У Києві відбулося обговорення підсумків виконання річної програми співпраці уряду України і Дитячого Фонду ЮНІСЕФ, а також стратегії взаємодії на 2002—2005 роки. Розмір допомоги ЮНІСЕФ Україні цього року становив $ 1,3 мільйона. Ці кошти були спрямовані на підтримку проектів урядових і неурядових організацій, придбання обладнання для навчальних, наукових і лікувальних установ, видавництва необхідної літератури, проведення навчальних і наукових заходів. Вся робота проходила у чотирьох напрямах. Перший — захист раннього дитинства шляхом розширення грудного годування, йодизація всієї солі, що випускається у країні, розвитку медико-санітарної допомоги, а також поширення кращого батьківського досвіду. Другий — турбота про дітей, які вимагають особливої уваги: сиріт, інвалідів, безпритульних і юних правопорушників. Третій — захист молоді від чинників, які загрожують здоров’ю, а четвертий — створення такого законодавчого і правового клімату, який забезпечував би права дитини, закріплені у Конвенції ООН.
Заступник директора державного Департаменту молодіжної і сімейної політики України Валентина Глущенко сказала кореспонденту «Дня», що хотіла б звернути увагу наших співвітчизників на те, що, отримуючи допомогу ЮНІСЕФ, вони повинні і самі докладати зусиль для покращення життя дітей України.
Одна з основних проблем сьогодні — поширення ВІЛ- СНІДу в Україні, який загрожує не тільки маргінальним верствам населення. У нас зараз існує два дитячi будинки для дітей, які ВІЛ-інфіковані чи хворі СНІДом. Це дуже мало для України. Хворі діти, також як і усі здорові, мають право на освіту, на нормальне життя, вони не повинні бути ізольованими від суспільства, як і діти-інваліди. Йшлося також і про проблему рівного доступу до освіти та якісних життєвих умов для дітей з невеликих містечок і сіл України.
Особливий акцент в обговоренні робився на проблемі здоров’я дітей, зокрема, зверталася увага на недостачу різних вітамінів та мікроелементів, а також йшлося про профілактичне щеплення. Зазначалося, що, хоч питання із захворюваністю поліомієлітом в Україні вирішується непогано, але повністю цю хворобу ще не ліквідовано. Також не вирішено проблеми з дітьми вулиці, з підлітковим правосуддям. Міністерство освіти і науки передбачає, що школи потенційно зможуть стати тим місцем, де діти набуватимуть необхідних навичок та вмінь для того, щоб потім бути готовими грамотно вирішувати вже свої дорослі проблеми.
Цього року в нашій державі з’явилися оновлені підходи у створенні прийомних сімей. Той невеликий проект, який було розпочато ЮНІСЕФ, перетворився у загальнонаціональний, а у Києві проект з фостерних сімей тепер отримує фінансову підтримку з міського бюджету.
Як пріоритетні на подальші три роки Фонд виробив ще п’ять напрямів роботи. Перший — освіта для дівчаток, у якій потрібно враховувати гендерний аналіз (наприклад, дівчатка і хлопчики можуть по-різному сприймати одні й ті ж моменти навчальн ого процесу). Другий — інтегрований підхід до захисту раннього дитинства: взаємозв’язок п’яти чинників — здоров’я, харчування, стану навколишнього середовища, психо-соціального стимулювання і раннього навчання. Третій — імунізація, яка повинна усунути захворюваність поліомієлітом у глобальному масштабі, скоротити вдвічі смертність від кору, вирішити проблему дефіциту вітаміну А та багато чого іншого. Четвертий — боротьба проти ВІЛ-СНІДу, а п’ятий — посилення захисту дітей від насильства, зловживань, експлуатації і дискримінації. Мається на увазі розробка таких програм, які можна було б репродукувати у великих масштабах і використати як аргумент на користь реформування законодавства і соціальної політики.
Постійний представник ЮНІСЕФ в Росії, Україні і Білорусі пані Роз-Марі Маккрірі відзначила: «Мета Фонду — примирити чи навіть зістикувати глобальні пріоритети, які були запропоновані ЮНІСЕФ на цей період, з інтересами України, щоб у березні—квітні наступного року програма співпраці вже набула більш досконалих форм».
