«Мне не жаль бумаги, наша бумажная промышленность работает превосходно!» — казала героїня «Службового роману». Мабуть, так у нас ведеться з тих радянських часів, коли люди не задумувалися наскільки вистачить лісів, води, повітря чи корисних копалин. Але тепер, із кожним роком, питання збереження довкілля, природних ресурсів стає все більш актуальним. Жителі планети вже кілька років споживають природних ресурсів більше, ніж природа може відновити. Природознавці нагадують: біосфера Землі відновлює воду через дощі, повітря стає чистим завдяки фотосинтезу. Але на все є межа: якщо в повітря викидати більше СО2, ніж дерева можуть його переробити, якщо використовувати воду з підземних джерел, які не встигають поповнитися, вирубувати ліси, які не так швидко виростають, то скоро — через десятиліття — існуватиме реальна загроза нормальному життю людей.
Саме тому в розвинутих країнах вже усталеною і, можна сказати, вимушеною, є мода економити на робочому місці: папір, бензин, електроенергію, воду тощо. Утворилися всесвітні екологічні рухи, як то «Go green» від Глобального договору ООН чи рух «Зелений офіс». Уже кілька років, як ці екологічні рухи дійшли до нас. Актуальність проектів, особливо «Зеленого офісу», неможливо переоцінити. Адже такого прикладу, як нераціонально і бездумно використовують у нас папір, іще потрібно пошукати.
ПАПІР — ЦЕ МАТЕРІАЛ, ЯКИЙ МОЖНА ПЕРЕРОБЛЯТИ ДО ДЕСЯТИ РАЗІВ
Скільки дерев йде на кожен офіс можна легко підрахувати. Як кажуть дослідники проблеми, стопка паперу в 1 метр дорівнює одному дереву. Кожен працівник офісу переводить щомісяця 0,5 кілограми паперу. А використання паперу, до речі, щороку зростає на 20%.
— Ліси — дуже важливий ресурс, адже вони забезпечують стабільність екосистеми планети. Чим більше суспільство починає вживати паперу, тим більше з’являється попиту на сировину. Ми знищуємо середовище лісів, таким чином порушуючи стабільність екосистеми. Вирубка лісів приводить до того опустошення, яке вже зазнала планета: так, населення, яке живе в лісах, позбавляється середовища існування, втрачає культуру. Передусім ми говоримо про тропічні ліси. Із цією проблемою пов’язані багато інших проблем, у тому числі, соціально-економічні. Аби цьому запобігти, потрібно намагатися максимально повторно використовувати папір. Це такий ресурс, який може до 10 разів перероблятися. Щоб зменшувати попит на деревину, потрібно, по-перше, менше його використовувати, а по-друге — використовувати повторно. Намагатися переходити на електронний документообіг, друкувати на двох сторінках. Намагатися відповідально ставитися до рішення друкувати якийсь документ чи ні, — каже старший викладач кафедри екології НаУКМА Олена Маслюківська. — В Україні є багато заводів, які виробляють папір, при цьому їм не вистачає сировини. При цьому наша країна є імпортером переробленого паперу. Не знаю, який відсоток паперу в Україні переробляється, але точно знаю, що потенціал є набагато більшим. Ми тільки на 5—7% забезпечуємо себе вторинним папером. Це взагалі дивна ситуація, тому що виходить, що ми викидаємо використаний папір, а підприємства вимушені закуповувати сировину. Хочу нагадати, що перший час найбагатшою у світі була китаянка, яка зробила свій статок на вторинній переробці паперу. Думаю, що це сигнал добрий для тих, хто хоче зайнятися економічно вигідною діяльністю.
За даними фахівців, загальна потужність паперово- і картоноробних машин українських підприємств складає близько 1 млн. тонн паперу і картону на рік. Такі потужності вітчизняних картонно-паперових підприємств, за умови їхнього повного завантаження, у змозі переробити близько 900 тисяч тонн макулатури на рік. Однак, унаслідок недостатнього розвитку системи збору вторинної сировини тисячі тонн паперу потрапляє на звалища. У той же час на внутрішньому ринку маємо значний дефіцит макулатури, який покривається за рахунок імпорту. При цьому обсяги імпортованих відходів паперу та картону, а разом із ним і витрати на імпортну макулатуру, в останні роки значно збільшуються. Так, за даними Державної митної служби, лише в 2010 році Україна імпортувала майже 215 тисяч тонн відходів паперу та картону на суму понад 45 мільйонів доларів. Головними постачальниками макулатури для України були Російська Федерація, Польща, Угорщина, Молдова та Словаччина.
