Формувати екологічну культуру потрібно з дитинства, переконані ініціатори нещодавно презентованого пілотного проекту «Зелена школа». Цей проект передбачає впровадження та активну популяризацію роздільного збору сміття в середніх освітніх закладах країни. Сортування побутового сміття вже давно є нормою для Західної Європи, в той час як для України це скоріше виняток із правил.
«Наша мета — зробити так, щоби люди відповідально ставилися до довкілля. Ми розуміємо, що потрібна потужна просвітницько-інформаційна кампанія, тому вирішили піти в школу. Адже сьогоднішні школярі — це покоління, яке завтра буде дорослим населенням, у них з’являться власні діти. Отже, вплинувши на школярів, ми зможемо в майбутньому вплинути на всю Україну, — пояснює голова Всеукраїнської громадської організації «Зробимо Україну чистою!» Володимир ГАРКУША.
Щоб діти зрозуміли необхідність раціонально використовувати природні блага, організатори мають намір залучати школярів до практичної діяльності — збору та розподілу сміття, саджання дерев. Ці заходи матимуть величезне виховне значення, адже сприятимуть формуванню в дітей правильних ціннісних орієнтацій та екологічно орієнтованої поведінки, вважають ініціатори проекту. «Сподіваємося, що такі проекти дадуть змогу створити майбутнє, в якому людство буде жити в гармонії з природою, та виховати наших дітей так, щоб у нас було краще майбутнє», — говорить заступник директора екологічного клубу «Еремурус» Олександра ШАНДРА.
Організатори планують установити привабливі контейнери для збору пластику, паперу та алюмінію в приміщеннях та дворах шкіл, а також демонструвати дітям різного віку на наочних матеріалах — картинках, мультиках, плакатах, — як негативно люди впливають на природу й як забруднена природа впливає на них.
Заходи «Зеленої школи» допоможуть вирішувати нагальні екологічні проблеми — здобувши навички екологічної поведінки в навчальних закладах, діти впливатимуть уже на своїх батьків і старших родичів. За словами директора державного підприємства «Укрекоресурси» Дмитра РАДІОНОВА, «якщо б кожна людина в нашій країні розподіляла відходи хоча б на сухі та вологі, то це зробило б Україну, за нашими підрахунками, на 20% чистішою».
Проект «Зелена школа» розпочнеться з нового навчального року в Оболонському районі Києва, проте у найближчому майбутньому до нього долучаться школи Дарницького, Подільського і Дніпровського районів, а потім — усієї столиці та України. Швидкість просування проекту залежатиме від фінансування, кошти отримуватимуть від виробників й імпортерів тари та упаковки. На перших порах організатори планують витратити близько 100 тисяч гривень на закупівлю та встановлення контейнерів у школах. Проект безстроковий, «адже це те, що ми повинні робити щодня», — упевнений Радіонов. Поки ж, вважає Олександра Шандра, «люди поводяться так, наче в них є запасна планета». «Зелена школа» хоче виховати громадян з новою — екологічною свідомістю.
ЯК У НИХ. Майже повсюди в Європі діють суворі правила щодо сортування сміття для його подальшого переробляння. Найбільших успіхів у вирішенні цієї проблеми досягли Швейцарія, Німеччина та Швеція. У цих країнах люди самі попередньо сортують понад 80% відходів. У Данії, Бельгії, Швейцарії, Нідерландах, Австрії, Франції, Італії, США та Японії не лише сортують відходи, а й використовують тверде сміття як вторинну сировину. Наразі США, Швейцарія й Японія використовують відповідно 23,8; 23 та 20% переробленої сировини. Решту сміття утилізують шляхом спалювання. Рівень спалювання побутових відходів у різних країнах суттєво відрізняється. Так, із загальних обсягів твердих відходів частка спалювання становить в Австрії, Італії, Франції, Німеччині від 20 до 40%; у Бельгії та Швеції — 48—50%; в Японії — 70%; у Данії та Швейцарії — 80 %; в Англії й США — 14%; в Росії та Україні — лише 2 %.
