Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Усі — солісти

16 квітня, 2004 - 00:00


Нещодавно в нашій столиці завершилися гастролі Національного балету Словаччини, які викликали інтерес у любителів сучасної хореографії.

Молодий і самобутній колектив під управлінням Ондрея Шота запам’ятався нашій публіці успішними виступами влітку минулого року, показавши різноманітну програму не лише у Києві, але й у Львові, Дніпропетровську, Одесі. Головна перевага цього театру — сучасні вистави, в основі яких завжди гарна і серйозна музика. Спираючись на неї, Шот створює виразні балети, в яких розкривається драматургія твору. Хореограф робить незвичайні інтерпретації відомих творів, використовуючи вільну пластику, вигадуючи оригінальну сценографію та костюми. У його інтернаціональній трупі розкрився талант кількох українських танцівників, зокрема, Суханова, Скляра, Врублевської, Васильєвої та ін. Працюючи в Національному балеті Словаччини, вони стали провідними артистами трупи.

— У нашому балеті з’явилися нові танцівники, — сказав генеральний директор і художній керівник колективу Ондрей Шот. — Сьогодні наша трупа нараховує 45 чоловік. Це танцівники із Словакії, Чехії, Угорщини, Німеччини та України. Я не ділю артистів на солістів і масовку. Вважаю, що наш театр повинен бути мобільним. Сьогодні у мене зайняті у виставі одні танцівники, а завтра на перші ролі вийдуть інші. Цього разу ми познайомили киян з балетом «Кармен», поставленим на музику Бізе, Щедріна і «Deep Forest»,який вже полюбився їм, а також нашою новинкою — «Болеро» Равеля. На жаль, на сцені Національної опери України нам не вдалося повністю показати у всій красі світлові ефекти. Підвела техніка. Хоча колеги підходили й говорили, щоб я не засмучувався, оскільки, незважаючи на «накладки», вистава вийшла цікава. До речі, цю постановку ми записали для Словацького ТБ. Ми не стоїмо на місці. Готуємо прем’єри. Після київських гастролей хочу поставити «Маленького принца» Екзюпері. Я хочу в сценографії використати екран і проектувати на нього кадри з фільму. 10 червня покажемо виставу в Лондоні на сцені Ковент-Гардену. Потім вирушимо на гастролі до Італії. Будемо виступати на підмостках Римської національної опери. У планах театру турне Австрією. Як бачите, у нас великі плани.

Я щасливий виступати у Києві. Цього разу наші гастролі збіглися зі святом танцю — проходив Міжнародний конкурс балету ім. Сержа Лифаря, в якому я брав участь як член журі. Я добре знаю українську танцювальну школу. Саме тому співпрацюю з вашими артистами. Вони володіють хорошою технікою, можуть виконувати класичні балети і їм під силу сучасна пластика. На конкурсі дуже широко була представлена Школа Вадима Писарєва із Донецька. Порадували його вихованці. Вони такі талановиті! Я з інтересом дивився, як змагалися хореографи. І хоча потрясінь не відбулося, але кілька цікавих номерів конкурсанти все ж показали. Зокрема, соліст нашого Словацького балету Максим Скляр розділив другу премію з Сергієм Бондуром. Я вважаю, коли танцівник намагається сам ставити, то це розвиває його потенціал як артиста і як балетмейстера. Хто знає, можливо, в майбутньому хтось із них стане відомим хореографом. Я побував на семінарі в Українській академії танцю. Провів майстер-клас. Сподіваюся, що наша творча співпраця триватиме.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: