Всеукраїнська студентська олімпіада з філософії та релігієзнавства, що проходила в стінах Національного університету «Острозька академія» 14—17 квітня, зібрала тут представників з різних куточків України.
Учасники презентували свої реферати, які охоплювали періоди від античної філософії до філософії постмодерну. Також вони писали есе на тему «Віртуальність і філософія», після чого відбулася жвава дискусія між молодими дослідниками.
За підсумками чотирьох конкурсних днів призові місця були розподілені таким чином: 1-ше місце — Максим Карповець (Національний університет «Острозька академія»); 2 ге місце — Денис Іванченко (Дніпропетровський національний університет соціально-гуманітарної філософії) та Володимир Волковський (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова), 3-тє місце — Вікторія Чорнописька (Тернопільський національний педагогічний університет ім. Гнатюка) та Юлія Пахомова (Волинський національний університет ім. Лесі Українки). Усі учасники олімпіади були нагороджені призами та грамотами.
Про стан та перспективи розвитку сучасної української філософської думки ми поговоримо із головою журі Всеукраїнської олімпіади з релігієзнавства та філософії, професором, доктором філософських наук, членом Національної спілки письменників України, першим проректором Національного університету «Острозька академія» Петром Кралюком.
Петро КРАЛЮК: Філософія — це інтелектуальний стимулятор суспільства
— В Острозькій академії уже вдруге проводиться завершальний етап Всеукраїнської олімпіади з філософії та релігієзнавства. Чи матимемо ми нове покоління філософів?
— Сподіваюся, так. Розумію, дехто думає: нашому суспільству, замученому, засмиканому різними проблемами, зараз не до філософії. Філософія — це розкіш ситих суспільств. Але звернімося до фактів. Розвинутими, процвітаючими соціумами були ті, де культивувалася філософія. Наставником великого завойовника Олександра Македонського був один із найбільших грецьких філософів Аристотель, який навчив свого учня неординарно мислити. Філософія культивувалася у велетенській Римській імперії, Арабському халіфаті, Британській імперії...
— Добре. Ви хочете сказати: філософія, точніше її розвиток, — це показник суспільного благополуччя.
— І водночас філософія — інтелектуальний стимулятор суспільства.
— А чи розуміють це наші можновладці, еліта?
— Боюся, що ні. Але, попри все, мені здається, українське суспільство розуміє (чи відчуває) потребу філософії. Бо чому під час реалізації проекту «Великі українці» Григорій Сковорода увійшов до десятки «великих»? Хоч би як хто ставився до особи Сковороди і його філософії, немає сумніву, що для абсолютної більшості ця особа — своєрідний символ української філософії.
— Отже, надія на молодь?
— Напевно.
— Серед цих молодих ви бачите майбутнього великого філософа? Здається, Дмитро Чижевський говорив, що ні українці, ні інші слов’янські народи свого великого філософа не мали.
— Я не згоден з такою думкою Дмитра Чижевського. Насправді українські землі мали своїх великих філософів. Наприклад, виходець з України Анахарсіс вважався античними греками одним із «семи мудреців». Як на мене, великими філософами з України були і Біон Борисфеніт, і Сфер Боспорський, і Андрій Вишоватий. На жаль, ми їх не цінуємо, цінують їх інші. Та й мало знаємо про них. А щодо того, чи серед учасників олімпіад в Острозі є майбутні великі філософи, не буду загадувати. Сподіваюся, вони будуть. Звісно, якщо для них складуться сприятливi обставини.
— Можна довідатися, хто це?
— Прізвищ називати не буду. Назву лише міста, звідки були ці «майбутні великі» — Львів, Дніпропетровськ, Острог...
— А Київ?
— Можливо. Сподіваюся на розширення цієї географії.
— А що б ви хотіли побажати цим «майбутнім великим»?
— По-перше, зуміти достойно представити свої напрацювання. На жаль, далеко не завжди ми це вміємо зробити. По-друге, хотілося б, щоб ці молоді люди якнайшвидше проходили стадію «філософського епігонства» й ставали справді самостійними мислителями.
КОМЕНТАР
Микола ЗАЙЦЕВ, доцент, кандидат філософських наук, завідувач кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія», член журі:
— У наш час, коли меркантильність стає життєвою нормою, будь-що, що не приносить матеріального зиску чи не покращує матеріального становища, сприймається як річ непотрібна, а то й взагалі шкідлива. Справді, навіщо займатись чимось, що не принесе матеріального статку? Все це безпосереднім чином стосується філософії. Чи може вона витримати тест на корисність? Чи може отримати виправдання в очах сучасників, коли орієнтація на її користь стає дедалі відвертішою та стійкішою?
