Щодо велосипедної інфраструктури Україна далеко позаду розвинених європейських країн. Наші міста мають низку спільних проблем, які гальмують розвиток цього екологічного, зручного, недорогого громадського транспорту. Часто серед цих проблем називають: відсутність велодоріжок, парковок, нерозвинену мережу велопрокату, викрадення велосипедів... І це — правда. Втім, корінь цих проблем живе у вкрай низькій культурі учасників дорожнього руху. І це стосується як водіїв авто, які не помічають велосипедиста на дорогах, так і самих наїзників двоколісних, котрі часто не знають, а тому порушують ПДР або наражають на небезпеку інших учасників руху, включно з пішоходами. Особливо — в сільській місцевості. До речі, за офіційною статистикою ГУ Нацполіції в Херсонській області, протягом трьох років на дорогах Херсонщини сталося 32 ДТП за участю велосипедистів. Шість із них — з летальними випадками.
Як побороти стереотипи щодо використання велосипеда в містах? Із чого починати велоосвіту? Які проблеми з цим у Херсоні та як їх уже пробують вирішувати активісти, «Дню» розповідає велосипедист із п’ятирічним досвідом, учасник найстарішого у світі веломарафону Париж — Брест — Париж, голова ГО «Велохерсон» Ярослав КОНЦЕВИЙ.
В ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ВЕЛОСПІЛЬНОТА ХЕРСОНА ПРОВОДИТЬ ПАРАДИ З НАЦІОНАЛЬНОЮ СИМВОЛІКОЮ. СТИЛЬНО І ПАТРІОТИЧНО
«Із 2010 року, коли в Херсоні відбувся перший велодень, ми займаємося популяризацією цього виду транспорту передусім через масові заходи, — говорить Ярослав Концевий. — Наприклад, нещодавно провели демонстраційний захід «Велосипедом на роботу». Він показує, що, окрім маршрутки, тролейбуса, таксі, є ще чудова економна альтернатива — велосипед. Хтось зробить це вперше і зрозуміє, з якими проблемами ми зустрічаємося на дорогах міста щодня».
«ВЕЛОСИПЕДИСТИ — Є»
«Пам’ятаю, як 2010 року на велодень зібралося 50 — 70 людей. Із кожним роком людей більшало. 2013-го ми провели вже офіційний захід разом із міською радою і ДАІ. Центральними вулицями міста проїхало 300 велосипедистів, — говорить Ярослав. — Відтоді ми почали роботу з владою. Місто побачило, що велосипедисти — є, і на них треба звертати увагу. І, що важливо, це — люди, які здебільшого незашорені; це — вільнодуми, які цікаво проводять дозвілля та є активними в громадському середовищі. Але ми відчули, що владі нецікавий системний підхід. Чиновники не хотіли слухати про те, яким місто може бути через 10 — 15 років. Усі говорили: що ми можемо зараз, давайте, ми щось придумаємо. І в цьому більше популізму, аніж бажання реально допомагати. Хоча перша офіційна велодоріжка в Херсоні тоді з’явилася».
ІНФРАСТРУКТУРА
У Херсоні колись планували виділити велодоріжи в порівняно нових районах міста — Таврійському та Шуменському. Але одразу цього не зробили, а з часом стихійний благоустрій, МАФи, непроектовані під’їзди до магазинів і «кармани» обабіч доріг зробили цю ідею малоймовірною.
Поки влада робить перші кроки в розвитку велоінфраструктури (цього року на проведення масових заходів міськрада вперше виділила 20 тисяч гривень), активісти самі популяризують велорух. Розробили проект універсальної велопарковки та своїм коштом установили її біля міськради. Її позначили відповідними знаками, вона зручна для всіх типів велосипедів. За короткий час велопарковка стала популярною серед підприємців, які почали ставити їх біля своїх магазинів і кафе. Сьогодні в Херсоні таких близько півсотні. Також замовляють по області та в сусідніх містах.
ЕКСТРЕМАЛЬНІ ТРЮКИ — ЧАСТИНА МІСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І ВІДКРИТИХ ПЕРФОРМАНСІВ ВЕЛОАКТИВІСТІВ. ХЛОПЦІ СПУСКАЮТЬСЯ ЗІ СХИЛІВ НА ВИСОКІЙ ШВИДКОСТІ, А ДЕХТО ГОТОВИЙ ЗАЛЕТІТИ ПРЯМО В ДНІПРО
Наразі активісти працюють над важливим проектом — розробляють карту велодоріжок, які, у разі правильного підходу до містобудування, можуть з’явитися в Херсоні найближчими роками. «Коли з’являється інфраструктура — з’являються велосипедисти. Не навпаки, — переконаний Ярослав. — Ми отримали грантові кошти від ЄС на розробку велоструктури саме для Херсона. Це — низка об’єктів, які поєднають райони. Технологію розробили німецькі урбаністи. Ми вивчимо місця скупчення жилих масивів, щільність трафіку, місця, куди люди їдуть велосипедом (виші, адмінбудівлі, парки, набережні, туристичні об’єкти). Потім визначимо оптимальні маршрути до цих точок, накладемо на карту доріг — і вийде комплексна структура. Потім ми хочемо, щоб цю карту прийняли в міській раді. Це не значить, що завтра почнуть будувати нові велодоріжки. Але якщо при реконструкції чи капремонтах доріг, перехресть і площ врахувати дані цієї карти, велооб’єкти з’являтимуться частково. А через кілька років ці шматочки можна поєднувати в одну мережу, залежно від фінансування. Головне — донести до влади одну тезу: це — необхідно в сучасному європейському місті».
ВЕЛОШКОЛА
Щоб популяризувати правильний підхід до велокультури в місті, херсонські активісти вирішили заснувати школу, до якої запрошують усіх охочих: дітей, початківців, людей, які можуть поділитися досвідом. Вона працює щовихідні у парку Херсонська фортеця. Заняття безкоштовні.
НАБЕРЕЖНА ПАРКУ СЛАВИ — ОДНЕ З УЛЮБЛЕНИХ «ТОЧОК ТЯЖІННЯ» ДЛЯ АКТИВНОЇ МОЛОДІ. ТУТ Є ПРОСТІР ДЛЯ «ПОКАТУШОК» І ЧУДОВИЙ КРАЄВИД НА РІЧКУ
«Взагалі школу хочемо зробити максимально комплексною. Але поки головне завдання — навчити людей правильно їздити й взагалі поводитися на проїзній частині, — додає Ярослав. — Іншого місця, ніж автомобільні дороги, у нас немає. І багато хто боїться через це, тому рухається тротуаром, заважає пішоходам, наражає на ризик дітей. А це викликає негативну реакцію щодо велосипедистів. Я ж хочу, щоб було навпаки. Тому наші заняття спрямовані на викорінення стереотипів, засвоєння головних правил, розбір поширених ситуацій на херсонських дорогах. Плюс пояснюємо деталі вибору велосипеда: якої якості, класу, для яких потреб тощо. Приходьте, спробуйте. Можливо, велосипед — це те, що зробить ваше життя цікавішим».
