Нещодавно у Харкові зібралися волонтери з 18 міст України. Близько трьохсот осіб узяли участь в чотирьох робочих групах Форуму солідарності волонтерів, який було підготовлено у гранично стислий термін — за десять днів.
ВІД ХАРЧІВ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ
Утім, рекордів у прифронтовому Харкові не бракує, і їх навіть перестали помічати, констатує один з організаторів події Наталія Яковлєва. Завдання від щоденного забезпечення сотень людей із зони АТО житлом і роботою до термінового постачання до армії і шпиталів украй потрібного обладнання, на отримання якого в офіційних структур пішли б роки, групи волонтерів вирішують цілодобово, без вихідних і без оплати. За приблизними підрахунками, хвиля волонтерського руху охопила близько третини всіх мешканців України, і найбільше таких професіоналів-добровольців у Харкові, який є найближчим до зони військових дій великим містом, куди масово надходять поранені і переселенці. Усі учасники заходу сподіваються, що тепер, налагодивши тісніші контакти одне з одним, вони зможуть простіше і швидше розв’язувати спільні завдання. «Дуже конструктивно спілкуємося. Ми нарешті побачили людей, які з початку війни займаються тим самим, що й ми, або роблять щось інше в тому ж напрямі. Сьогодні ми домовилися про всеукраїнську зустріч виробників безпілотників», — ділиться Олександр ШУЛЬМАН, представник групи «Аеророзвідка».
Про чиновників і державні структури здебільшого говорять з невдоволенням. Схоже, що головна функція бюрократичного державного апарату з «узгодженнями» і паперовими завалами — перешкоджати життєдіяльності країни, що у воєнний час може призвести до катастрофи, міркують волонтери. Наприклад, губернатор Харківської області Ігор Балута не визнав за потрібне відвідати збори волонтерів, так само як і мер Харкова Геннадій Кернес.
«Ми існуємо практично завдяки волонтерам», — стверджує один з бійців добровольчого батальйону «Донбас» Павло Кишкар і констатує, що не лише харчі, взуття і одяг, а й каски, бронежилети і навіть військова техніка надходить до бійців з приватних рук. Фактично після зимового Майдану піднявся другий волонтерський Майдан благородства.
«Тут відбувається обмін досвідом і інформацією, координація, важливо зустрітися віч-на-віч з тими, хто займається цим, — стверджує один із засновників фонду «Мир і порядок», що займається постачанням для армії і військового шпиталю, Всеволод КОЖЕМ’ЯКО. При цьому стверджує, що Міністерство оборони, керівники і чиновники військових відомств досі не змінили ставлення до роботи, незважаючи на масштабні військові дії і величезні втрати. «Я не бачу особливих змін у плані постачання армії. Щойно мені зателефонували з 92-ї бригади, кажуть, що хлопцям знову нічого не везуть, просять допомоги у волонтерів. Я вважаю, що час, пов’язаний з перемир’ям, треба було використати для того, щоб переозброїтися, відновити боєздатність, але ми не бачимо зрушень. Ці речі пов’язані з документами, нормативами. Але без ініціативи сьогодні створити боєздатну армію неможливо. А ті люди, які сьогодні працюють у відомствах Міноборони і при владі, ініціативи не виявляють. Бездарне військове керівництво й інертна військова машина передавила всі наші старання. Ми відкинуті назад», — констатує Всеволод Кожем’яко. І додає, що за всієї сили волонтерського руху, він дав змогу протриматися на якихось рубежах, але не може замінити собою держава.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ, КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ І ГУМОР
Окрім трьох основних волонтерських напрямів, про які широко відомо, — допомога переселенцям, постачання армії, військова медицина і цивільна самооборона, на форумі працювала четверта група, мета якої — протистояти інформаційній атаці на Україну. Як боротися з потоком фейкових новин, відвертою брехнею, запобігти паніці і зберегти психічне здоров’я нації, міркували професіонали медіапростору під керівництвом експерта інформаційної політики Наталки Зубар.
«Ми повинні постійно говорити з нашим суспільством і суспільством за кордоном», — переконана представник РНБО Тетяна ПОПОВА. Критичною недоробкою в інформаційній сфері на сьогодні вона вважає відсутність українських послів у кількох країнах Європи.
Член організації IT Sector Віктор Ліс розповів про основні стратегії впізнання фейкової інформації, спрямованої на поширення паніки і моральне пригнічення населення. Серед правил, які «щодня дають змогу нашим журналістам залишати Кисельова без чергової премії «за вкидання», він назвав перевірку будь-якої новини і документів на достовірність, недовіру до будь-яких джерел інформації і обережність при перепості інформації із соцмереж, особливо «сенсаційної». «Не станьте цеглинкою у величезній стіні паніки. 99% постів, які я бачу у Фейсбуці, — це погано зліплений російський фейк, основна мета якого — довести вас до істерики, вашу маму до валокордину, сусіда до алкоголізму», — наполягає Віктор Ліс.
«Науковий аналіз сьогоднішньої ситуації засвідчує, що стратегію інформаційного захисту громадянського суспільства від інформаційного нападу Росії обрано правильно, — переконаний виконавчий директор ІА Майдан Моніторинг Володимир ХАНАС. — Важливо не лише відключати російські канали, а й щоб люди самі «відключалися», не реагували на інформаційні «вкидання», дезінформацію. Виграшна стратегія — це об’єднання фахівців і горизонтальних зв’язків у суспільстві. Чому ми перемагаємо Росію? Тому що там, незважаючи на величезне фінансування, технології і потужний апарат інформаційної агресії, немає критичного сприйняття інформації, що подається. В українців, незважаючи на те, що ми не можемо змагатися фінансово, є горизонтальні зв’язки, аналіз та індивідуальне сприйняття інформації, тому атака програє. Нас рятує критичне мислення і гумор!»
Експерти медіавійни переконані, що важливо не лише боротися в медіапросторі, а й щодня розмовляти із звичайними людьми на вулиці, задіювати їхню логіку і здоровий глузд.