Проте всупереч тенденціям часу знаходяться диваки, для яких філософія зберігає свою значимість та набуває життєвого сенсу. Це засвідчує Всеукраїнська олімпіада з філософії та релігієзнавства, що днями пройшла в стінах нашого університету. Вже вдруге в найдавнішому в Україні навчальному закладі збирається студентська молодь, для якої філософія — не лише майбутній фах чи його доповнення, але й життєва потреба. Те, що на філософський агон зібралися «молоді Сократи» з усієї України, засвідчує, що не все ще в нас підпорядковане користі та матеріальному зиску. Приємно було спостерігати юнаків та дівчат, що репрезентували своє бачення філософських проблем сьогодення та наполегливо відстоювали свої теоретичні позиції.
Протягом трьох днів студенти з Чернігова та Львова, Луцька та Дніпропетровська, Полтави та Чернівців, Києва й Одеси, Харкова та Тернополя, Сум, Ялти та інших міст нашої держави репрезентували свої філософські здобутки та демонстрували рівень своєї філософської підготовки, вміння аналізувати з позицій філософії різноманітні проблеми сьогодення.
Перебіг олімпіади засвідчив високий рівень світоглядної підготовки її учасників, так що комісії було нелегко визначати переможців. Паралельно з оцінюванням членами комісії було проведено й опитування серед самих учасників з метою з’ясування їхнього бачення переможців. І як виявилося, погляди комісії та учасників олімпіади збігалися майже стовідсотково.
Іван ЗУЛЯК, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри стародавньої та середньовічної історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, член журі:
— Всеукраїнська олімпіада з релігієзнавства та філософії, що проходила на базі Національного університету «Острозька академія» упродовж 14—17 квітня, свідчила про компетентність, фаховість та високий рівень підготовки учасників олімпіади.
Написання есе на тему: «Віртуальність та філософія» показало, що більшість учасників досить вільно оперують такими категоріями, як «віртуальність», «реальність», «сучасність» тощо. Особливо варто відзначити захист рефератів учасниками олімпіади, аргументованість у відстоюванні власної позиції, доказовість тих чи інших понять, категорій, власних концепцій. Цікаво було спостерігати за самим процесом захисту, оскільки кожен учасник намагався не лише запропонувати власне бачення обраної теми дослідження, але й внести певні елементи новизни в її виклад. На мою думку, проведена олімпіада не лише збагатила досвідом та знаннями її учасників, але й підтвердила її значимість і важливість для фахового зростання майбутніх релігієзнавців і філософів.
Максим КАРПОВЕЦЬ, переможець олімпіади, студент Національного університету «Острозька академія»:
— Проведення олімпіади з філософії — це своєрідна форма комунікації, що дає змогу людям із специфічним мисленням обмінятися думками, поділитися чимось новим та оригінальним. Олімпіада є певним лакмусом, який ідентифікує інтелектуальну ситуацію в Україні. Завдяки проведенню таких заходів українська філософська думка розвиватиметься динамічно.
Я вже вдруге беру участь в олімпіаді й попри те, що не виборов перше місце минулого року, всі свої інтелектуальні зусилля спрямував на досягнення призового місця цьогоріч. Скажу чесно, я, безперечно, до цього прагнув і мені вдалося перемогти, хоча під час олімпіади була дуже висока конкуренція.
Руслан ХАЛІКОВ, учасник олімпіади, студент Донецького державного університету інформатики та штучного інтелекту:
— Такого запеклого зібрання молодих філософів я не бачив давно — на виклик Острога погодилися відповісти ті, хто до болю в серці відчуває філософію, до нестями любить академічне життя та відчуває себе частиною студентського братства. В аудиторії зібралися не просто люди, що розглянули певні проблеми та приїхали про це повідомити, — тут був присутній дух, що надихав нас, наповнюючи світлом Науки.
Ця олімпіада згуртувала молодих філософів, які отримали можливість не лише поспілкуватися зі старими друзями та познайомитися з новими людьми, а й шанс разом ощасливити головних жінок у нашому житті — Україну та Науку!
Дякую організаторам цього заходу, студентам за щиру гостинність, а панові Кралюку — за цікаву екскурсію Острозькою академію. Неодмінно скористаюся можливістю ближче познайомитися з вашим молодим і водночас найстарішим навчальним закладом.
