Найчастіше до бібліотек за книгами ходять учні та студенти, й то тільки через те, що їм потрібно знайти тут інформацію для навчання. Рідко хто бере це джерело знань, аби почитати на дозвіллі. У цілому ж відвідувачами бібліотек є лише 22% українців. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке проводилося на початку цього року за підтримки Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Бібліоміст». Так, найактивнішими користувачами українських бібліотек є діти до 13 років — за даними дослідження, 55% з них побували тут протягом минулого року. Натомість у США публічні бібліотеки набагато популярніші, ніж в Україні: протягом року їх відвідало близько 70% громадян різного віку. Як пояснюють фахівці, така популярність зумовлена тим, що в американських бібліотеках уже давно надаються безкоштовні інтернет-послуги. Завдяки цьому люди можуть читати електронні книги, спілкуватися з друзями й навіть шукати роботу. Україна також іде шляхом європейського досвіду. Завдяки програмі «Бібліоміст» до кінця цього року понад тисячу публічних бібліотек буде обладнано комп’ютерами, а працівники книгозбірень пройдуть навчання. Що ще треба робити, аби бібліотечні установи стали популярними серед українців і як взагалі ставиться населення до книгозбірень, «Дню» розповіла керівник відділу з питань оцінювання ефективності програми «Бібліоміст» Світлана КОЛЕСНИК.
— Пані Світлано, яке в цілому ставлення українців до бібліотек?
— За результатами опитування КМІС, яке проводилося на наше замовлення, незважаючи на те, що тільки 22% українців користувалися послугами бібліотек минулого року, майже 83% людей відзначили, що вони задоволені бібліотечними послугами. На думку 18% опитаних віком 14 — 29 років, публічна бібліотека — це місце, де можна отримати оперативну інформацію для навчання або роботи, ще 20% вважає це місцем, де є можливість безкоштовного користування інтернетом та комп’ютерами. До речі, за нашим опитуванням, майже 70% молоді зацікавлені наявністю комп’ютерів та інтернету в бібліотеці. Але проблема в тому, що найактивніше книгозбірні відвідують діти та молодь. Багато людей не знає, що ці заклади з часом змінюються, стають сучаснішими й можуть працювати не тільки з книжками, а й надавати інші послуги. На нашу думку, відвідуваність зросте завдяки встановленню інтернету. Коли люди дізнаються, що є можливість безкоштовного доступу до мережі, інтерес зростає. Принаймні так показує досвід інших проектів із встановлення комп’ютерів та безкоштовного доступу до мережі інтернет в бібліотеках. Оскільки молодь найактивніше відвідує бібліотеки й найбільш відкрита до використання нових технологій, швидше за все, книгозбірням буде легше залучати до роботи саме цю групу населення. Також молодь є найбільш імовірним кандидатом на популяризацію бібліотек. Деякі книгозбірні вже мають приклади, коли молодь ставала волонтерами і пропагувала місцеві заклади. Старші громадяни менш схильні відвідувати книгозбірні, безкоштовні комп’ютерні курси або відвідувати бібліотеки, якщо ті незабаром отримають нові комп’ютери. Проте це не означає, що вони не можуть отримати користі від використання інтернету в публічних бібліотеках. Наприклад, громадяни можуть використовувати мережу для спілкування з членами своєї родини, які живуть за кордоном. А фермери в Тернопільській області використали інтернет у сільській бібліотеці, щоб знайти нові сорти томатів та удвічі підвищити врожай. Наразі за даними опитування, торік у бібліотеках побувало 12% українців, яким більше 60 років, 18% респондентів — віком від 45 до 59 років, 21% — віком 30 — 44 роки, й решта — це молодь. Існують і певні регіональні відмінності у відвідуваності книгозбірень. Як свідчать дослідження, населення східних областей не так часто використовує бібліотеки для пошуку інформації (це робить лише 19% респондентів), як населення західних (26%) та центральних областей (27%).
— Як би ви змалювали соціальний портрет відвідувача книгозбірень?
— Аналіз результатів дослідження показав, що відвідувачів бібліотек можна поділити на дві великі групи. До першої групи, яка складає 41% загальної кількості користувачів, належать люди, які ходять до бібліотек лише по книги. Типовим представником цього сегменту, який для зручності можна назвати «дорослі читачі книг», є жінка віком 45—59 років, яка проживає в сільській місцевості, не має вищої освіти, має невисокий рівень доходів та інформаційної грамотності. Друга група, яка складає 59% від загальної кількості відвідувачів, користується широким спектром послуг, включаючи читання преси в читальному залі, участь у заходах бібліотеки й роботу з комп’ютером та інтернетом. Типовим представником цього сегменту є студент із високим рівнем інформаційної грамотності, який для отримання інформації послуговується різноманітними джерелами, включаючи інтернет. Незважаючи на те, що більшість опитаних відвідувачів бібліотек регулярно використовують інтернет для пошуку інформації, наразі тільки 2,5% українських публічних бібліотек надають цю послугу. Лише 1,8% респондентів відповіли, що вони користувались інтернетом у бібліотеці протягом останнього місяця.
— Від чого, на вашу думку, залежить популярність книгозбірень?
— Проводячи опитування, ми намагалися зрозуміти, чому деякі люди не ходять до бібліотек. Майже всі наші респонденти відповідали, що не мають на це часу. Така відповідь дуже неконкретна, бо все-таки люди знаходять час на речі, які вважають для себе важливими. Тому ця проблема є темою майбутнього дослідження.
— І все-таки, яким чином можна підняти імідж публічних бібліотек?
— Дуже важливо, щоб публічні бібліотеки надавали населенню нові та інноваційні послуги, наприклад, доступ до мережі інтернет, розробка електронних ресурсів, навчання користувачів інтернету, пошук інформації з певних питань. Необхідно, щоб бібліотеки проводили більше цікавих заходів, які відповідають потребам населення та громад, та щоб більш активно пропонували та інформували населення про свої послуги. Це має збільшити рівень відвідуваності та підвищити роль бібліотек у сучасному суспільстві. Завдяки цьому публічні бібліотеки можуть стати джерелом інформації для різних верств населення, особливо для тих людей, які не мають достатньо грошей, щоб купувати або передплачувати газети, журнали, а тим паче сплачувати послуги інтернету. За прикладом зарубіжних країн, нам треба зробити в бібліотеках доступ до інтернет-послуг так само, як нині бібліотекарі надають послуги з видачі книжок, відео- чи аудіоматеріалів тощо. Комп’ютери мають стати невід’ємною частиною книгозбірень. Крім цього, треба навчати новим технологіям бібліотекарів, а вони у свою чергу будуть вчити цьому відвідувачів. Для цього програма «Бібліоміст» створює тренінгові центри у кожній області, а розпочали вони свою роботу вже навесні цього року.
