Початок на 1-й стор.
«Раніше це був один із найкращих парків культури і відпочинку
в Союзі, «мільйонер» як і московський ім. Горького, — розповів директор
Гідропарку Сергій Прокофьєв, — 25 атракціонів, тенісні корти, спортмайданчик,
зелений театр, музична естакада — все в минулому. Сьогодні Гідропарк —
це 18 стареньких атракціонів (до речі, єдине джерело наших прибутків),
безліч автомобілів, дим від шашличних, бродячі собаки, пацюки навколо торгових
точок і відсутність санітарного паспорта через використання деякими місцевими
точками громадського харчування».
Проте людей тут тисячі. Очевидно тому, що для нас, у більшості
безгрошових, головне — «чисте повітря, вода й зелень поряд, а кому стане
погано (від сонця — Ред. ), може водички з джерельця випити, щоправда,
теплої, — принаймні так вважає пенсіонер Григорій Шараєвський, який розташувався
разом із дружиною неподалік від жахливо зеленої та неестетичної огорожі
«Аква-парку». — Адже на нашу пенсію далеко не поїдеш, і Гідропарк нам тепер
— курорт і море».
«Здорово у вас, — стверджують життєрадісні абітурієнти
зі Львова Іра, Євген і Назар. — У Львові одна річка, та й та підземна.
Тому влітку іноді їдемо на Чорне море або до бабусі в село. Хоча хочеться,
як завжди, на Канари».
«Ловиться тут і краснопірка, й плітка, — розповіли місцеві
рибалки Іван і Валентина Пономаренки. — Путівка на море нині не по кишені,
тому на київських пляжах непогано відпочивати. Якби ще не бруд, сміття
та шлейф диму від мангалів. А скільки хлопців-зірвиголів стрибають з пішохідного
моста. Учора витягли одного вже мертвого. Народ зібрався, поохав, але наступних
стрибунів це не зупинило. Хоч би щит який встановили з попередженням про
кількість загиблих».
Від гостей зі Швейцарії, які сиділи на зеленій травичці,
що невідомо звідки взялася серед липневої спеки, кореспондент чекав яких
завгодно зауважень з приводу цивілізованості тутешнього відпочинку, але...
«Нас здивувала, — переклали з німецької, — активність відпочиваючих. У
Швейцарії на пляжах заведено лежати й плавати, а у вас і човни, і тренажери,
і спортивні ігри. Загалом, все чудово, крім... спеки».
Отже, категорично незадоволених відпочинком у Гідропарку
(у нашого брата унікальна здатність пристосуватися до всього) виявити не
вдалося. Може, вони поїхали туди, де «вічне свято»?
У Держкомтуризмі конкретних цифр «тих, хто поїхав» назвати
не змогли (дані щодо обігу, кількості клієнтів тощо надходять лише наприкінці
липня). Однак з упевненістю заявили, що «щодо виїзного туризму ситуація
цього року гірша, ніж минулого», і «їдуть лише ті, хто може їхати». Щоправда,
«цей бізнес, особливо з іноземними туристами, порівняно стабільний, але
його розвитку заважають як низький загальний рівень прибутків населення,
так і недосконалість вітчизняного законодавства». У зв'язку з останнім
регулярно згадується п'ятивідсотковий податок на турпоїздки за кордон,
який, особливо з точки зору державних турагентств, неабияк гальмує розвиток
туристичної справи в Україні. Той же Держкомтуризм насилу зібрав минулого
року встановлений 20-відсотковий податок зі сплачених валютою путівок (тобто
путівки продавалися за ціною на 1/5 дорожче, ніж їх мали продати). Інвестиції
ж у туризм (як, проте, і практично в будь-яку сферу бізнесу в Україні)
надто малі через звичайну недовіру інвесторів, особливо іноземних, до наших,
м'яко кажучи, своєрідних умов ринку.
У приватних туристичних компаній більший неспокій викликає
саме зниження потоку відпочиваючих через нездатність громадян сплатити
за путівки. При вельми невеликій кількості людей, які регулярно дозволяють
собі поїздки, скажімо, на Кіпр, загальна маса бажаючих відпочити в далекому
зарубіжжі неухильно меншає. За даними київської турфірми «Відерштраль»,
кількість осіб, які виїжджають на відпочинок за кордон, цього року зменшилася
майже на 50%. Зате зросло число бажаючих відпочити на курортах Криму. Це,
на думку турфірми, пояснюється знову ж таки неплатоспроможністю населення.
Тому ціни на відпочинок за кордоном порівняно з минулим роком знизилися
на 20 — 40%, на відпочинок у Криму — в середньому на 15%. До місця відпочинку
туристи люблять добиратися літаками. Але останнім часом через значне підвищення
цін на авіаквитки зростає кількість бажаючих подорожувати автобусом. На
південний берег Криму їдуть, як відомо, потягом. Крім того, як повідомили
«Дню» в компанії «КійАвіа», цього року багатьох громадян України відвернули
від відпочинку на Середземномор'ї події міжнародної політики: війна в Сербії,
арешт курдського лідера Оджалана і, як наслідок, побоювання терактів. Турфірми
(яких лише в Києві близько дев'ятисот) намагаються виживати, приділяючи
більше уваги українським і, насамперед, кримським курортам. З тих же причин
ціни на путівки загалом не зростають. Проте дедалі більша кількість наших
співвітчизників змушена віддавати перевагу «зеленому» (він же «дикий»)
туризму.
ДОВІДКА «Дня»
Як повідомив кореспондента Наталку ВИХРИСТ директор
Державного комунального підприємства «Плесо» Микола Щепець, з початку року
медичну допомогу на пляжі отримало 956 осіб (за весь минулий рік приблизно
1,5 тисячі). Тільки за липень у пляжні медичні пункти поступило 75 травмованих
осіб і 59 з сонячними ударами, укусами комах, серцево-судинними недомаганнями.
20-ти потопаючим надана медична допомога з реанімацією. За свідченнями
потерпілих, більшість травм було отримано за межами офіційних пляжів. Тож
рекомендації від ДКП «Плесо»:
— купатися тільки на впорядкованих пляжах при температурі
повітря не нижче 20 градусів, води — 17 градусів, у воді перебувати не
більше 10- 15 хвилин, не доводьте себе до ознобу;
— після виходу з води зробити фізичні вправи, у воді активно
рухатись;
— на сонці не перегріватися, не спати опівдні, не читати;
— не купатися після прийняття їжі і натщесерце і в нетверезому
стані, не пірнати у воду у незнайомих місцях;
— перед занурюванням змочити лице, плечі (особливо важливо
для людей похилого віку);
— не залишати без нагляду дітей.
Найкращі години для купання і засмаги: у спекотні дні —
з 8.00 до 11.00 і після 16.00, у прохолодні дні краще купатися після обіду.
