Кількість інфікованих на COVID-19 знову починає зростати. 7 серпня показник захворюваності перевалив за тисячу випадків, а це свідчить про те, що країна впритул наближається до четвертої хвилі спалаху цієї хвороби, відзначає головна інфекціоністка Вінниччини, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова Лариса МОРОЗ. Вона добре відома тим, що є однією з авторів першого в Україні протоколу лікування COVID-19 і веде найважчих ковідних хворих із атиповими пневмоніями. Лікарка пояснює, що зростання кількості випадків нових інфікувань пов’язане з багатьма чинниками: відпустками, масовими скупченнями в громадських місцях, нехтуванням маскового режиму і пізньою активізацією процесу вакцинації.
За останніми даними МОЗ, дві дози вакцини від ковіду отримало понад два мільйони осіб, а сумарна кількість щеплень – 6,5 мільйона (наводимо цифри заокруглені, оскільки щодня статистика змінюється. – Ред.). А для того, щоб медична система витримала нову хвилю епідемії, потрібно вакцинувати хоча б 10 % українців.
«Відповідно до прогнозів Міністерства охорони здоров’я, нова хвиля епідемії буде за два тижні. Вже зараз ми бачимо збільшення кількості виявлення хвороби, навіть на Вінниччині: тиждень тому фіксували 9 – 15 випадків, а за тепер понад пів сотні випадків. І показник інфікованих зростатиме, тому до кінця серпня очікуємо на суттєве зростання, – відзначає Лариса Мороз. – Однак говорити про карантин чи повний локдаун наразі не доводиться, все залежить від швидкості погіршення ситуації. Якщо добре спрацюють профілактичні заходи, то система витримає. Ключову роль у цьому на сьогодні відіграють центри щеплень, які потужно розгортаються по всій країні. Що швидше вони спрацюють і охоплять якнайбільші прошарки людей, то менше інфікованих, зокрема тяжких випадків, буде. Звичайно, не варто забувати і про класичні профілактичні заходи, зокрема, провітрювання, гігієну, дезінфекцію, масковий режим, про нього вже багато людей забули чи ігнорують. Не варто чекати чергового спалаху, щоб одягнути маску, носити її варто вже зараз, особливо в закритих приміщеннях чи публічних місцях. Адже є інфіковані, які мають безсимптомний перебіг, але є сильним джерелом інфекції для оточуючих».
«ВАКЦИНА НЕ ЗАХИСТИТЬ ВІД ВІРУСУ НА 100%, АЛЕ ТОЧНО ПОЛЕГШИТЬ ПЕРЕБІГ ЗАХВОРЮВАННЯ»
– Якщо чергова хвиля епідемії вже на носі, чи доцільно нарощувати темпи вакцинації?
Лариса МОРОЗ
– Безумовно! Уповільнення вакцинації призводить до збільшення кількості хворих і пришвидшує поширення хвороби. Зараз ми спостерігаємо цей процес на прикладі США, де хід вакцинації трохи уповільнився, і, відповідно, зросла кількість інфікованих. Щодня виявляють понад 100 тисяч нових випадків.
– Однак попри широку інформаційну кампанію, чимало українців досі вагаються: робити чи не робити щеплення. Підкинув жару у вогонь летальний випадок із вінничанином, який помер після щеплення від коронавірусу. Його імунізували вакциною Pfizer, і за 4 години йому стало зле.
– Такий випадок був. Але, відповідно до експертизи, смерть настала не через вакцинацію. Решта пацієнтів, які були щеплені тією ж дозою, почувалися нормально. Звичайно, щепитися чи ні – це персональна справа кожного. Вакцина не захистить від вірусу на 100%, але точно полегшить перебіг захворювання, це стосується навіть смертоносного вірусу «Дельта», який бушує в світі і вже виявляється в Україні. В тих країнах, де була потужна вакцинація, тяжких форм захворювання – з госпіталізацією та переходом на кисневу підтримку – значно менше.
