Ще донедавна невеликі міста й села України називали депресивними через низький соціально-економічний розвиток та відсутність промисловості. Та останнім часом завдяки децентралізації, відповідальному бізнесу й діловій активності місцевих жителів навіть малі міста можуть справити велике враження, оскільки володіють значним туристично-рекреаційним або культурно-історичним потенціалом. «День» зібрав три найсвіжіші мистецькі ініціативи, які поставили на вуха всю Вінниччину, бо показали, як потрібно формувати позитивний туристичний імідж своєї громади.
7-40 ПІД СКРИПКУ НА ДАХУ СИНАГОГИ
Майже 200 туристів «протестували» 11 жовтня інноваційну екскурсію-квест «Від шаленого штетлу до сучасного мистецтва», яку започаткували в Шаргороді. Для відвідувачів міста, де переплелися три дороги, три релігії та три народи — український, єврейський та український, влаштували справжнє представлення місцевого колориту і чи не вперше відкрили доступ до об’єктів, які багато років були недоступними. Зокрема, йдеться про стародавню синагогу, глинобитні будинки з колишнього штетлу зі збереженими підвалами у кілька поверхів та духовні святині. Особливою «фішкою» стало те, що на кожній локації квесту відбувалося мистецьке дійство.
Загалом екскурсія складалася із семи локацій: щоб перейти від однієї до іншої, потрібно було розгадати загадку і знайти маршрут до наступної локації за QR-кодом. На кожній станції на відвідувачів чекав свій колоритний інтерактив. Так, на даху синагоги грав скрипаль. Він піднявся сходами, які неможливо знайти, бо вони розташовані безпосередньо у стіні споруди. Біля будинку єврейки Клари відвідувачів частували мацою та бульйоном і дозволяли заглянути у підвал, який більший за сам єврейський будинок. У чоловічому монастирі вражали вихованці школи дзвонарів, а в костьолі дивували збереженими лавицями із місцевої синагоги й шафою для сувоїв Тори. Та чи не найбільше здивував колишній цукровий завод, який поступово перетворюють на арт-галерею з рекреаційною зоною для відпочинку. Власне, саме там після презентації квест-екскурсій відбувся фестиваль сучасного мистецтва з майстер-класами, концертом і виставою.
«За попередніми розрахунками Шаргород сьогодні прийняв до 200 туристів, це десять груп у середньому по 20 осіб. Більшість відвідувачів — старшокласники і майбутні історики з Винницького державного педагогічного університету, — відзначив куратор проєкту, голова ГО «Шаргород Рафінад» Григорій САУЛКО. — До створення презентації-квесту ми залучили краєзнавців та фахівців із гейміфікації, які зробили більш привабливими відвідини історичних об’єктів міста. Наразі всі екскурсії були вільними. Після калькуляції коштів — витрачених та отриманих — ми зможемо зрозуміти, скільки коштуватиме наш продукт для туриста. Але вже зараз можу сказати, що головна мета проєкту — відреставрувати об’єкти культурної спадщини Шаргорода за рахунок збільшення туристичного потоку. Крім того, під час проєкту планується розробити концепт музею штетлу — єврейської культури міста».
Шаргород направду має величезну багатонаціональну історико-культурну спадщину і потенціал до перетворення міста на потужний туристичний та культурний центр. Недаремно його вважають одним із семи чудес Вінниччини. У невеликому містечку розташовані такі цікаві історичні пам’ятки, як костел святого Флоріана XVI ст., Свято-Миколаївський чоловічий монастир XVIІ — XIX ст., синагога XVІ ст., штетл (єврейське містечко), замок Замойського із залишками міських мурів і сторожової вежі, а також нинішнє надбання — Центр сучасного мистецтва «Шаргород Рафінад». Власне саме на базі цього закладу в перспективі планують створити діючий осередок крафтових мистецтв — «ШарКрафт».
У ШАРГОРОДІ ЗАПОЧАТКУВАЛИ ЕКСКУРСІЮ-КВЕСТ «ВІД ШАЛЕНОГО ШТЕТЛУ ДО СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА»
«Слово «крафтовий» активно увійшло в українську мову і набирає популярність. Цим прикметником часто називають продукти, зроблені не на заводі, а в майстерні, маленькими партіями за індивідуальними рецептами. Власне, саме так живе Шаргород, — додає голова ГО «Шаргород Рафінад» Григорій Саулко. — У нашому містечку завжди був свій унікальний візерунок на керамічному посуді, край славився ремісниками, а які кашкети шили Ізя та Володя чи майстри з пошиву одягу і взуття — Винокур, Барграсер, Гогайзель, Плясецький».
Саме відродженням традицій місцевих гончарів та ковалів, кондитерів та шевців, різьбярів і столярів займатиметься центр «ШарКрафт», який діятиме у приміщенні колишнього цукрового заводу. Створити його планують за кошти меценатів.
