Познайомитися з Міжнародним фотоконкурсом газети «День» мені пощастило на його урочистому етапі — нагородженні переможців. Церемонія відбувається щороку наприкінці осені.
Світла зала, жива музика, живі легенди української культури, журналістики, політики і... кілька сотень прекрасних фотографій. Здається, біля кожної світлини можна стояти годинами: розмірковувати над контекстами, явним та прихованими смислами. Але хочеться побачити всі роботи й дізнатися, хто одержав Гран-прі. Тому обходиш залу по кілька разів, обираєш свого переможця і поринаєш в атмосферу свята.
На фотовиставці можна побачити сотні сюжетів. Це дивовижні українські пейзажі, портрети з характером: від працівників шахт та заводів до урядовців і президентів, вдалі репортажні знімки з усіх ключових подій, які відбулися в країні протягом останнього року.
Тут я зрозумів, що переможців цього конкурсу відбирають по-особливому. Як говорить головний редактор «Дня» Лариса Івшина, для виставки обираються «ті фотографії, де є ще щось, крім фото». Це — емоція, погляд, момент, колір, символізм, настрій, особистість...
2016 року я вперше взяв участь у фотоконкурсі «Дня» не як глядач, а як автор. Відібрав низку світлин із поїздок по прикордонню Херсонщини та Криму. Відправив. І несподівано побачив свій знімок серед переможців. Серед тисяч надісланих фото з усієї України відібрано кількасот, і з-поміж них — моя. Це вже перемога. А наступного року одну з моїх фотографій цінним подарунком нагородив партнер фотовиставки. Неочікуване і приємне визнання.
Безумовно, головною цінністю цього конкурсу є його мобільність. За 20-річну історію фотовиставка «Дня» стала пересувною народною галереєю. Після показу в Києві найкращі світлини за підтримки партнерів видання в регіонах представляють у великих і малих містах України. Уже відбулося понад сотню виїзних виставок. Народна — тому, що враження і коментарі відвідувачів завжди емоційні та небайдужі. Ці емоції — від краси, величі, історичності й водночас недооцінки й почасти занедбаності нашої країни. Втім, важливо пам’ятати, що всі ці фотофакти — для переосмислення й роботи над помилками, а не лише для споглядання.
Крім того, подорож фотовиставки «Дня» регіонами — це завжди серйозна культурна подія. Для місцевих мешканців це також віртуальна подорож Україною через фотографії. Це можливість побачити інших себе, відкрити нові місця, які, насправді, зовсім поруч. Варто лише озирнутися. «День» дає таку нагоду й підказує, куди варто спрямувати погляд.
МІЖНАРОДНІ ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ SEA BREEZE В ОДЕСІ
На запитання, чи варто брати участь у фотоконкурсі «Дня», я скажу однозначно: «Так». Особисто я вже відібрав декілька цьогорічних робіт і віддам їх на розсуд професійного журі. Думаю, вони дадуть справедливу оцінку всім учасникам і відберуть ті роботи, які справді заслуговують на те, щоб потрапити на «першу шпальту».
Всім учасникам — успіху! Головне — не сумніватися в собі.
