Українська влада досі ніяк не відреагувала на прагнення групи «Приват» здійснити силове захоплення Нікопольського заводу феросплавів. Продовжуючи ігнорувати нинішні події в Нікополі, Президент і уряд ризикують у найближчому майбутньому побачити під вікнами своїх офісів багатотисячні демонстрації працівників НЗФ, які мають намір відстоювати свої погляди на законність у столиці.
Завод і його колектив мають рішучий вигляд. Тут готуються до оборони від протизаконних зазіхань. Центральна прохідна перекрита загородженнями з колючого дроту, під будівлею правління стоять намети. Робочі пікети взяли підприємство під цілодобову охорону. Завершення «здвоєних» свят пройшло на заводі в режимі готовності до провокацій. На заводі кажуть, що надзвичайний стан буде скасовано лише тоді, коли органи державної влади дадуть гарантії дотриманню законності.
Нагадаємо, що 5 травня ситуація навколо НФЗ украй загострилася. У сусідньому місті Орджонікідзе була здійснена спроба провести нелегітимні збори акціонерів. На них не запросили власника контрольного пакета акцій заводу — консорціум «Придніпров’я» (володіє 50% + 1 акція у статутному фонді підприємства). На зборах планували переобрати правління НЗФ. А після цього, як вважає директор НЗФ Володимир Куцин, планували здійснити силове захоплення заводу. Цього дня деякі інформагентства й інтернет-сайти навіть повідомили, що для захоплення НЗФ до Нікополя вже вирушили автобуси з робочими Орджонікідзевського та Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів (вони перебувають у володінні бізнес-групи «Приват»).
Віддаючи належне керівництву Фонду держмайна, воно не піддалося на цю провокацію. 5 травня глава Фонду Валентина Семенюк виступила з заявою, в якій вказала, що державної частки в НЗФ немає, а тому брати участь і реєструватися на цих зборах представник ФДМУ не має права. Проте це не напоумило організаторів зборів. Перший заступник глави правління «Приватбанку» Тимур Новіков на прес-конференції 6 травня сказав, що збори в Орджонікідзе чекатимуть, поки держава не передумає та не зареєструється.
Між тим у середу прем’єр- міністр Ю. Тимошенко заявила, що згідно з рішеннями судів, пакет акцій НЗФ у 50% + 1 акція «повинен знаходитися у власності держави». Щоправда, які суди винесли такі рішення, Тимошенко не уточнювала. Поки ж відомо лише про існування рішень Вищого господарського та Верховного Суду України, що підтверджують законність приватизації.
Отут би Президенту годилося заявити про свою позицію. Але він поки що мовчить. Немає жодної заяви з приводу ситуації, що виникла, жодної дії на підтримку законності. Взагалі нічого, що свідчило б про те, що держава має намір відстоювати законність не лише на словах і загалом, а й у кожному конкретному конфлікті. І це, безумовно, не сприяє ослабленню загострення ситуації. Лише віце-прем’єр Анатолій Кінах у жанрі рекомендацій побажав учасникам конфлікту дотримуватися порядку.
Трудовий колектив НЗФ уже звертався до влади країни з вимогою втрутитися та стати на захист конституційних прав і інтересів громадян. Поки Президент i уряд продовжують ігнорувати ситуацію, що виникла в Нікополі, протестуючі феросплавники готуються перебратися до Києва. Їх можуть підтримати на київських вулицях також робітники з Кривого Рогу, Дніпропетровська, Жовтих Вод, Дніпродзержинська та Новомосковська. Безумовно, урядовим чиновникам й установам не звикати до вишикуваних під їхніми стінами пікетів і демонстрацій. Але в переддень «Євробачення», коли до столиці з’їдуться численні закордонні гості, українській владі навряд чи потрібні в столиці демонстранти, які закидають їй у бездіяльності...
Учора свій аналіз подій навколо феросплавного заводу в Нікополі, пов’язавши їх із минаючим у нашій країні процесом реприватизації, запропонувала читачам впливова лондонська газета The Financial Times. На думку її автора, в той період, коли лідери української помаранчевої революції прийшли до влади, маючи намір відкрити заново справи про нещодавню приватизацію, проведену переможеним режимом, вони, ймовірно, не могли уявити собі, що випустять процес з-під контролю.
У лютому, в перші тижні свого президентства, Віктор Ющенко запевнив учасників інвестиційної конференції в Києві, що цей перегляд буде швидким і впорядкованим. «Протягом найближчих тижнів» його уряд оприлюднить список від 30 до 40 приватизаційних угод, які має намір оспорити в суді на підставі того, що під час їх розпродажу були допущені порушення закону. Уряд обіцяє ніколи не розширювати цього списку, тож інвестори можуть почуватися в безпеці, укладаючи угоди з нинішніми власниками. Через три місяці список, як і раніше, очікується з неспокоєм, відзначає британське видання. Останні новини про його долю надійшли від заступника прем’єр-міністра, якому доручено перегляд, Анатолія Кінаха, який заявив минулого тижня, що його закінчать «упродовж найближчих днів». Про останній термін у 10 днів, призначений і оголошений В. Ющенком наприкінці квітня, очевидно, забули.
Тим часом деякі офіційні особи та бізнесмени намагаються взяти всі справи у свої руки. Минулого тижня відкрито проявилася запекла боротьба за одне з підприємств, на загальну думку, внесене до цього списку, — Нікопольський завод феросплавів. Проти цього продажу в той час різко заперечувала інша група українських бізнесменів, очолювана Ігорем Коломойським, який володіє 26% акцій цього підприємства та двома шахтами, які забезпечують сировиною НЗФ. Минулого тижня І. Коломойський спробував звільнити менеджерів В. Пінчука, організувавши збори акціонерів НЗФ та запросивши на нього Фонд державного майна, щоб той проголосував як повноправний власник мажоритарного пакета, проданого В. Пінчуку.
Нікопольська справа — це лише один приклад із великої кількості драм, що відбуваються в міру того, як уряд готується розпочати свій перегляд, вказує газета та зазначає, що в результаті скорочення інвестиційної активності призвело до уповільнення зростання ВВП до 5,4% у січні—березні з 12%, відзначених у той самий період минулого року. Боротьба за владу в Нікополі, на думку FT, містить натяк, наскільки болісним і потенційно шкідливим для іміджу України може стати цей процес.
