Схоже, система дошкільної освіти в Україні найбільшим часом зміниться до невпізнання: співробітники дитячих садочків нарешті дочекалися статусу державних службовців та всіх пільг педагогічних працівників, самі ж дитсадки нарешті заборонили віддавати в оренду. Ті дитсадки, де вже обжилися фірми та установи, — повернуть дітям.
МАМА НА 934 ГРИВНІ
Про те, що працівники сфери дошкілля тепер мають такий самий статус, як і вчителі шкіл, сказала на святкуванні всеукраїнського Дня дошкілля спеціаліст відділу дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ніна Омеляненко. За її словами, міністерство має намір прирівняти дошкільників, як і усіх працівників освіти, до держслужбовців. Усе готове, щоб зробити це у найближчі місяці — аби тільки Верховна Рада погодилася внести відповідні зміни до законодавства. Нові зміни до Закону «Про дошкільну освіту» дали змогу працівникам дитячих садків отримувати доплати до зарплатні, відповідно до їх педагогічної категорії. Ці та інші свої права представники освіти намагалися закріпити у законодавстві понад 15 років. Але навіть після того, як це відбулося, професія вихователя за рівнем соціальної захищеності продовжує посідати одне з перших місць — з кінця.
— Кажуть, вихователька повинна бути другою мамою для діточок, — каже Тетяна Іванова, вихователь дитсадочка №66 в Житомирі, одна з найкращих дошкільних педагогів області. — Але чи можу я бути «першою» мамою для власної дитини, приносячи додому 934 гривні на місяць?!
У сільських дитсадочках проблема з кадрами не така гостра: в глибинці жінки радо йдуть працювати й на меншу зарплатню. А от у Києві та обласних центрах, де роботи вистачає, виховувати нове покоління фактично нікому.
— Групи переповнені — а в нас не вистачає половини вихователів. Тримаємося на старих кадрах передпенсійного віку, — розповідає Раїса Єременко, директор одного з найкращих дитсадків міста Обухова Київської області.
Такий дисбаланс створює клопоти не лише для вихователя: діти теж страждають, отримуючи менше уваги дорослих. Іноді кадрове недовкомплектування призводить до драматичних наслідків.
— В нашому дитячому садочку на дверях понад рік висить оголошення: «Потрібні вихователі, няні, медсестра», — розповіла «Дню» Яна Рубан, молода мама із Запоріжжя. — Нещодавно відсутність медпрацівника мало не спричинила трагедію. Граючись, один з малюків махнув іграшкою і гострим краєм розрубав моєму сину півобличчя. А першу допомогу надати нікому, хоч «швидку» викликай! На щастя, я змогла одразу приїхати в садочок і забрати малого в лікарню.
АКЦІЯ ВІД МІНОСВІТИ — «ВІДДАЙ ОФІС ДІТЯМ»
У середині 90-х в умовах економічної кризи дитячі садки спорожніли. Місцева влада швидко зорієнтувалася: передала приміщення для дошкільників банкам, фірмам та установам, перепрофілювавши їх в такі собі «дитсадки для грошей». В результаті в Запоріжжі, Дніпропетровську, Донецьку батьки стають у чергу на місце ще до народження дитини. Місцеві мешканці розповідають, що в спальних районах оформити свого малого в дитсадок можна лише давши хабаря від 100—200 доларів. У сільській місцевості дошкільні заклади подекуди «вимерли, як клас». Там же, де вони дивом збереглися, «конкурс» складає до 40 дітей на місце.
За словами Ніни Омеляненко, Міністерство видало доручення всім обласним адміністраціям організувати відновлення закритих дитячих садків та повернення їхніх приміщень. Віднині використовувати їх можна лише як дитсадки або заклади для дитячого дозвілля. Крім того, тепер для реєстрації сільського дошкільного закладу можна обійтися без бюрократичної тяганини: потрібне лише приміщення і статут. Проте є одне «але»: заснування одного дитячого садка «з нуля» коштує понад мільйон гривень, і має фінансуватися з бюджету населеного пункту.
