У жовтні представники Ресурсного центру для допомоги вимушеним переселенцям провели моніторинг умов проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у модульних містечках у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Павлограді, Запоріжжі та Нікополі. Опитали 10% від понад 1700 людей щодо їхньої адаптації, працевлаштування, отримання гуманітарної допомоги тощо. Мета — зрозуміти, як ефективніше працювати з ВПО та розробити рекомендації для вітчизняних волонтерських організацій, а також держави та міжнародних організацій та фондів.
— Наразі модульні містечка заповнені на 68%. Більшість людей загалом задоволені умовами проживання. 52% сказали, що співвідношення їхньої зарплати та ціни за оренду житла не дозволяє їм звідти виселитися. 10% повідомили, що їхнє житло повністю зруйноване, 12% бояться повертатися, бо там сепаратисти, 20% бояться війни, — розповідає аналітик Ресурсного центру для допомоги переселенцям Ігор Мороз.
Експерти дослідили, що переселенці, як і раніше, мають проблеми із працевлаштуванням. Серед безробітних є дві категорії: перша — ті, хто понад півроку шукає роботу та не може знайти. Друга категорія має високі очікування щодо робочого місця. Понад половину ВПО каже, що готові працювати над підвищенням своєї кваліфікації.
— Більшість родин мають мінімум одну працездатну особу і мінімум 1-2 неповнолітні дитини. Також половина людей, які живуть у модульних містечках — це соціально незахищені (пенсіонери, інваліди, одинокі батьки). Кількість працездатних — менше половини. Із них — високий процент жінок у декретній відпустці, у більшості з яких цей термін закінчується. Проте вони не думають шукати роботу, — говорить координатор ГО «Центр зайнятості вільних людей» Ольга Семенова.
Неприємне та небезпечне спостереження — в модульних містечках формується явище соціальної інвалідності. Це коли громадяни перестають адаптуватися до нових умов, перестають самі себе забезпечувати, не хочуть робити жодних зусиль для поліпшення ситуації.
— Ключовий чинник, який спричиняє явище соціальної інвалідності — конкуренція за соціальну допомогу. Вона торкається людей, які завжди були малозабезпеченими. Ознаки конкуренції: коли люди демонструють або сприймають як перевагу наявність у них інвалідності, хвороб чи бідності (на тлі відсутності власних дій для покращення). Парадокс, але найбільшого успіху при цьому досягає людина, яка має найменше, — говорить координатор Ресурсного центру Ольга Івкіна.
З огляду на непросту ситуацію, експерти анонсують проведення у грудні цього року круглого столу за участю держави та міжнародних організацій та пропонують наступні кроки для підтримки переселенців. По-перше, покращити доступ ВПО до послуг психологів та соціальних працівників. По-друге — змінити принципи надання гуманітарної допомоги: йдеться про адресну допомогу на засадах кейс-менеджменту замість точкової роздачі та допомогу на довгострокову перспективу замість матеріальних речей повсякденного вжитку. Третє — максимально підтримати активних людей.
