Жінки в’яжуть солдатам теплі речі, які зігріватимуть їх взимку в зоні АТО. «Ми подумали: скільки можна плакати, сидячи перед екранами телевізорів, якщо є можливість допомогти? Можемо в’язати шарфи, шапочки, рукавички, шкарпетки. Адже попереду зима», — розповіла на прес-конференції пенсіонерка Людмила Пурік, яка багато років пропрацювала в заводській газеті. Все своє душевне тепло вкладає в те, що в’яже шкарпетки для солдатів української армії її знайома Таміла Медведовська. Вона вважає, що теплі речі, зроблені своїми руками, мають стати справжнім оберегом для воїнів. «Звичайно, оберіг — в кожну петельку ми вплітаємо свої молитви. Ви погляньте, які теплі, друга пара в роботі. Треба допомогти хлопцям хоча б чимось. Ось ми і зможемо допомогти своїми руками», — розповідає Таміла Іванівна.
Сусідки майстринь, які не вміють в’язати або погано бачать, готові допомагати нитками. «Я подивлюсь, які у мене є нитки. Може, в’язані речі, з того, що не ношу. Розпустимо, і хай в’яжуть. Буде і мій якийсь внесок», — каже пенсіонерка Галина Жирко. Жінки вважають, що підтримати солдатів — свята справа. «Всі жінки, які сидять удома, особливо ті, що на лавках, не знають, чим зайнятися. Боже мій, та є чим зайнятися. Люди добрі, давайте хлопцям нашим допомагати, хай вони відчують, що ми про них думаємо, піклуємось, турбуємось, аби вони живими повернулися додому», — закликає Людмила Пурік.
До жовтня пенсіонерки-активістки обіцяють закінчити свою роботу, аби вчасно передати на фронт творіння своїх рук. Деякі хочуть покласти в шкарпетки записочки або шоколадки, щоб зробити солдатам приємне. Допомогти воїнам можуть всі охочі, але потрібно поквапитись, оскільки волонтери планують відвезти речі на фронт до середини жовтня, аби зробити солдатам подарунок до дня Покрови Пресвятої Богородиці. Як розповіла волонтер Валерія Мальченко, солдати просять привезти в’язані жилети, які вони змогли надівати їх під бронежилети. «Шапочки, шкарпетки, шарфи теж потрібні. Ми приїдемо додому до кожного, зберемо все і передамо солдатам», — підкреслила вона.
