На базі Харківського інституту рослинництва імені В. Юр’єва найближчим часом розпочнуться довготермінові роботи для створення Національного сховища генофонду рослин, що, як планується, стане одним із найнайбільших у світі. Таке рішення, як повідомляє агентство Інтерфакс-Україна, ухвалив нещодавно український уряд, підкріпивши його 30 млн. гривень, частину з яких буде надано вже на початку наступного року.
Передбачається, що сховище буде розраховане не менш як на 400 тис. зразків рослин, а це не дуже поступається найбільшому у світі сховищу в США (500 зразків рослин). На збирання такої колекції, за прогнозами заступника директора Інституту рослинництва Віктора Рябчуна, може піти до 50 років. Гостра потреба створення такого комплексу, де міг би зберігатися генетичний рослинний матеріал (простіше кажучи — насіння), виникла давно. Як заявив «Дню» директор Інституту захисту рослин НАНУ, доктор біологічних наук, академік Михайло Лєсовой, «це треба було зробити ще років із десять тому». За його словами, біологічна їжа — це найважливіше для людини, а за сьогоднішнього перенаселення планети «в найближчому майбутньому людям загрожує неминуча війна за їжу». Щоб запобігти цьому лихові, вважає М. Лєсовой, потрібно виводити рослини з певними поживними властивостями й високими показниками врожайності, тобто сортові гібриди, а для цього потрібні генетичні ресурси. «Таку проблему порушував іще 1929 року відомий учений Микола Вавилов, який зібрав унікальну на той час колекцію генофонду рослин, котра сьогодні через певні обставини належить АН Росії і міститься в Санкт-Петербурзі». В Україні, за словами М. Лєсового, працює 16 селекційних центрів, які через те, що немає сховища, змушені щорічно висівати насіння для підтримки наявних колекцій, а це призводить до значних витрат. Тому всі дії уряду, пов’язані із цією проблемою, цілком виправдані, а щодо наданих грошей, то це всього лише мізерна для такого масштабного проекту сума, підкреслив він. Існує ще один аспект, який підтверджує потребу створення в Україні сховища генофонду рослин, — стрімке зникнення з території України багатьох їхніх видів. Як запевнив завідувач відділу екології Інституту ботаніки НАНУ, доктор біологічних наук Яків Дідух, «це найкращий спосіб збереження природних видів рослин для їхнього відновлення в природному середовищі». Він також повідомив, що це база для створення дослідних центрів, які б могли вивчати питання якості насіння, збереження чистоти рослинного генофонду країни, що важливо в економічному сенсі. Наприклад, закупівля насіння високоврожайних сортів сільськогосподарських рослин може виявитися абсолютно неефективною у зв’язку з тим, що генетична структура і властивості насіння виявляться такими, що не відповідають складові грунту, кліматичним умовам або іншим, складнішим чинникам.
