Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Вибрані діти»

Як самореалізуватися особливій людині — приклад ялтинського письменника Антона Морозова
6 березня, 2014 - 11:57
АНТОН МОРОЗОВ

Антону Морозову 22 роки. Живе з мамою Оленою Миколаївною, викладачем музики, яка самостійно виховує та підтримує сина.  У хлопця ДЦП та міопатія м’язів, проте він ніколи не вживає слів «інвалідність», «обмежені можливості» тощо.

До 13 років він ще міг пересуватися сам, навчався в одній з елітних шкіл Ялти, де працювала його мати, але згодом хвороба почала прогресувати, й Олену Морозову попросили забрати дитину зі школи. Хлопця перевели на домашнє навчання.

Письменницька діяльність Антона почалася з дружньої суперечки з однокласницею: вони вирішили дізнатися, хто з них здатен написати книгу і вдвох почали працювати над текстами. Але згодом дівчина «зійшла з дистанції», а Антон захопився по-справжньому — і вже у 13 років створив цілу фантастичну повість про юних Ентоні та Джейта, котрих 12 земних стихій закликали врятувати Книгу Історії від злого мага. У цьому тексті дуже багато повітря, простору і руху.

Хлопець дуже соромився розповідати про своє творіння, та, за порадою знайомого, все ж вирішив показати текст своїм друзям, і незабаром чимало підлітків читали ці «рукописи» з великим задоволенням. Читали, хвалили, захоплювались, але далі справа не йшла, адже щоб надрукувати повість, потрібно багато грошей. Тоді він ще не знав, що через вісім років все ж буде тримати в руках власну книжку з назвою «Вибрані діти».

Окрім того, хлопець реалізовував себе у фотографії, знімав відеокліпи, будучи прикутим до інвалідного візка. У 2012 році Антон став переможцем Ялтинського міського конкурсу «Соціальний об’єктив».

МИСТЕЦТВО ДОПОМОГИ

Українського благодійника Руслана Бахтиєва з творчістю Антона познайомив знайомий журналіст, який розповів історію юного письменника, показав його публікацію «Жага життя» у журналі та поділився текстом книги. Свого часу «День» уже спілкувався з Русланом Бахтиєвим (див. матеріал Ірини Бочар «Зоряна мрія покинутих дітей» у №131  від 27 липня 2010 року), який на той момент був куратором Фонду «Зоряна мрія» (один із перших проектів в Україні, який почав займатися сиротами).

Тож Руслан поїхав до рідного міста письменника, щоб познайомитися з ним особисто. «Антон дуже цікавий хлопець зі своїми життєвими пріоритетами. Слід згадати, що його діагноз — ДЦП і міопатія м’язів — це дуже складний болісний процес всихання всіх м’язів, у тому числі і м’язів внутрішніх органів, тому ходити він не може, дуже важко пересувається на милицях, не має сил крутити колеса своєї коляски, тобто без сторонньої допомоги не обходиться. Та попри все Антон мені одразу сказав: «Якщо ви будете займатися книгою, то, будь ласка, не акцентуйте увагу на моїй особливості», — розповідає благодійник.

Перша освіта Руслана Бахтиєва — філологічна, тому спочатку він оцінив якість твору та його перспективи для публікації, а вже згодом пішов у видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» до Івана Малковича. Дитяча письменниця Тетяна Полякова скорегувала текст, було зроблено якісну літературну обробку, створено яскраву обкладинку і в кінці січня минулого року київським видавництвом «Методика» фантастична повість була опублікована.

Тоді, заручившись підтримкою небайдужих до долі Антона, Руслан Бахтиєв поїхав до Ялти, щоб зробити першу урочисту презентацію книжки в рідному місті хлопця. «Партнерами проекту зголосився стати міжнародний благодійний Фонд доктора Берсенєва, який взяв на себе витрати на лікування юнака. Наша ж задача — на зібрані благодійні внески допомогти родині транспортувати Антона в Київ, де він повинен бути приблизно чотири рази на рік по 7—10 днів, а також здійснити його мрію — поїхати до Америки», — наголошує благодійник.

Зараз книжка поширюється достатньо швидко, учасники ініціативи використовують для цього «підручні засоби»: спілкування, зустрічі, поїздки, соціальні мережі.

Презентації вже відбулися у Чернівцях, Києві, Сумах, Донецьку, містах Криму, планується поїздка в Одесу. Слід зауважити, що кошти на проїзд, проживання та харчування організаторів проекту під час переїздів, відшкодовують вони самі. На даний момент вже зібрано більше 20 тисяч гривень.

Купують книгу Антона Морозова не тільки в Україні, але і в деяких містах Росії, наприклад, у Єкатеринбурзі. Підхід до придбання примірників визначено так: якщо у людини є фінансова можливість, то вона може зробити свій благодійний внесок у розмірі 100 гривень та отримати один екземпляр, для людей з обмеженими можливостями, які присутні на зустрічах, — книги безкоштовно.

ЕВОЛЮЦІЯ ІНІЦІАТИВИ

Зараз проект «Вибрані діти» — це не тільки презентації книжок талановитого хлопця, якому необхідна допомога, а ще й практична формула того, як людина зі складним діагнозом може реалізувати себе.

Руслан Бахтиєв зазначає, що після того, як восени він виступив перед групою хлопців та дівчат з інвалідністю й подарував їм по екземпляру книги Антона Морозова, з’явилося нове осмислення самої ініціативи — необхідність зробити зі звичайних презентацій цілий проект, який буде популяризувати культуру благодійності та включати в себе дискусії про проблеми дітей з обмеженими можливостями та стереотипи, які створюють прірву нерозуміння між людьми.

«Бачачи на вулиці дитину з синдромом Дауна, ми відразу відвертаємо голову, щоб не образити маму, розглядаючи його. Але мало хто намагався цим людям просто посміхнутися, сказати мамі комплімент чи просто привітатися. Складно уявити, що відчуває людина, від якої всі на вулиці відвертаються. Та про це мало хто замислюється. Тобто проста презентація книги талановитого хлопця переросла в цілі тренінги осмислення проблеми міфів людей із фізичними обмеженнями та тих, хто не має цих особливостей», — розповідає Руслан Бахтиєв.

Олександра ЧЕРНОВА, Донецьк. Фото надано автором
Газета: 
Рубрика: