Столична влада обіцяє завершити усі будівельно-ремонтні та відновлювальні роботи вчасно. І 18 жовтня історичний кінотеатр «Жовтень» офіційно відкриється майже після річної перерви. Нагадаємо, що торік у жовтні під час кінофестивалю «Молодість» стався підпал. З того часу дирекція, кияни та влада перебували ніби в режимі очікування — чи все вдасться? Попри фінансові труднощі, коли кошторис на відновлення збільшився з 12 мільйонів гривень до 53 мільйонів, попри кризу в країні, коли не сподівалися, що кияни будуть нести благодійні пожертви на кінотеатр, — до відкриття лишаються лічені тижні. Навіть «Молодість» цього року традиційно відбуватиметься у «Жовтні».
— Перші дні та тижні був розпач і безнадія, — пригадує директор кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе. — Спочатку було рішення Київради, котре зобов’язало проектувальників та будівельників залишити зовнішній вигляд кінотеатру у стилістиці конструктивізму 1930-х років, залишити об’єм приміщень і зберегти функціональне призначення. Потім призначили замовника, за чотири місяці був затверджений проект в усіх інстанціях, у липні збільшено фінансування. І на кожному етапі була віра, надія та невпевненість, бо все це базувалось на людях, фінансах та волі.
Зараз над кінотеатром чаклують кілька сотень будівельників, архітекторів та дизайнерів. А дирекція заново збирає колектив, підбирає нові кадри, котрі зможуть обслуговувати нове і більш складне інженерне обладнання. І займається тим, чого найбільше очікують глядачі, відбором фільмів для сеансів (російського продукту тут не буде). У день відкриття вхід безкоштовний, заплановано два покази, але які саме фільми — Людмила Горделадзе поки тримає у секреті. Натомість анонсує зростання цін на квитки через інфляцію та дефіцит коштів на закупівлю необхідного обладнання. Хоч і заснували для цієї мети благодійний фонд «Відновимо разом», зібраної суми не вистачає.
— Цифрові кіноапарати, які коштували по 100 тисяч доларів, крісла великого залу та залу «Кіноман» — на це потрібно десь шість-сім мільйонів гривень, а фонд зібрав 200—250 тисяч гривень. За ці кошти купуємо технологічні елементи, колонки тощо. Необхідне обладнання нам дають у кредит, за два роки маємо його виплатити, і як це буде, не знаю, — розповідає Людмила Горделадзе. — Проект з меценатськими кріслами теж започаткували і для поповнення наших рахунків, і для відзначення та заохочення тих людей, котрі готові допомогти фінансово кінотеатру. Така практика в Україні застосовується вперше, на Заході вона досить розповсюджена, коли для оновлення старих, автентичних кінотеатрів звертаються до глядачів за підтримкою, а за це отримують персональну табличку на кріслах. Нині розкуплено півсотні меценатських крісел. А ще кияни купували благодійні купони на майбутні сеанси. Сподіваюсь, наші глядачі нас не покинуть і будуть відвідувати.