Сьогодні ми в українських лікувальних закладах маємо чотири види вакцин. Згідно з клінічними дослідженнями та судячи з реальної практики, найбільший відсоток ефективності та найменше небажаних явищ демонструє Moderna, потім йде Pfizer, Astrazeneca та CoronaVac. Найближчим часом очікуємо на вакцину компанії Johnson & Johnson. Тобто пацієнт, порадившись зі своїм сімейним лікарем, може обрати той препарат, який йому підходить, і отримати щеплення в зручний день чи час.
«МИ ЩЕ НЕ ЗНАЄМО НАСКІЛЬКИ ПОТУЖНО СПРАЦЮЮТЬ ВАКЦИНИ, ОСОБЛИВО НОВІ ГЕНЕРАЦІЇ»
– Зараз відомі випадки, коли людина отримала першу дозу вакцини, а коли прийшов час отримувати другу – її немає в наявності, і пропонують прищепитися іншою. Наскільки це може бути небезпечно?
– Наразі немає доказової бази щодо змішування двох вакцин із різним механізмом дії, тим паче невідомо, чи дає така комбінація більш суттєву імунну відповідь. Це можна робити, коли на другу дозу не вистачає вакцини. Але, на мою думку, це мають бути поодинокі випадки, бо ми не знаємо, як вони будуть удвох реагувати і до чого це може призвести. Достовірних даних, що комбінація вакцин підвищує ефективність імунної відповіді, немає. Тому краще, якщо ви вже почали вакцинуватися однією вакциною, то, відповідно, і ревакцинацію робіть цією вакциною.
– Одна з останніх заяв ВООЗ лунала про те, щоб багаті країни не брали собі за практику введення третьої ревакцинації, а краще поділилися з тими державами, які не мають можливості охопити вакцинацією своє населення. З чим це пов’язано?
– Всесвітня організація охорони здоров’я ставить за мету досягти хоча б 10% імунного прошарку серед населення земної кулі. Ми ще не знаємо, наскільки потужно спрацюють вакцини, особливо нові генерації – це Moderna і Pfizer. Навіть зараз у нас немає критеріїв у відсотковому і цифровому, яка кількість антитіл буде захисною. На прикладі Ізраїлю, де ціла країна стала майданчиком для клінічних випробувань, можна судити, що досить стрімко відбувається зниження кількості антитіл після дворазової вакцинації. Тому вони вперше почали говорити стосовно того, що варто запроваджувати бустерну дозу, причому за пів року після проведення основної вакцинації.
Тобто йдеться про те, що потрібна ревакцинація, щоб знову стимулювати виробку антитіл. Але наскільки відомо з відкритих джерел, фірмі Pfizer ще не вдалося переконати регуляторні органи, до прикладу, Сполучених Штатів Америки, в доцільності проведення бустерної дози. Наразі вона офіційно дозволена тільки в Ізраїлі. І водночас ми бачимо, що зараз у цій країні спостерігається підвищення рівня захворювання. В лікарнях знову розгортаються нові ковідні ліжка, а показних інфікованих сягає чотирьох тисяч за добу. Якщо в Україні ми перетнули тисячу і вже б’ємо на сполох, то для Ізраїлю, де 97% вакцинованих, чотири тисячі за добу – це досить багато. Можливо, переважна більшість цих людей не вакциновані, – молодь і підлітки, а можливо, і ні. Відомо, що в Ізраїлі зараз розглядають питання, чи проводити вакцинацію з п’яти років, щоб охопити якомога більше мешканців країни.
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ІМУННОЇ СИСТЕМИ
– А в нас зі скількох років дозволено робити вакцинацію проти коронавірусу дітям?
– У нас буквально тиждень тому було дозволено проводити такі щеплення дітям від 12 років. І йдеться здебільшого про тих дітей, які мають супутню патологію і знижений імунітет. Відповісти відверто на запитання, чи варто вакцинувати дітей, я не зможу, бо не було проведено клінічних досліджень. Та якщо ми говоримо про дельта-інфекцію, то бачимо, що на неї хворіють переважно молоді люди і діти, при чому досить тяжко. В деяких випадках спостерігається розвиток крововиливів, тромбозів, навіть до гангрени якихось органів доходить. Це одна з особливостей дельта-інфекцій. Тому якщо є показання, то вакцинувати дитину можна з 12 років. Але я утримуюся пропонувати з п’яти років, бо, знову повторюю, ми ще не маємо клінічних даних.
