Газету «День» пов’язує з Національним гірничим університетом у Дніпропетровську давня й велика дружба. У цьому виші працюють і вчаться постійні читачі газети, в бібліотеці на постійному стенді розміщують не лише свіжі номери газети, а й випуски з найзначнішими, гострими й суспільно значущими матеріалами. Вони часто й активно обговорюються, й це є найкращим свідоцтвом того, що надруковане в газеті не залишає читачів байдужими. Як значну подію сприйняли в університеті випуск двотомника найбільш значних публікацій газети «Екстракт 150».
Це не просто видання, де механічно в хронологічному порядку за темами зібрані статті, свого часу опубліковані в газеті. Певна річ, одним з головних критеріїв відбору була суспільна значущість і відгуки читачів, але не лише це. Кредо виданої в двох томах книжки було викладене головним редактором газети Ларисою Івшиною в зверненні до читача.
Говорять, що газета живе один день, тому що нові події витісняють уже опубліковані з її сторінок. І це тому, що читач хоче бути в курсі подій. Можливо, ще 50 років тому було й так, хоча вже тоді видання дуже різнилися. Ми вважаємо, що прийнята в англосаксонській журналістиці класифікація на газети жовті, одноденки й серйозні, які цитують багато років опісля, й сьогодні цілком актуальна. У своєму слові до читачів Лариса Івшина в поетичній формі порівнює одні видання з деревом, яке «своїм корінням проростає в національний грунт, живиться соками своєї землі, а гіллям та кроною тягнеться у високе небо. Інший тип видань — це «стовпи для оголошень». Газета «День» ніколи не була таким стовпом для оголошень, а завжди прагнула піднятися на висоту суспільних проблем. І це магістральний шлях, навіть коли скорочується свобода слова, завжди є можливість вирватися із зачарованого кола по вертикалі. Як про це пише Лариса Івшина.
Головне завдання книжки «Екстракт 150» полягає в тому, щоб показати читачеві, що проблеми, з якими б’ється наша країна, не вирішуються, посилюються, і все одно їх доведеться вирішувати. З плином часу вони лише загострюються, і їх вирішення ускладнюється. І ще одне. Серйозність газети «День» за наведеною класифікацією не лише в тому, що в ній виступають усіма визнані фахівці, шановані вчені, діячі культури та мистецтв, фахівці з державного управління, юристи й дипломати, а в тому, що порушуються «вічні» проблеми нашої країни. І це практично в усіх сферах сьогодення, далекого й близького минулого. Книжка — не перше таке видання, їх уже було вісім і вони склали «Бібліотеку газети «День». Але їх підбирали по горизонталі, в «Екстракті 150» зібрані знакові статті по «вертикалі». Уважне прочитання книжки показує, що читача чудово проводять звивинами українського життя, його історії, й талановитим лоцманом є це видання. У нім вдумливий читач знайде багато поживи для роздумів і часто непростих висновків.
На презентації книжки «Екстракт 150» у Національному гірничому університеті авторові випала приємна й почесна місія подарувати це видання бібліотеці й зустрітися з читачами газети. Розмова вийшла цікава.
Завідувачка бібліотеки Ольга Нефьодова у вступному слові розповіла, що газета «День» продовжує славетну традицію видатних діячів Придніпров’я й України, які дарували свої видані праці бібліотеці. До речі, академік Дмитро Яворницький, історик українського козацтва, підтримував тісні зв’язки з професорами й викладачами тоді Гірничого інституту й дарував його бібліотеці свої праці.
Професор Віктор Пушкін детально зупинився на тісних зв’язках університету й газети, співпраці випускників і нинішніх студентів з редакцією. Особливо детально Віктор Юхимович розповів про фотовиставку газети «День», яка з великим успіхом пройшла в Дніпропетровську восени минулого року. У її влаштуванні й проведенні активну брав Національний гірничий університет. У розвитку зв’язків вишу й газети велику роль грає ректор університету академік НАНУ Геннадій Півняк.
Змістовна й продуктивна розмова закінчилася виступом барда, студента четвертого курсу Олександра Яремчука, який виконав пісню «Живем, жонглируя годами».
«Екстракт 150» — потрібна й, найголовніше, своєчасна книжка. На жаль, хоча й зі зрозумілих причин, до неї не увійшло багато матеріалів газети, що мають отримати друге життя й дійти до читача. Вельми доцільно буде продовжити цю важливу й дуже потрібну роботу. І ще одне зауваження. Книжка розрахована на нашого українського читача. Але газета має й досить чисельного закордонного читача. У першу чергу в Росії та країнах СНД. Про це можна судити хоча б з того, що чимало матеріалів газети передруковуються й розміщуються в інтернет-виданнях країн Центральної Азії, Південного Кавказу, Близького Сходу, Молдови й так далі. Хтось з наших екранів виголошує що Україна нікому в світі не цікава. Так і хочеться сказати цим панам: це ви не цікаві, а якісний продукт, у даному випадку газетний, дуже цікавий. І не слід деяким дрібним політиканам брати на себе роль судді.
Водночас не слід заплющувати очі на те, що певні кола в сусідніх країнах намагаються вести з Україною інформаційну війну й влаштовують інформаційну блокаду та спотворюють політику нашої країни. Доцільним буде подібний екстракт матеріалів газети підготувати для закордонних, а цілком можливо й для деяких в Україні, читачів російською й англійською мовами. І в такий спосіб прорвати інформаційну блокаду, ознайомити навколишній світ з тим, як важливі події сприймаються в Україні. Багато хто в столицях близьких і далеких країн подякує за таке видання.
