Ніхто не заперечуватиме нашу залежність від політики та політиків, від наслідків їхньої діяльності та діяльності їхнього бізнесу. І от знову — вибори. Нині кандидати в президенти говорять про дуже знайоме — зарплати, пенсійний вік, соціальні гарантії, НАТО, ЄС. Але ніхто не говорить про питання №1, не вирішивши якого, людині не будуть потрібні ні пільги, ні безкоштовний проїзд у транспорті, ні інші блага. Це — здоров’я, що безпосередньо пов’язане зі станом екології в Україні.
Хто стурбований тим, що забруднюється повітря, підтоплюються землі мільйонами тонн отрутохімікатів, воду неможливо пити, міські вулиці — загазовані? Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко розповів про знайомого священика із Єнакієвого Донецької області, який скаржився йому, що майже щороку змушений змінювати позолоту на церковному хресті. «Там я нарахував чотири різні дими... Там вони такі, що роз’їдають позолоту, а золото — це один із металів, який не вступає в жодні реакції», — зазначив еколог. Але кого, крім окремих людей та екологів, це цікавить? За даними загальноукраїнського опитування «Безпека України — ймовірні загрози», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою «Юкрейніан Соціолоджі Сервіс», нині 67% українців вважають найбільшими загрозами для держави екологічні катастрофи. Але наші можновладці, особливо перед виборами, бачать для себе зовсім інші загрози...
УКРАЇНА — НА 137-му МІСЦІ З ЕКОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ІЗ МОЖЛИВИХ 142-х
Нині в екологічній системі України — повне розбалансування. Це стосується води, повітря, відходів, земель, лісів тощо. Зрозуміло, що разовими заходами (ніби то на порятунок чогось одного) можна тільки відмивати державні кошти. Тому потрібний системний підхід до покращання стану екології, оскільки за індексом екологічної стійкості, Всесвітній екологічний форум у Давосі поставив Україну на 137-е місце із 142-х.
За темпами вимирання людей Україна входить у першу десятку країн світової спільноти, а за тривалістю життя — на 60-му місці. Зв’язок із екологічною ситуацією — очевидний: так, міжнародне агентство з вивчення раку пов’язує 85% випадків онкопатологій із впливом навколишнього середовища та способом життя. Особливо експерти наголошують на патогенному впливі забрудненого повітря: як стверджують фахівці Міністерства охорони навколишнього природного середовища, у містах із високим рівнем забруднення повітря, захворювання людей на туберкульоз, серцево-судинні хвороби та онкопатології на 20 — 40% перевищують цей показник у містах, де менше транспорту, є зелень і немає металургійних та хімічних підприємств.
«Науково-дослідні інститути, які працювали при Союзі — закриті, нині вчені не мають можливості проводити дослідження того, як впливає екологічна ситуація на здоров’я людей, які живуть, наприклад, у Запоріжжі чи Кривому Розі. Так само й у всій Україні — немає можливостей проводити комплексні дослідження. Але ми однозначно впевнені, що забруднене повітря провокує серцево-судинні захворювання. Тому якщо в Києві загазованість в деяких районах перевищує допустимі норми в 10-15 разів за рахунок машин, то зрозуміло, чому зростає кількість хворих людей», — сказав керівник служби соціального забезпечення ВАТ «Київводоканал».
При цьому екологи зазначають, що в Україні діють такі закони, завдяки яким директорам заводів та комбінатів вигідніше сплачувати штрафи і не витрачатися на системи очистки: власники підприємств закладають у собівартість продукції штрафи, сплачують їх і забруднюють довкілля.
Від поганого стану екології страждають не тільки люди, а й усе живе. Природоохоронці стверджують: ситуація, яка склалася у тваринному та рослинному світі — не менш серйозна: скорочення кількості окремих видів тварин коливається від 20 до 60%, так само і з рибою. А на думку провідних фахівців Інституту зоології, нині 73% видів риб, 46% видів тварини і 56% видів птахів знаходяться на межі знищення. «Якщо й надалі триватиме полювання, бездіяльність природоохоронних структур, не змінюватиметься екологічна ситуація, то Україна перетвориться на пустелю», — резюмують експерти.
ЖИТЕЛІ ПІВНІЧНИХ ОБЛАСТЕЙ ЖИВУТЬ НА 10 РОКІВ ДОВШЕ, НІЖ ЖИТЕЛІ ПІВДНЯ
Проблема з водою у нас загострюється з року в рік. Вона включає цілий комплекс невирішених питань, починаючи від забруднення Дніпра, з якого п’є 2/3 українця, і закінчуючи старими стандартами якості та кілька разів очищеною водою, яку отримують жителі південних областей. До речі, екологи дослідили, що жителі північних областей України живуть в середньому на 10 років довше за «южан». Пояснюється це тим, що в Київській чи Чернігівській областях ще залишилися незабруднені джерела, з яких люди беруть воду безпосередньо, а до жителів Миколаївської чи Херсонської областей вода з Дніпра приходить вже кілька разів «очищена». Щодо цієї очистки та стандартів якості, то всім відомо, що вони — страшенно застарілі — ще з часів Союзу і вже нині діти в садочку знають, що воду з-під крана пити не можна.
