Двері його саморобної машини відчиняються двома способами: вручну і за допомогою дистанційного керування. Такою навігацією навряд чи може похвалитися вітчизняний автопром, а ось Віктор Семенович Філоненко, 74-річний донеччанин, своє дітище успішно застосовує в житті. Унікальний «суперкар» він виготовив сам. Точніше, продовжує удосконалювати з 1983 року — відтоді, як вперше взяв участь в автопробігу. Автомобіль зроблений повністю на основі «Жигулів», але при цьому вигляд має не гірший, ніж італійський Lamborghini. При цьому інженер зазначає: «Я не хочу говорити про свою машину, я б поговорив про патріотизм».
«Ця машина справді не схожа на інші. У неї унікальний дизайн. Із чого все починалося? З небайдужесті до наших автомобілів. Моєю метою було створити естетичну модель на базі нашої марки», — розповідає Віктор Філоненко. Його авто за розмірами ближче до звичайного позашляховика (довжина — 4,2 м, ширина — 1,65 м, вага — 990 кг), а за естетикою — до модних італійських машин. За зовнішнім виглядом не скажеш, що всередині звичайний «Жигуль». Інженер зазначає, що, не маючи спеціальної освіти, він зміг створити те, чого досі немає в Україні. Його освіта — школа образотворчого мистецтва і технікум. Все життя пропрацював на шахті.
«У нас за радянських часів випускали багато інженерів, машин виготовляли багато, але всі наче під копірку, однакові. Мені було прикро, що у нас нічого не вдосконалювалося. Нині відбувається те ж саме, нічого не змінилося. У країні такий безладу, поглянете! Не можна сказати, що погано живемо, але якщо почати аналізувати, то ми прийдемо до одного — до відсутності патріотизму, що породжує весь цей хаос і безлад. Має бути патріотизм, тоді все стане на свої місця. А у нас що відбувається? Люди збирають чужі марки авто, замість того, щоб створювати свій якісний продукт і пишатися ним. Машини можна штампувати, але має бути продукт, який би показав, що таке Україна», — вважає Філоненко.
«Усі генії беруть матеріал з народу. Я був би не проти, якби хтось узяв мою ідею і зробив з неї шедевр. Свій автомобіль я досі удосконалюю», — веде далі він. Креслень колишнього вигляду машини немає, але є ще кілька фото, які зберегли діти пенсіонера. Нещодавно подарували йому колаж зі знімків машини різних років, де її еволюцію видно неозброєним оком.
У родині Філоненків завжди був автомобіль. Першу «версію» сучасного суперкара автор назвав «Вікторія» на честь перемоги над собою. Адже зробити такий автомобіль непросто, тим паче, як жартівливо каже Віктор Семенович, з таким прізвищем, як у нього (від «філонити» — «лінуватися»). Зараз офіційна низва машини — «Зробив сам» — під час перереєстрації записали «Засіб саморобний», а назву «Вікторія» пропустили. Тепер автівку прикрашає напис «зробив сам» і два невеликих українських прапори, аеродинамічний кузов та «крила».
«Коли я їду містом, багато хто мені сигналить, показує: «клас!». Але мені це не потрібно. Адже таке авто може, по суті, зробити кожен, досить лише виявити кмітливість і захотіти», — каже Філоненко. На його думку, треба починати не з реформи освіти, не зі створення технічних гуртків для дітей, а із себе, з політиків, яких ми обираємо. «Зараз люди нічого не хочуть робити, люди необов’язкові, непунктуальні. Ніхто не хоче працювати, усі лише плачуть. Але ж треба працювати!» — вважає він.
Те, що зробив Віктор Семенович, доступне кожному, хто поставить перед собою мету. Тим паче автопромові, який має набагато більші можливості, ніж пенсіонер із Донецька. Головне — ставити правильні запитання, тоді з’являться і правильні відповіді. Нещодавно на конференції ідей у Донецьку Костянтин Леоненко, керівник технічної лабораторії IzoLab, слушно зауважив: «від саморобкіних — до разомробкіних», таким чином наголошуючи на думці, що кожен окремо, маючи певні знання і технології, може щось творити, але створювати щось глобальне потрібно справді гуртом. Продовженням цієї тези може бути фраза Філоненка про те, що все починається з патріотизму.
