Допоки вище керівництво України та Росії визначає, як розв’язати ті проблеми, які останнім часом виникли на шляху міждержавного співробітництва, громадяни обох країн, особливо не вдаючись у велику політику, продовжують підтримувати між собою тісні стосунки. Їздять одне до одного в гості, одружуються, ведуть спільний бізнес. Перепон для цього не існує, адже сьогодні сусідам, щоб побачитися, на кордоні варто виконати лише кілька формальних процедур. Та це не значить, що з такою ж легкістю з України до Росії й у зворотному напрямку можуть потрапити ті, хто не дружить із законом. Для них тут поставлені міцні бар’єри, подолати які справа не з простих. Переконатися в цьому довелося, побувавши на міждержавному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Юнаківка», який розташувався на кордоні Сумської та Курської областей.
Утворений він тут був 1993 року, про що сповістила поява на кордоні вагончика, де й розташувалося тоді відділення прикордонного та митного контролю. З того часу йшло поступове облаштування об’єкта, а позаторік він серед пунктів пропуску Сумського прикордонного загону став єдиним, де вагончик замінили на стаціонарні будівлі, що значно полегшило роботу прикордонникам. Та й автомобілісти від цього тільки виграли. Тепер для них тут існує три коридори, кожен з яких передбачає для водіїв свій режим перетину кордону.
Так «червоним» коридором рухаються ті легкові транспортні засоби, водії та пасажири яких везуть із собою валюту або речі, що підлягають обов’язковому декларуванню. У разі ж, якщо нічого такого через кордон не переміщується, водій спрямовує свою автівку на «зелену» смугу, де діє схема спрощеного контролю. Ще один коридор призначений для проїзду вантажівок.
Як розповів заступник начальника відділення прикордонного контролю Андрій Дитинюк, здебільшого транспортні засоби рухаються «зеленим» коридором. Водій подає прикордоннику заповнену перед цим імміграційну картку для контролю за в’їздом в Україну та виїздом з неї й паспорт, дані яких заносяться в комп’ютер. І якщо машина, її власник або пасажири не значаться в базі даних тих авто чи людей, якими цікавляться вітчизняні правоохоронці чи Інтерпол, то прикордонники бажають громадянам щасливої дороги.
Та бувають випадки, коли в зоні спрощеного контролю людина веде себе нервово, даючи підставу митнику, який разом із прикордонником займається пропуском авто, задати запитання, чи не забув випадково водій указати щось із того, що підлягає декларуванню. Коли ж людина заперечує наявність при собі таких речей, то їй пропонують спрямувати авто в спеціальний бокс для поглибленого огляду, де транспортний засіб ретельно перевіряється. Дуже часто буває, що наслідки такого обстеження машини із застосуванням спеціальних інструментів виявляються невтішними для водія.
І в цьому випадку деякі з них ведуть себе не зовсім адекватно. Прикордонники пригадують, як один із водіїв, котрий чомусь не побажав задекларувати пістолет для стрільби гумовими кулями, з остраху, що матиме неприємності, натиснув «на газ» і рвонув із місця огляду. Та залишити межі пункту пропуску йому не вдалося. Бо за негайно поданим сигналом виїзд було блоковано, й порушнику не залишалось нічого іншого, як «вдарити» по гальмах.
Справді, «переграти» професіоналів, якими є співробітники відділення прикордонного контролю, дуже важко. Під час відвідин пункту пропуску кореспондент «Дня» поспілкувався зі старшим інструктором групи інспекторів Миколою Іщенком. Свого часу він служив у прикордонних військах, після чого вирішив залишитися на цій службі за контрактом. З власної ініціативи купив ягдтер’єра, який став йому помічником у виявленні наркотичних речовин. Вишкіл у собаки — те, що треба. Маленька Лота реагує навіть на речі, які безпосереднього відношення до наркотиків на мають. Скажімо, вона може зупинитися біля сумки, в якій знаходяться матрьошки, бо ті «пишуться» фарбами на основі конопляної олії. За кілька місяців «служби» собака допомогла виявити 1,5 кілограми маріхуани й це, можна не сумніватися, в її «кар’єрі» далеко не остання знахідка.
Мають прикордонники на своєму рахунку й більш вагомі «улови». Так нещодавно вони на пункті пропуску виявили на виїзді з України «Порш» вартістю 400 тисяч гривень, номерні знаки якого були абсолютно тотожними тим, під якими їздив у цей час один з «крутих джипів» у Києві. Також на «Юнаківці» був затриманий куплений у Борисполі автомобіль «Субару-Імпреза» вартістю 35 тисяч гривень, який його новий власник намагався вивезти до Росії. Хоча робити цього не мав права, бо іномарка перебувала в Україні на тимчасовому в’їзді й через певний час повинна була залишити її територію.
Не став «фартовим» цей пункт пропуску й для громадянина Російської Федерації, який їхав із Москви до Києва на автомобілі «Лексус». Під час проведення прикордонно-митного контролю прикордонники виявили, що номери кузова транспортного засобу не збігаються зі вказаними в пред’явлених на нього документах. Усі ці автомобілі були затримані та передані співробітникам МВС.
Не проходять повз пильне око прикордонників й інші правопорушення. Так вони, скажімо, тільки за минулий рік виявили 21 громадянина, які порушили законодавство з прикордонних питань, знайшли й вилучили 6 одиниць зброї, 147 боєприпасів, 185 грамів наркотичних і психотропних речовин, контрабандного товару на загальну суму 412 тисяч гривень...
Варто зауважити, що для виявлення правопорушників на «Юнаківці» прикордонники мають не так уже й багато часу. Якщо, скажімо, автомобіль поїхав «зеленим» коридором, для перевірки документів водія та пасажирів надається кілька хвилин. Враховуючи той факт, що за добу через «Юнаківку» проїжджають до 50 вантажних, 300 легкових автомобілів та 10 автобусів, в яких знаходяться загалом до двох тисяч чоловік, навантаження на прикордонну зміну кількістю в десять чоловік лягає серйозне. Тут справді треба бути добрим психологом, щоб розпізнати серед громадян тих, які прямують через кордон із нечистими намірами.
Від інших пропускних прикордонних пунктів «Юнаківка» відрізняється й тим, що тут діє так зване єдине вікно, що дуже допомагає водіям вантажних автомобілів. Зайшовши до одного приміщення, вони за короткий час можуть зібрати всі необхідні документи на свій вантаж, які їм видають працівники уповноважених на це служб: ветеринарної, екологічної, санітарної, фітоконтролю та ряду інших. На оформлення потрібних довідок витрачається від 20 хвилин до години, після чого фура, оглянута прикордонниками та митниками, рухається в потрібному їй напрямку.
...Коли ми прибули на пункт пропуску, разом із нами туди під’їхав і дорогий автомобіль «БМВ», який став на «зелену» смугу. Але швидко перетнути кордон йому не вдалося. Невдовзі іномарка опинилася біля боксу для поглибленого огляду.
— А що буде, коли підозри прикордонників і митників не підтвердяться, а люди вже втратили свій час? — запитали з цього приводу в супроводжуючого нас прес- секретаря Сумського прикордонного загону Олександра Шишки.
— Буває й таке, — відповів він. — Але краще перед людьми потім вибачитися, ніж дати можливість перетнути кордон правопорушникам. Така в нас служба, й ті, хто прямує за межі держави, повинні ставитися до цього з розумінням...