ПОВНОЦІННИХ СІМЕЙ В УКРАЇНІ — 3%
За підрахунками Інституту розвитку дитини АПН України, лише 3% українських родин здатні дати повноцінне виховання своїм дітям. Дорослі почали приділяти більше часу зароблянню грошей, тоді як уваги дорослих дитина потребує набагато більше за матеріальні блага. При цьому лише 48% дітлахів відвідує дитсадочки. Ми ж дивуємося, чому наші школярі хворіють, відстають у навчанні, погано адаптуються до суспільства. Наразі Міносвіти зробило відвідування дошкільних закладів з п’яти років обов’язковим. Для цього в усіх областях та районах створюються центри розвитку дитини, куди малюка можна приводити навіть на 2—3 години. Взагалі дітей можна віддавати у дитсадок з двох місяців, а в окремих групах діти зможуть перебувати по 12 годин, щоб їхні батьки мали змогу працювати.
Замінять на нову й існуючу програму дошкільного виховання «Я і Світ». Вчені й чиновники обіцяють допрацювати, видати та розповсюдити її в усіх дитсадках до кінця січня нового року. Та це лише частина справи, бо жоден найсучасніший дошкільний заклад світу не замінить родинного тепла...
А ЯКЩО ЗА ГРОШІ?
Дошкільні заклади фінансує не держава, а органи місцевого самоврядування, та ще батьки сплачують половину витрат на харчування. А доки місцеві бюджети тріщать по швах, до підвищення платні працівникам справа не дійде. Вихователі у Києві та деяких великих містах отримують чималу доплату від місцевої влади. Але в деяких регіонах дошкільнята розв’язали гордіїв вузол власними силами.
— На 75 дітей в дитсадочку припадає 48 співробітників, вони добре заробляють і тому працюють з величезною віддачею, — розповідає про приватний дитсадок «Декарт» у Харкові його директор Любов Токар. — З кожною групою на 15 чоловік займаються одночасно двоє вихователів і няня. На відміну від звичайного дошкільного закладу, діти не роблять нічого «разом, за командою» і тому почуваються вільно, нормально розвиваються. Батьки платять нам чималі гроші, тож хочуть одразу бачити результат. Тому платня вихователю тим вища, чим менше хворіють і краще розвиваються його підопічні. Англійську мову діти починають вчити в 1,5 роки, як це радять останні наукові дослідження. В кожної дитини — індивідуальна програма навчання. І мати знає, що вивчає саме її малюк, для цього розроблені спеціальні буквар і щоденник.
Погодьтеся, маємо чудову альтернативу класичному дитсадку: і вихователі «ситі», й діти «цілі», і навантаження на інші дошкільні заклади міста зменшується. До речі, харківський феномен пояснюється просто: дитячий заклад «Декарт» заснував місцевий бізнесмен — для своєї власної дитини. На жаль, такі заможні й прогресивні батьки знайшлися не в кожному українському місті.
ДОВІДКА «Дня»
За даними Держкомстату, на початок 2008 року в дитячих садках України на 100 місць припадало 105 дітей. В містах дошкільні заклади переповнені — 116 малюків на 100 місць, у селах — навпаки (75 на 100 місць). Найбільше не вистачає місць на Львівщині (125 дітей на 100 місць), у Волинській (121), Сумській (117), Чернігівській (113), Запорізькій та Івано-Франківській областях (112). В дошкільних закладах передбачено штатом 99,9 тисячі вихователів, фактично ж їх працює 96,4 тисячі. В селах майже всі вакансії зайняті, а Київ та інші великі міста найбільше потерпають від кадрового голоду. За даними обласних управлінь освіти та науки, в Україні нараховується 150305 дошкільних закладів: 8648 в селах і 6648 — у містах. За рік відновлено 117 дошкільних закладів. З них 105 — у сільській місцевості. Ще 40 дитсадків створено в інших приміщеннях, пристосованих для їх потреб. Нових дитячих садочків збудовано лише вісім, причому п’ять з них — у Києві.
