Днями Національна академія педагогічних наук України та товариство «Знання» підписали угоду з Інститутом з міжнародного співробітництва німецької асоціації народних університетів (DVV International) про співпрацю у сфері поширення ідеї та практики освіти для дорослих.
Цими днями у більш ніж 60 країнах світу відбуваються міжнародні дні освіти для дорослих, які 1992 року було започатковано у Великобританії. Їх підтримали в ЮНЕСКО як такі, «що мобілізують людей на продовження навчання». В Україні «Дні освіти дорослих» відбуваються з 2012 року. Актуальність дуже велика, адже сьогодні в Україні понад 45% безробітних мають вищу освіту, 30% — професійно-технічну. Громадяни не встигають адаптуватися до нових реалій, до того ж немає законодавчої бази для розвитку безперервної освіти впродовж життя. За оцінками польських експертів, людині, аби бути затребуваною на ринку праці, протягом 30 років роботи в одній професії потрібно до п’яти разів підвищувати свою кваліфікацію, за оцінками американських — до 9 разів.
— В Угоді про асоціацію з ЄС із 476 пунктів 106 стосуються Комітету з питань освіти й науки. Освіта для дорослих є одним із ключових викликів, бо сьогодні весь цивілізований світ в освіті реалізує принцип навчання впродовж життя. Сучасний стан ринку праці ставить виклик, коли постійно потрібно чи підвищувати свою кваліфікацію, чи змінювати кваліфікацію. Сьогодні в країнах ЄС людям доводиться змінювати професію 2-3, а то й 4 рази впродовж життя. Дуже багато професій виникає нових — на стику. В Україні ми маємо свої виклики: військовий конфлікт поставив перед нами виклик, яким чином людям, які є вимушеними мігрантами, працевлаштуватися. Поглиблюється дисбаланс між системою освіти і ринком праці. На ринку праці ми спостерігаємо зростання безробітних з вищою освітою, — говорить голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Лілія ГРИНЕВИЧ.
В Україні сьогодні освіта для дорослих існує, просто розвивається не системно, і немає законодавчого забезпечення її розвитку. Проте експерти єдині в думці, що в ситуації швидкого розвитку і змін система освіти дорослих — це ключовий фактор, який визначає майбутнє. Особливо це важливо при різких змінах в суспільстві, як це сьогодні відбувається в Україні..
— Наше спільне завдання — створення гарних рамкових умов для освіти дорослих. Наше завдання — інформувати та мотивувати населення до навчання. Наша асоціація об’єднує більше тисячі народних університетів, які існують в Україні. В кожному місті, селищі ми маємо народні університети, в яких щорічно навчається близько семи мільйонів учасників. Ми — найбільший і найвідоміший «провайдер» для освіти дорослих у Німеччині. Ми працюємо у понад 40 країнах світу — Європі, Азії, Африці та Америці з державними та недержавними організаціями, комерційними структурами. Одночасно ми працюємо із теорією та практикою, — говорить референт DVV International країн Східного партнерства Беттіна БРАНД.
На думку експертів, більшу частину питань розвитку освіти для дорослих в Україні можна врегульовувати законодавчим чином. Саме з цією метою, за словами Лілії Гриневич, Комітет з питань освіти та науки працює зараз над новим Законом «Про освіту». Одним із його принципів має бути, власне, навчання впродовж життя. Також цей закон повинен зробити систему освіти прозорою — згідно з міжнародною класифікацією освіти. Крім формальної, він визнає і неформальну освіту, яка, на думку фахівців, є сьогодні надзвичайно важливою для освіти дорослих (закон має закласти можливості і принципи визнання кваліфікацій, здобутих в результаті неформальної освіти). Ще в ньому «ми запропонуємо розвинути теми національної системи професійних кваліфікацій, яка, на жаль, сьогодні у нас є лише в зародковому стані. Також ми запропонуємо зробити більш гнучкою систему підвищення кваліфікації і перекваліфікації», зазначила Лілія Гриневич.
— Мета проведення днів освіти для дорослих — це гарантування кожній дорослій людині права на навчання, формування професійних знань і вмінь, необхідних для активного творчого життя. Ми говоримо про створення належних умов для організації освіти дорослих упродовж всього життя. Наступна мета — розширення співпраці з ЮНЕСКО й створення діалогу між культурами і народами, - сказав президент Національної академії педагогічних наук України Василь КРЕМЕНЬ.
