний університети. Слід зазначити, що до участі в конкурсі допускалися студенти стаціонарних відділень вузів різних форм власності. Змагання розпочиналося наприкінці травня, складалося з чотирьох турів і закінчувалося на початку грудня. Перший тур «вимірював» рівень ерудиції, другий уже стосувався і професійних питань, третій — це твір на одну з запропонованих тем, пов’язану з майбутньою професією, четвертий — місячна підготовка до розкриття наукової теми, а потім самостійний письмовий виклад напрацьованого в аудиторії. За словами голови журі конкурсу Володимира Широкова, доктора технічних наук, лауреата Державної премії України в області науки і техніки, директора Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ, останнім часом молодь почала проявляти більший інтерес до технічних і природних наук, коли в перших конкурсах фонду її увага більше зверталася на суспільні науки.
«День» запропонував переможцям конкурсу поділитися своїм баченням перспектив у плані професійної самореалізації. Володимир Короленко (1-е місце в номінації «природні науки») має намір згодом стати міністром охорони здоров’я. Він серйозно працює над розвитком своїх «наукових» та адміністративних здібностей. Володимир вважає, що вітчизняна система охорони здоров’я цілком піддається корегуванню під західноєвропейські стандарти. Він вважає, що необхідно розвивати сімейну медицину, якісніше готувати вузьких фахівців, а також ширше залучати наукові кадри до обслуговування населення. Як майбутній учений Володимир бачить також реальні передумови для можливості за допомогою науки істотно продовжувати життя людей, а як майбутній міністр — можливості для більш дешевого, більш якісного та доступного лікування всіх верств населення.
Дмитро Куперман (1-е місце в номінації «Технічні науки») вже більше року суміщає роботу програміста в одній із компаній з навчанням на останніх курсах технічного університету, планує продовжувати працювати там само й після закінчення вузу. До речі, відразу ж після церемонії нагородження Український мовно-інформаційний фонд НАНУ запропонував Дмитру взяти участь у розробці наукової фундаментальної задачі, глибину і масштабність якої, за словами фахівців, можна буде прирівняти до рівня докторської дисертації. Майбутня ж вузівська спеціалізація Дмитра — захист інформації в комп’ютерних системах. «Такі фахівці сьогодні Україні дуже потрібні, — вважає Дмитро, — особливо державним структурам. Те, що робив Центрвиборчком на виборах, це не проблеми інформаційної безпеки, а проблеми тих людей, які свідомо не використали всі можливості системи інформаційної безпеки».
Святослав Самко (1-е місце в номінації «Суспільні науки») вразив журі своєю роботою «Міжнародні транспортні коридори України» в плані ерудиції. Святослав, окрім висвітлення економічних моментів, які стосувалися безпосередньо транспорту, зупинився і на питаннях розвитку світової цивілізації. «Україна могла б стати чудовим мостом, який би з’єднав східну та західну цивілізацію, а саме більш духовну і колективістську спрямованість Сходу з матеріалістичністю та індивідуалізмом Заходу, — говорить Святослав. — У своїй роботі я хотів показати, що саме український характер підходить для такої балансуючої ролі, що дозволить Україні посісти надзвичайно важливе місце у світових відносинах. Україна могла б стати посередником між Сходом та Заходом не лише для просування економічних потоків, а й для передачі інформаційних та культурних потоків. Економіка сьогодні зав’язана на чиннику знань, який у майбутньому ставатиме ще більш значущим. Україна здатна примирити духовні цінності сходу і заходу, оскільки здатна розуміти і тих, й інших. Я навчаюся на факультеті Міжнародних відносин, тому в майбутньому маю намір відстоювати інтереси України в міжнародних відносинах. Щоб професіонально себе реалізувати у цій сфері, треба буде подолати і нинішню політичну нестабільність України, і певну недосконалість економічної системи. Коли людина наважується подолати загрози і перешкоди, то вона стає сильнішою. Україна знаходиться у кризовій точці, що дає можливість зробити могутній ривок уперед».