В УКРАЇНІ ПОНАД 140 КОМПАНІЙ Є УЧАCНИКАМИ ПРОГРАМИ «ЗЕЛЕНИЙ ОФІС»
В останні роки збір макулатури стає більш популярним, у Києві можна здати папір навіть за гроші. У Києві є ініціативи «А-4», коли можна замовити паперовий контейнер і офіс може збирати використаний папір і паперовий комбінат забирає це безкоштовно, тому що це акція для комбінату, якому не вистачає вторинної сировини. Але найкраще — системна робота, як то участь в програмі «Зелений офіс».
Принципи роботи «Зеленого офісу» базується на трьох постулатах: зменшувати (використання води, електроенергії, паперу тощо), використовувати повторно та переробляти закупляти товари и послуги, які мінімально шкодять довкіллю, наприклад, по мінімуму використовувати транспорт).
У 2006—2007 року при кафедрі екології НаУКМА в рамках Програми малих екологічних проектів за фінансової підтримки Британської Ради в Україні виконувався проект «Поширення принципів «Зеленого офісу» серед українських організацій», одним із результатів якого була видрукувана брошура з дієвими порадами для тих, хто хоче долучитися до «зелених» рухів на користь збереження лісів.
Фахівці дають досить прості поради, які можуть взяти на озброєння в будь-якому офісі. Наприклад, якщо зменшити поля паперу, який відсилається на принтер із стандартного 2,5 см до 2 см, то це зменшить використання паперу на 8%, а якщо запровадити електронний документообіг, то це скоротить використанні паперу чи не на чверть. До речі, фахівці підрахували, що вартість експлуатації офісної техніки може набагато вища за її ціну. Наприклад, великий лазерний ксерокс вартістю 20 тисяч гривень за сім років експлуатації у середньому за 7 років витрачає електроенергії на суму 7,5 тисяч гривень і тонер — на 75 тисяч! При цьому викидається в атмосферу аж 80 тисяч тонн СО2.
За інформацією газета «Дело», яка проаналізувала ефективність роботи 31 «зеленого офісу», серед заходів, які мають економити ресурси, українські компанії практикують такі: багаторазово використовують картриджі — 93% з опитаних компаній, 87% збирають макулатуру, 77% замінюють відрядження конференціями, 58% кооперуються в одне авто аби дістатися до роботи, організовують трансфер 39%, стільки ж пропагують громадський транспорт, двохсторонній друк установили 96%, стільки ж — електронний документообіг, 70% економні зливні бачки в туалетах.
— У програмі «Зелений офіс» ми вже 1,5 роки. Загальне число зібраного паперу в наших офісах — біля 10 тонн, що прирівнюється до 153 збережених дерев. У фінансовому еквіваленті зібрана макулатура коштує 6 тисяч гривень і ці кошти ми передали на благодійність у підшефні дитячі будинки та інтернати. Також частину коштів, виручених завдяки участі у Всеукраїнській акції «Врятуй життя: дереву і дитині!» ми передали в ОХМАТДЕТ, — розповіла прес-секретар ГК «Фокстрот», який є учасником Глобального договору, Алевтина Белецька. — Питання раціонального використання природних ресурсів в офісній діяльності групи компанії «Фокстрот» стало актуальним улітку 2008 року — після підписання засновниками бізнесу угоди про участь у Всесвітній кампанії «Go Green» від Глобального договору ООН. Ініціатором «зелених» акцій у ГКФ стала керуюча компанія — тут була створена корпоративна програма «Про впровадження екологічної програми «Зелений офіс». Показники роботи з мінімізації впливу офісної діяльності на природу вражають. Наприклад, лише в січні 2010 року «зелена відповідальність» співробітників заощадила 30 000 кВт електроенергії у порівнянні з січнем минулого року. В перспективі в «зеленого» руху — підключення до системного збору макулатури не лише співробітників магазинів, а й широкої громадськості. Але головною нашою перемогою вважаю те, що програма вийшла за межі офісів керуючої компанії, була підтримана колегами із бізнес-проектів групи, а також співробітниками роздрібних магазинів. До речі, до цієї ініціативи підключилися студенти Інституту журналістики Національного університету ім.Тараса Шевченка, які розробили програму «Зелений» інститут. І нині на кафедрах університету та в гуртожитках можна побачити контейнери для макулатури.
Гарний приклад — це добре джерело натхнення. Хотілося б, аби щороку дедалі більше офісів в Україні «прокидалися» і ставали «зеленими». На користь собі, країні, своєму майбутньому.