Рік тому Всеукраїнська екологічна ліга вивчила ситуацію, яка склалася з якістю води по всій країні та презентувала карту «Екологічна ситуація та стан питних вод України». «Провівши наше дослідження, ми дійшли висновку, що у 70% взятих нами проб питної води її якість не відповідає хоч би одному необхідному показнику, — сказав директор Українського державного науково-дослідного інституту «УкрВодГео» Сергій Размєтаєв. — Зв’язок між станом забруднення вод і екологічною ситуацією в регіонах — більш ніж очевидний. Так, найгірша ситуація склалася в південно-східній Україні, а саме — Дніпропетровській, Донецькій та Луганській областях. Фактично тут — екологічна катастрофа. Причина в тому, що в цих регіонах дуже розвинута промисловість і майже всі викиди і продукти переробки фабрик і заводів потрапляють до найближчих водойм... Також дуже забруднений весь Дніпро, курортне узбережжя Чорного моря. Натомість у регіонах, де екологічна ситуація задовільна, воду можна вживати сміливо й навіть лікуватися нею. Маю на увазі Карпатський регіон, де існують прекрасні джерела з лікувальною водою і більшу частину Заходу нашої держави, де немає потужних промислових підприємств».
Як зазначають фахівці з Мінприроди, на якість питної води також впливає катастрофічний стан водопровідних мереж, оскільки зношеність деяких із них — до 70%. Взагалі всіх проблем, пов’язаних із водою, не перелічити: це і забруднення її нітратами та пестицидами, і великий об’єм стічних вод, який утворився в Україні, і, зрештою, застаріла очистка води хлором...
ЗАКОНОДАВСТВО ПРАЦЮЄ НА ЗНИЩЕННЯ ЛІСІВ
Зрозуміло, що комплекс перерахованих проблеми так чи інакше зачіпає ситуацію, яка склалася із вітчизняними грунтами та лісами. Це й проблеми відходів, і отруювання земель хімічними сполуками, і радіоактивне забруднення. Особливо фахівці акцентують увагу на смітті. За даними моніторингу 2007 року, яке зробило Мінприроди, не зважаючи на зниження в Україні виробництва, ситуація із нагромадженням сміття тільки погіршилася: 80% відходів лежать на поверхні землі — їх заливає дощем, стоки просочуються в грунт, стікають у річки. При цьому на кожен другий смітник твердих побутових відходів припадають також промислові відходи І-ІІ класів небезпеки (містять токсичні речовини).
А радіоактивні відходи? Як стверджують в Мінприроди, нині в Україні працює понад 8 тисяч підприємств, діяльність яких передбачає радіоактивні відходи (з них п’ять тисяч — це промислові підприємства, медичні та наукові заклади), не кажучи про атомні станції.
— В Україні — проблема з ядерними відходами, які є на всіх атомних станціях. У світі ніхто не знає, як поведуть себе ці відходи протягом тривалого часу. В Європі їх зберігають подалі від людей — закопують у штольні, в США — в окремому штаті. Україна ж зберігає ядерні відходи в столиці — в Пирогово: у 90-х роках сюди їх везли з усієї України і що з ними робити — ніхто не знає... До речі, нині територію неподалік забудовують бізнесмени, — зауважив еколог Володимир Борейко.
Сумна картина з нашими лісами: головна причина — в Західній Україні почастішали повені. На думку екологів, найперша проблема, яку потрібно розв’язати, — внести зміни в законодавство, яке нині дозволяє неконтрольовані вирубки лісів.
— З початку 2000-х, коли до влади прийшов бізнес, в Україні почалася деекологізація вітчизняного законодавства. Наприклад, два роки тому з Лісового кодексу була вилучена стаття про ліси першої групи, які мають бути недоторканними... Нині склалася ситуація, що в Україні — найменше лісів, ніж у Європі, ми все вирубуємо. По-друге, ввели в дію статтю, яка дозволяє брати у власність 5 га лісу. Те, що відбувається під Києвом, — наслідок роботи цієї статті, — пояснив Володимир Борейко.
Усі перелічені проблеми — глобальні, всі вони вимагають вирішення «на завтра». Тому, на думку різноманітних природо-експертів — вітчизняних та міжнародних організацій, в Україні терміново має бути розроблена концепція безпеки й більше того — вона має виконуватися. Така державна програма має стосуватися всіх сфер життя — економіки, охорони здоров’я, освіти, відпочинку — і до її впровадження мають бути залучені практично всі міністерства й відомства. Але для цього в країні потрібно змінити ідеологію: не гроші і не економіка мають бути пріоритетними, а — людина. Чи дочекаються цього природа і ми?
