Нещодавно в одному з вищих навчальних закладів Дніпропетровська — Придніпровській академії з будівництва й архітектури — відбувся перший в Україні випуск професійних кербудів. Їхню підготовку здійснюють на півторамісячних курсах у рамках експерименту в житлово-комунальній сфері, який проводять з ініціативи місцевої облдержадміністрації. Перекваліфікуватися в керівників будинків зможуть городяни, які бажають на професійній основі очолювати товариство співвласників багатоквартирних будинків, причому не тільки з людей, які в них проживають, а й, наприклад, із колишніх безробітних, яких на курси відправлять центри зайнятості.
Чи зможе нововведення змінити ситуацію в житлово-комунальній сфері на краще, «День» поцікавився в експертів.
Юлія ЗАХАРОВА, виконавчий директор Дніпропетровської асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків:
— Поява інституту кербудів абсолютно виправдана. Це дасть можливість контролювати ЖЕКи, які невідомо куди витрачають гроші мешканців. Повірте, всі скарги жеківських працівників на бідність і низькі зарплати, як правило, не виправдані. У цьому я пересвідчилася, коли сім років тому стала головою товариства співвласників багатоквартирного будинку (ТСББ). Ситуація змінилася лише після того, як гроші мешканців почали надходити на окремий розрахунковий рахунок, а звідти ми їх витрачали тільки на потреби нашого будинку. Але для того, щоб створити ТСББ, потрібні ініціативні мешканці. А якщо їх немає? Адже наші громадяни за роки радянської влади звикли бути утриманцями. Ось тут і потрібен найманий керівник будинку, який візьме все в свої руки і тим самим виведе з тупика житлово- комунальне господарство.
Павло ХОБОТ, співголова Асоціації захисту прав споживачів житлово- комунальних послуг «Наш будинок»:
— До інституту кербудів моє ставлення двояке. З одного боку, це краще ніж нічого: з’явилися якісь зрушення в житлово-комунальній сфері. Але, з іншого боку, виникає й низка запитань. На сьогоднішньому етапі основна функція кербуда — контроль за якістю комунальних послуг або роботою ЖЕКа. Однак при цьому, наскільки я знаю, планується, що кербуди перебуватимуть у штабі райжитлоуправлінь. Чи й тоді вони захищатимуть інтереси мешканців?
Водночас контролювати ЖЕК можна і через обрані мешканцями органи самоврядування. А в самі ЖЕКи повинні пройти підприємці, оскільки вийти з кризи житлово-комунальна сфера може лише за впровадження ринкових механізмів.
Галина КУЧЕРЕНКО, голова Дніпровської обласної організації Всеукраїнського громадського об’єднання «Громадський контроль»:
— Експеримент з кербудами — це поки що лише експеримент. Особисто мене бентежить у всьому цьому один момент: охочих стати кербудами набирають із контингенту центрів зайнятості. Зрозуміло, що ці люди йдуть в кербуди, швидше за все, від безвиході, і вони не є мешканцями тих будинків, які обслуговуватимуть. Отже, які можуть бути гарантії, що вони не «домовляться» з ЖЕКами разом користуватися грошима або почнуть брати «відкат» із виконавців ремонтних робіт? Крім того, більшість житлових будинків сьогодні вже в такому стані, що й умілому кербуду навряд чи під силу його відновити — комунікації згнили, в підвалах повно води. Зовсім інша справа — якби місцева влада спочатку привела будинок у нормальний стан, а потім передала в управління керівнику будинку. В іншому разі закрадається підозра, що влада просто хоче перекинути проблеми «з хворої голови на здорову» та примусити мешканців самих розплутувати те, що чиновники — українські та радянські — накоїли за цілі десятиріччя.