ПОБУШУВАТИ В БУШІ ПІД ПИЛЬНИМ ОКОМ СТАРИЦЬКОГО
Відродити традиційне ткацтво заради збереження нематеріальної культурної спадщини та підвищення туристичної привабливості громади — задумали в Буші й відкрили Музей ткацтва. Представили його минулої неділі, 13 жовтня, в межах проєкту «Шляхами тканої Буші», який ініціювали Управління культури та мистецтв Вінницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Буша». Відвідавши новий заклад, можна не лише оглянути розкішну експозицію виробів традиційного ткацтва сіл Буша і Дорошівка, а й самому попрацювати на верстаті. «Фішка» нового музею в тому, що всі відвідувачі — дорослі та діти — можуть спробувати себе в ткацькому промислі й відчути всі тонкощі цього процесу. Для туристів придбали нові сучасні верстати різної конфігурації.
Як повідомила авторка проєкту Наталя СЕНТЕМОН, є кілька етапів: створення інтерактивного Музею ткацтва і навчання традиційних технік ткацтва місцевих жителів. Адже головна мета — навчити основ ремесла жінок, щоб вони передавали свої навички дітям, мотивуючи їх розвивати цю справу надалі.
«Навчання тривало упродовж тижня, з 5 до 11 жовтня, і проводили його знані майстрині ткацтва із різних областей України. Був цікавий випадок, коли старий верстат, поставлений у музеї як експонат, дівчата розібрали-зібрали і сказали, що будуть ткати на ньому, бо він класний. Так до придбаного сучасного устаткування, яке залишається в Музеї ткацтва для проведення майстер-класів, долучився робочий раритетний верстат, — розповідає Наталя Сентемон. — Цей проєкт написаний спеціально для Буші, Дорошівки й навколишніх сіл, у яких ще сто років функціонував відомий ткацький осередок. Ткані роботи продавалися на ярмарках і досить часто потрапляли до інших регіонів України. Наразі у Вінницькій області ткацтвом майже не займаються, його потрібно відроджувати через інтеграцію в життя громади».
Відкриття Музею ткацтва супроводжувалося великим святом за участю найкращих колективів Вінниччини та України, ярмарком народних майстрів. Дійство відбувалося під гаслом «ПоБушуємо разом». Дійство було насичене колоритними заходами: варили мамалигу, їздили на конях, співали пісень, танцювали під фрейлики. А «спостерігав» за цим дійством Михайло Старицький, велетенське погруддя якому встановили у центрі села. Пам’ятник витесали з каменю львівські скульптори під час цьогорічного всеукраїнського пленеру каменотесів «Подільський оберіг».
«Тепер Михайло Старицький зустрічає всіх наших гостей, — усміхається в. о. директора Державного історико-культурного заповідника «Буша» Ірина ЗАХАРЧУК. — Оскільки цього року ми відзначаємо 365 років оборони Буші, то вирішили запропонувати каменотесам створити саме скульптуру Михайла Старицького, котрий написав однойменну повість на основі реальних подій, які відбувалися 1654 року в нашому подільському містечку-фортеці. Тепер письменник буде в курсі всіх подій у Буші».
Ірина додає, що всі проєкти, які відбуваються на території заповідника, важливі, бо вони повертають Буші її славу. А новий Музей ткацтва допоможе затримати туриста в селі на кілька днів. Адже якщо він сяде за верстат і почне ткати, то неодмінно захоче доробити свій виріб до кінця і забрати на згадку про це неймовірне місце сили на Поділлі.
КЛАСИЧНИЙ ЛЕОНТОВИЧ І СУЧАСНА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ
Якщо перші дві мистецькі ініціативи уже відбулися на Вінниччині, то третю — ревіталізація музею Леонтовича в Тульчині — лише анонсували. Вона передбачає осучаснення нинішньої квартири композитора і перетворення її на Музей мелодії пісні «Щедрик», адже за багатьма твердженнями ця легендарна мелодія була написана саме в Тульчині. Проєкт здійснюється в кілька етапів: складається із реставрації музею та оновлення території, а також повної діджиталізації та створення віртуального інтерактивно-комунікативного простору.
«Перша частина проєкту — збір мультимедійних матеріалів для створення віртуального туру. Для нього зробили понад сотню панорам, які об’єднали в один віртуальний путівник. Там є віртуальні маркери, щоб людина могла отримати більше інформації. Згодом, можливо, озвучимо його. Також ця інформація інтегрується на веб-портал. Фінальна частина роботи — встановлення сенсорних панелей», — уточнив технічний директор компанії «Спільна справа» Володимир КОЦЮБИНСЬКИЙ у коментарі виданню «Український інтерес». На реставрацію будівлі гроші надає місцевий бюджет. Окремо за грантові кошти планують розробити сайт музею-квартири, закупити нове обладнання і тач-панелі, а також провести хоровий фестиваль. Представлення оновленого музею заплановано на 16 листопада.
Усі три мистецькі ініціативи перемогли в конкурсі культурно-мистецьких проектів «Малі міста — великі враження», започаткованого ще Мінкультом. Загалом Вінниччина отримала державну підтримку шести проєктів. Серед трьох інших: «3D-візуалізація Барського замку», фестиваль води і муралів у селі Берізки-Чечельницькі та фестиваль «Палітра націй» у Брацлаві. На всі шість ініціатив надано 5 360 000 гривень державного фінансування, а реалізуються вони на основі співфінансування з місцевими бюджетами.
