Щорічне Феодосійське шоу на повітряних кулях відоме вже у всьому світі. Проведенню цього щорічного свята повітроплавання сприяють ті ж сприятливі природні фактори, які в першій половині ХХ століття тут використали ще планеристи, в тому числі майбутній конструктор космічних кораблів Сергій Корольов. Околиці Феодосії — природні гігантські «блюдця», створені складками місцевості, де повітря дуже прогрівається та створює потужні висхідні потоки, в яких і «купаються» як планери, так і повітряні кулі. Не дивно, що саме у Феодосії ще минулого століття створено й працює до сьогодні Державний науково-дослідний інститут аеропружних систем, що розробляє літальні апарати. У минулому це закрите секретне підприємство, саме тут вчені розробляли та випробовували парашути для приземлення модулів космічних кораблів, інші подібні системи космічного та військового призначення. Підприємство займається розробкою та виготовленням продукції також і цивільного призначення. Воно, крім «наукового цеху», має у своєму розпорядженні цехи дослідного виробництва та виробничу філію, призначену для серійного виготовлення парашутно-десантної техніки. За 2005 рік обсяг виробництва промислової продукції становив 7,5 мільйонів гривень, що на 14% більше, ніж у 2004 році. За 2006 рік обсяг виробництва планується підвищити до 10,7 мільйона гривень. Інститут співпрацює з Китаєм у сфері створення парашутних систем для доставки гуманітарних вантажів на обмежені ділянки місцевості, парашутних систем для людей, а також веде переговори щодо створення нових зразків парашутної техніки та комплектуючих. З питань ділової співпраці та зміцнення нових позицій на міжнародному ринку інститут веде переддоговірне листування з підприємствами країн СНД, Чехії, Німеччини, країн Африки, Австралії, та Латинської Америки. У загальному обсязі робіт інституту понад 50% — роботи за договорами із зарубіжними країнами, тому вірним буде висновок про те, що українська держава та її громадяни ще недостатньо використовують потенціал інституту для себе. Готова продукція оборонного призначення Інституту постачається через підприємство «Укрспецекспорт» до багатьох країн світу, до речі, в тому числі й до країн НАТО. Це до того, що останні антинатовські протести й оголошення депутатами міста «територією без НАТО», просто суперечать економічним інтересам феодосійців та підприємств міста. Адже лише в цьому інституті працює понад 320 феодосійців.
Сьогодні військових замовлень небагато, однак вчені працюють над розв’язанням нових проблем. Зокрема, прагнуть закласти основи українського дирижаблебудування. У Феодосійському державному Інституті аеропружних систем розроблено й запропоновано до виробництва дирижабль «А-300».
— У світі дирижаблебудування динамічно розвивається, — розповів журналістам помічник директора інституту з питань маркетингу Юрій Ніколаєв. — Сьогодні для транспортування вантажів і пасажирів у світі використовується понад 250 дирижаблів.
Зокрема, Росія добудовує вже другий великий дирижабль, подібний феодосійському. Перший активно використовується в Москві — для туристичних цілей, транспортування вантажів, для патрулювання над містом.
Рiч у тому, що наше звичне уявлення про дирижаблі вже застаріло. Лише незнання сучасного стану галузі призводить до того, що ми уявляємо сучасні дирижаблі такими собі нащадками древніх «цеппелінів» — величезними, небезпечними, немісткими та неповороткими «повітряними слонами». Сучасні дирижаблі не такі. Якщо перші «цеппеліни» повністю залежали від вітру й розвивали швидкість 20—30 кілометрів на годину, то сучасні дирижаблі можуть пересуватися як літаки — зі швидкістю 200 кілометрів на годину. Деякі з них можуть підіймати до 100 тонн вантажу. Дирижабль також найбезпечніший вид транспорту, оскільки для наповнення куль сьогодні використовується не горючий газ, а гелій та нові системи безпеки, що практично повністю виключають падіння апаратів. Незручні в минулому кошики сьогодні замінено на комфортабельні кабіни й пасажирські салони, в яких є всі необхідні зручності, не гірші, ніж у літаках та корабельних каютах чи купе у потязі.
Вченими Феодосійського інституту розроблено та перевірено проект туристичного тримоторного дев’ятимісного дирижабля, що вже зацікавив інвесторів з Німеччини, Франції та Росії. Переваги феодосійської розробки в тому, що їхній проект, за словами Юрія Ніколаєва, як мінімум у два рази дешевший, ніж дирижаблі такого ж типу, що будують у Німеччині та США. Зрозуміло, що особливості свого проекту феодосійцi тримають у секреті й фотографувати своє дітище поки не дозволяють. «А-300» може в майбутньому здійснювати як захоплюючі туристичні польоти над Кримом, так і пасажирські перельоти з Криму до Європи, скажімо, на курорти Туреччини, в інші країни. За підрахунками фахівців інституту, польоти на туристичному дирижаблі коштуватимуть лише в півтора разу дорожче ніж, наприклад, прогулянки на водних мотоциклах або на підвісних парашутах. З паливом та іншими витратними матеріалами для дирижаблів проблем також не має бути, вони не є дефіцитом. За словами Юрія Ніколаєва, дирижабль за феодосійським проектом коштуватиме 1,7 мільйона доларів і окупиться лише за два роки. Інститут наразі проводить випробування вузлів своєї унікальної розробки, й сподівається, що незабаром перелік продукції підприємств інституту, — а це теплові аеростати, парашути всіх видів, — поповниться й дирижаблями, замовниками яких може бути як держава, так і приватні підприємства та фізичні особи, адже спектр застосування дирижаблів дуже широкий.