– Як бути тим, у кого ще є антитіла до вірусу, варто робити щеплення?
– Це одне з невивчених питань, чи потрібно вакцинувати людей, які вже перехворіли на коронавірус. Якщо це такі вакцина, як Moderna і Pfizer, то вони не формують загальних антитіл. Тобто якщо людина не перехворіла, то в неї не буде загальних антитіл – тільки до певного типу вірусу. Тому варто звернутися до інфекціоніста і перевірити наявність антитіл на С-білок. Якщо він досить високий і не минуло ще пів року після того, як людина хворіла, ми не рекомендуємо вакцинуватися. За пів року – будь ласка.
Існує таке поняття, як клітинна пам’ять, яка формує клітинний імунітет, а перевантажувати імунну систему не можна. Тобто після хвороби одразу вакцинуватися категорично заборонено. Навіть людям зі зниженим імунітетом радять вакцинуватися не раніше, ніж за чотири місяці після хвороби. Це, зокрема, стосується онкохворих, які отримують препарати, що гальмують розвиток імунної системи, чи людей похилого віку після 70 років. Але для всього населення є норма – вакцинуватися не раніше, ніж за пів року після інфікування на коронавірус.
«СПЕЦИФІЧНИХ ЛІКІВ, ЯКІ Б ДІЯЛИ САМЕ НА КОРОНАВІРУС, НЕ ВИНАЙДЕНО»
– Останнім часом досить часто на просторах інтернету «гуляє» інформація про те, що винайшли і почали застосовувати ефективні противірусні препарати в боротьбі з коронавірусом. Тобто вакцина – це не єдиний інструмент, але чи так це?
– Вакцинація дає нам можливість убезпечитися від тяжких випадків і не переводити хворих у реанімаційне відділення. А противірусні препарати діють безпосередньо, і невідомо, чи вони вбережуть пацієнта від реанімації. В них різні механізми дії. На сьогодні, як відомо, специфічних ліків, які б діяли саме на коронавірус, не винайдено. Серед основних противірусних препаратів, що застосовуються в світі на ранньому амбулаторному етапі лікування COVID-19, фавіпіравір. Однак, на жаль, в Україні його немає, хоча й обіцяли, що буде завезений. Можливо, держава пізніше закуповуватиме його централізовано. Ще один противірусний препарат, який використовується в світі (але вже в стаціонарних умовах) – ремдесивір. В Україні його лише один раз закупили (централізовано) й розподілили по всіх лікарнях, які займаються лікуванням коронавірусної інфекції. Обидва ці препарати показали непогану ефективність, якщо застосовувати їх на початковому етапі – в перші 5 – 7 днів захворювання.
Зараз практично всі препарати, які використовуються в світових схемах лікування коронавірусної інфекції, передбачені й в українському документі. Єдине, чого туди не внесено – використання плазми хворих, що перехворіли на COVID-19, хоча в деяких країнах світу цей метод дуже популярний. Однак там заклади централізовано отримують такі препарати, адже вони досить дороговартісні. І кожна країна, яка їх має, направляє їх насамперед для своїх громадян. У нас можливість використання таких препаратів поки що на рівні обговорення. Тому в лікуванні ковідних хворих виходимо з того, що маємо на ринку – дозволене і сертифіковане.
– Під вашим керівництвом вінницькі медики напрацювали перший протокол з лікування ковідних хворих, потім напрацювали алгоритм постковідних реабілітацій. Зараз працюєте над новими механізмами опору епідемії?
– У мене особисто часу на все не вистачає (усміхається. – Авт.). Але знаю, що колеги на завершальному етапі з розробки протоколу щодо ведення вагітних, які захворіли на коронавірус. Це питання також потребує уваги, вивчення і підготовки.
