Цього тижня стартувала масштабна велоекспедиція та культурний проект етно-гурту «Фолькнери», названий «Від Майдану до Сіднея». Протягом року, використовуючи мінімум ресурсів, учасники гурту — подружжя Ярина і Володимир, а також їхній колега Леонід — проїдуть 14-ма країнами світу. Мета проекту — просування української ідеї, зокрема ідей Революції Гідності у світі.
«Ми позиціонуємо цей проект як гру на виживання, — розповідає Ярина Квітка. — Ми беремо з собою мінімум речей, лише речі першої необхідності: спальники, намети, медикаменти та їжу на кілька днів. Якщо дорогою зупиняємося у лісах і знаходимо якісь фрукти чи ягоди — харчуємося ними. Також намагаємося витрачати мінімум коштів. Поки на поїздку плануємо витратити близько трьох тисяч доларів. Ми не будемо жити в готелях, бо якщо ти звикаєш до комфорту, тобі лінь рухатися, а польові умови допомагають тримати себе в тонусі. Бували моменти, що ми ночували просто серед міста у парках, ботанічних садах. У Фінляндії ставили намет біля культурного центру. Головне — щоб було місце».
Чоловік Ярини Володимир Муляр займається велосипедними поїздками давно, але ідея проекту зародилася після першої спільної поїздки. «Я подорожую велосипедом і вирішив долучити до цього свою дружину Ярину. Вперше ми поїхали разом в Абхазію, але вона вирішила, що просто подорожувати — це нудно. Тоді ми взяли індонезійський барабан та українську пісню, поєднали музику з подорожами, а згодом і з фотографією та втілили все це в наш культурний проект. Зараз починається вже шостий його етап», — говорить Володимир.
Цього разу «Фолькнери» планують відвідати Румунію, Молдову, Іран, Таїланд, Малайзію, Індонезію та Індію. Переважно це будуть велосипедні переїзди, але переправа з Індонезії до Австралії буде морською.
«Поки ми повністю готові до всього, що з нами буде відбуватися до Ірану, — розповідає Ярина, — а потім вирішуватимемо по ходу справи, оскільки владнано не всі візові питання, є й інші нюанси. Готувалися до подорожі протягом місяця. Щодень проїжджали по 20—30 кілометрів. Також є країни, до яких треба готуватися по-особливому. Зокрема, для Індії друзі дали нам спеціальні медикаменти, а для Ірану мені довелося брати з собою чорний одяг та хустку, оскільки на всіх сайтах посольств там зазначено, що жінки не повинні привертати увагу».
Протягом подорожі музиканти будуть знайомитися з фольклором інших країн та виконуватимуть власні пісні. Хоча подорож планують завершити за рік, за словами Ярини, такі поїздки складно вкласти у терміни. «Ми точно не знаємо, скільки часу займе маршрут. Буває, що ми заїжджаємо кудись, а люди нас перенаправляють. Кажуть: «Відвідайте ще інше село, там гарно співають». І ми мусимо відхилятися від маршруту і їхати туди», — пояснює вона.
Учасники проекту везуть з собою сувеніри з України: ляльки-мотанки, традиційні українські прикраси з орнаментом. Їх будуть дарувати людям, яких зустрічатимуть під час подорожі. Також «їдуть» з «Фолькнерами» і два українські прапори. Перший — чистий. На ньому писатимуть побажання для українців мешканці усіх країн світу. Другий — обписаний зверненнями від українців до громадян інших країн та девізом подорожі: Peaсe and cycling. Цей прапор демонструватимуть у всіх країнах, а у кінці подорожі подарують українській громаді в Австралії.
