Читаючи «День» не один рік, я переконався, що видання залишилося вірним своїй творчій програмі, яку редакція визначила з перших чисел виходу його у світ. Тож газета відразу стала популярною, передусім, у колах інтелектуалів (це і є її головним спрямуванням), котрі знаходять у газеті можливість не тільки утамовувати свій «голод» на потрібну фахову аналітичну інформацію, а й мати авторитетну трибуну для виступів і поширення своїх думок на теми, що хвилюють їх. Цим і мене «притягнув» до себе «День», давши можливість реалізувати ряд своїх творчих задумів.
Газета об’єднала навколо себе широке коло інтелектуалів, котрим не байдужі доля Батьківщини, її історична й духовна спадщина, майбутнє нації. Мабуть, не помилюся, коли скажу, що рідко яке періодичне видання в Україні сьогодні має таку велику читацьку пошту, як «День». Його читачі активно і миттєво відгукуються на актуальні та проблемні публікації, що хвилюють наших сучасників. Це ще раз підтверджує, що газета не тільки піднімає на своїх шпальтах наболілі для суспільства питання, а й шукає шляхи для їхнього вирішення.
Широкий спектр різних думок, що завжди присутній у «Дні», його незаангажованість, відсутність намагання догодити якійсь політичний силі, зробили це видання дійсно демократичним, солідним і авторитетним не тільки в Україні, а й за її межами. Англомовний варіант газети дає можливість ознайомлюватися з життям України, її минулим і сьогоденням читачам у різних куточках планети. А тому тут можна прочитати відгуки авторів із Російської Федерації, США, Канади, Німеччини, Франції та інших країн.
Надзвичайно важливо і те, що газета виконує не тільки велику освітньо-просвітницьку роль з її популярними рубриками і тематичними сторінками, взяти хоча б для прикладу сторінки «Україна Incоgnita», «Історія та «Я», «Культура» та інші, в яких виступають відомі українські вчені, письменники , публіцисти, культурологи, а й велику масову роботу, організовуючи засідання «круглих столів», презентацію своїх книжок, фотоконкурси, зустрічі з читачами у різних регіонах України.
Унікальною є шефська робота «Дня» над університетами України. Адже тут готується наша зміна, молода генерація інтелектуалів, якій випала доля розбудовувати молоду Українську державу нині та в наступні десятиліття. Цікаві зустрічі журналістський колектив видання на чолі з його невтомним головним редактором Ларисою Івшиною, яка зуміла разом зі своїми однодумцями створити феноменальне явище у сучасній українській журналістиці, яке називається «День», провели у Чернівцях, Луцьку, Дніпропетровську, де зустрічалися з університетською молоддю. Такі зустрічі, як видно було із звітів редакції, думок і оцінок їхніх учасників, стали важливими подіями у студентському житті названих обласних центрів.
Із величезним інтересом прочитав я репортаж у «Дні» за 13 червня цього року про результати шестирічної співпраці газети та Острозької академії. Це є повчальним прикладом для інших солідних українських видань, як можна не на словах, а на ділі реалізовувати освітні проекти, що матиме, безперечно, велике значення для підготовки національної еліти, котра б змогла збудувати нову Україну, в якій би люди малим достойне життя й умови для свого всебічного розвитку.
Червоною ниткою на зустрічі Лариси Івшиної зі студентами Острозької академії проходило питання про нинішній стан нашої журналістики, яка, на жаль, хоч як це прикро, стала «кривим дзеркалом українського суспільства». Учасники цієї цікавої й корисної зустрічі дійшли висновку, що питання відповідальності за стан суспільства — не лише журналістської, а й громадянської загалом — є наріжним каменем українського сьогодення.
Із захопленням довідався я, дякуючи «Дню» за те, що хвилює талановиту студентську молодь із славного Острога. Щиро і з вболіванням говорили про українське сьогодення, про авторитет держави у світі, про політичні процеси, що відбуваються у ній, про місце України у Європі, про роль друкованого слова у житті суспільства, про патріотизм і любов до Батьківщини, котрій дуже потрібні сьогодні молоді інтелектуальні сили для її прогресивного розвитку. Палко і переконливо говорили у своїх виступах на зустрічі вихованці академії А.Вакуленко, Я.Ковальчук, К.Курганський, О.Белявцева та інші.
Як добре, що завдяки шанованому нами «Дню» ми довідуємося про те, що хвилює студентську молодь, чого вона прагне, як вболіває за Україну, якою її хоче бачити сьогодні та в майбутньому. Це вселяє оптимізм і надію, що кращі дні у державі настануть, коли постійно плекатимемо молоду зміну, створюватимемо для неї необхідні умови для зростання її творчого потенціалу.
Своїми досить результативними інтелектуальними контактами з Острозькою академією редакція «Дня» переконливо показала, як треба не тільки випускати газету, інформувати своїх читачів, а й реалізовувати важливі проекти, які послужать на користь Україні, її майбутньому, котре може бути успішним лише тоді, коли ми належно дбатимемо про нашу зміну, збагачуватимемо її всім кращим, що надбали у своїй діяльності старші покоління.
