За інавгурацією нового Президента України Володимира Зеленського в його рідному місті Кривому Розі спостерігали з особливою увагою. Тут у Металургійному районі розташовується 95-й квартал, де майбутній шоумен, а нині керівник держави народився, виріс та навчався в міській гімназії № 95. Свого випускника в навчальному закладі добре пам’ятають і стежать за його несподіваною та стрімкою політичною кар’єрою. Учні гімназії в день інавгурації записали привітання Володимиру Зеленському — танцювальний флешмоб, в якому взяли участь понад 150 гімназистів. «Вони сказали нам, що дуже пишаються тим, що Президент України навчався в їхній школі. Кажуть, що коли він переміг, вони зрозуміли — президентом може стати кожен», — розповіла телефоном для «Дня» директор гімназії Алла Іванівна ШЕПІЛКО.
— Наші учні уже не вперше проводять флешмоби. Це в нас така шкільна традиція. Флешмоб нещодавно проводили й на День вишиванки. Учні з великим задоволенням танцюють. Тому коли розпочались розмови про інавгурацію нашого випускника — Володимира Зеленського, вирішили записати на відео йому таке привітання. Думаю, що ініціатива пішла від самих дітей, хоча допомогли їм, звичайно, вчителі — і з музичним супроводом, і з записом на відеоролик. У флешмобі брали участь у основному п’ятикласники, хоча я бачила попереду й шестикласників. Звичайно, наші діти захоплюються Володимиром Зеленським. Вони розуміють, що якщо до чогось прагнути і бути людиною цілеспрямованою, відповідальною, то можна досягнути будь-якої мети. Це для них прекрасний зразок, і вони позитивно до цього ставляться.
— В якому році Володимир Зеленський закінчив вашу гімназію?
— 1995 року, 95-ту гімназію, на 95-му кварталі. Ось така цікава нумерологія! Дружина Володимира Зеленського теж у нас навчалася. Олена була дівчинкою стриманою на емоції, дуже охайною, чемною, вихованою. В неї навчання було на першому місці. Володя вчився в англомовному класі «Б», а Олена навчалася у російськомовному. За нашим статутом, гімназія має створювати умови для розвитку будь-якої дитини, а розвиток її особистості може бути різним. У нас є математичні класи, є філологічні. Це залежить від учителів, які мають досвід роботи у певному напрямі. Тому на перший план виходить або математична підготовка, або філологічна. У Володі було спрямування — англійська мова, англійська філологія. Він гуманітарій. У 1995 році, коли ми випускали цю паралель, я була ще простим учителем математики, а не директором школи. Діти в нас відрізнялися тим, що були грамотні і володіли математичною логікою. Мені взагалі здається, що й філологія має в своїй основі математичні засади.
— А у вас у школі був Клуб веселих та винахідливих?
— Звичайно, був. З 1994 року у нас проводились змагання між шкільними командами. За ініціативою самих дітей вони зустрічалися на сцені з командою вчителів. Тоді в нас були дуже активні вчителі, всі були молоді. І, звичайно, вони підтримали цю пропозицію. Заступник директора з виховної роботи підготувала завдання для команд учнів та вчителів. В учнівську команду входили учні 10-х та 11-х класів. А вже 1995-го Володя Зеленський був капітаном учнівської команди, а капітаном команди вчителів був учитель фізики. Ця традиція у нас, до речі, трималась 15 років. Тобто все починалось з шкільного Клубу веселих та винахідливих.
— А як Володя Зеленський взагалі навчався?
— Він був «хорошистом», у нього були чотири четвірки, а так він знав всі предмети дуже добре. Англійська мова у нього була на «відмінно», він спілкувався з керівником класу. Російська та українська за п’ятибальною шкалою були на «чотири», так само — хімія та фізкультура. Хоча зараз він має відмінну спортивну форму.
— Як майбутній Президент ставився до української історії?
— Після проголошення незалежності України в 1991 року в нас змінювались підручники. Я пам’ятаю, як нам виділили на клас лише п’ять підручників з історії. Синього кольору така товстенька книжка. Викладачем історії на той час у нас був випускник Львівського університету. Саме він викладав у 10-х та 11-х класах. Дуже цікаво розповідав, і уроки у нього були схожі радше на інформаційне спілкування. Діти відкривали для себе нові сторінки історії нашої країни, коли батьки їм навіть не могли допомогти, бо самі вчили іншу, радянську історію. Це були цікаві і корисні уроки. У Володі з історії було «відмінно». Він дуже відповідально ставився до навчання. Мені про це розповідали й учителі біології та фізики, які ще працюють у нас у школі. Він більше приділяв увагу англійській мові і відрізнявся активною життєвою позицією. Брав участь у всіляких конкурсах і, не маючи музичної освіти, добре грав на гітарі, займався бальними танцями. У нас проводили конкурси в школі, він дуже добре танцював.
— А з поведінкою у Володимира Зеленського як було?
— Під час навчального процесу він не порушував дисципліну, а те, що активний був, як усі хлопці, це правда. Часто жартував, але не образливо, гостро і дотепно, як пригадують.
— Після випуску Володимир навідувався до гімназії?
— Коли був студентом — так, а коли пішов працювати далі, то він щороку приїздив з концертами до Кривого Рогу. Ми його запрошували, але через напружений графік гастролей якось не виходило. Однак він із товаришами завжди надсилав нам відеовітання з дуже теплими словами — таке завжди приємно слухати вчителям від своїх учнів. Взагалі, у «95-му кварталі» він не єдиний із наших випускників. З ним навчався Денис Манжосов, у паралельному класі Сергій Кравець. І Олена Кравець, яка виступає на сцені. Потім Влад Переверзєв, Сашко Пікалов, він на рік старший, ніж Володя.
— Тобто можна сказати, що шкільний КВВ дав путівку в життя багатьом учням, і привів до влади Володимира Зеленського?
— Хотілося б в це вірити (сміється). У нас і зараз багато активних і талановитих учнів, і ми проводимо багато заходів. Наприклад, перед Новим роком проводимо «Танці на паркеті» і самі танцюємо з учнями. Тобто традиції спілкування вчителів з учнями не покидаємо. Ми вважаємо, що це дуже важливо — об’єднати однією ідеєю учителя й учня. Зараз уже не можу пригадати, чия це була ідея проводити шкільний КВВ — ми тоді були усі молоді. Але коли я навчалася у Дніпропетровському державному університеті, там на День мехмату завжди була така традиція. Саме КВВ між командами викладачів і студентів. Клуб веселих та винахідливих ніколи не пропадав, він завжди був. І досі існує «Театр КВН ДГУ». Змагання відбувалися не лише в Палаці студентів ДДУ, а й навіть у Театрі ім. Горького. Можливо, ці студентські традиції й отримали продовження у шкільному КВВ. Володя Зеленський нам запам’ятався як дотепний і веселий хлопець. Він взагалі позитивний — коли з ним спілкуєшся, то сам стаєш молодшим.
— Чого ви чекаєте від президентства свого учня?
— За його інавгурацією ми спостерігали по телебаченню. Вчителі, вільні від занять, зібралися в шкільній бібліотеці, де стоїть телевізор. Враження від інавгурації — дуже позитивні. Ми хочемо, щоб Україна піднялася, як держава. Врешті-решт, всі ми живемо заради своїх дітей, аби їх життя стало кращим, щоб вони мали право на освіту, щоб у нас була наука та духовність. Впевнена, що все це буде.
