Після публікації у «Дні» статті «Куди поділися 470 мільйонів євро?» (№213 від 21 листопада 2013 року) щодо використання Кіотських грошей Державне агентство екологічних інвестицій опублікувало на своєму сайті спростування. Головна його теза — журналісти та екологи неправильно розтлумачили громадськості, чому так довго втілюються в життя соціальні проекти за гроші, отримані Україною від продажу квот. Агентство переконує: ситуація під контролем, утеплення шкіл і лікарень відбувається за планом, а про незаконне витрачання коштів узагалі не йдеться. Якраз навпаки — агентству навіть вдалося зекономити гроші ще на сотню соціальних проектів. Яким чином?
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ПРОЕКТІВ НЕ 529, А... 703
У ДАЕІ пояснюють, що зекономити вийшло майже випадково. «Спочатку на утеплення об’єктів закладалась одна сума, згодом з’ясовувалося, що треба значно менше. Наприклад, у одній школі хотіли замінити 30 вікон, а виявилося, що вікон лише 20. Таким чином утворилися залишки, за які можна провести теплосанацію ще на ста соціальних об’єктах, тобто замінити вікна, двері, утеплити фасади для економії теплоенергії», — розповіла «Дню» Катерина КРАВЧЕНКО, начальник відділу зв’язків з громадськістю ДАЕІ.
Дивно, але саме через брак коштів кількість соціальних об’єктів із запланованих 900 зменшилася до 529, повідомляло раніше агентство. Там кажуть, що пішли на такі кроки через інфляцію та зростання вартості будівельних матеріалів. Тепер же акцентують на економії й на тому, що список трохи збільшився, — наразі містить 703 школи та лікарні. Його вдалося збільшити після жовтневих перемовин агентства з японськими контрагентами. Тоді було укладено договорів ще на 162 проекти в соціальній сфері. Реалізувати їх планують протягом 2014 — 2015 років.
Але чи стане ця дата остаточною, експерти не впевнені, адже агентство постійно відкладає кінцеві терміни завершення робіт — мовляв, через непідходящу погоду та ще якісь технічні моменти. «Деякі роботи не можна проводити взимку, тому їх відкладали на більш теплий і сприятливий період, — коментує Катерина Кравченко. — Японська сторона приїздить до нас кілька разів на місяць, ми постійно підписуємо з ними додатки щодо перенесень кінцевих термінів. Вони слухають наші аргументи, погоджуються, але самі перевіряють. От цього тижня японська делегація поїхала до Донецька, перед тим була в Луганську, тобто вони чудово знають ситуацію».
Зволікання із завершенням проектів тут списують і на те, що несвоєчасно перераховує гроші Державна казначейська служба. Однак обіцяють, що найближчим часом це питання буде вирішено.
ПРО ЕКОНОМІЮ, ЯКІСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Та чи потрібна така економія, коли чимало учасників «зелених» проектів скаржаться на неякісний ремонт? Як уже розповідав «Дню» головний лікар Любешівської лікарні Богдан Іванів, через недороблені відкоси на вікнах у лікарні стало ще холодніше, ніж було. «Робота така собі», — сказав лікар.
Для збору подібних фактів громадські екологічні організації створили сайт «Зелені інвестиції по-людськи». На ньому вже з’явилися перші повідомлення про результати утеплення соціальних об’єктів. «Компаніївська школа на Кіровоградщині. Виділено майже три мільйони гривень на утеплення фасадів і заміну вікон та дверей. У вересні 2013 року роботи зупинили. Не утеплено один із корпусів школи. Якість робіт бажає бути кращою», — це одне з повідомлень сайта. Решта — подібного змісту.
На це Катерина Кравченко говорить, що багато людей звертаються до них із листами подяки за виконану роботу. А про недоліки в агентстві знають, і частину зекономлених коштів спрямують на їхнє усунення. «Україна вперше впроваджувала проекти за кошти «зелених інвестицій», і одразу йдеться про таку велику кількість проектів, — пояснює Кравченко. — Відповідальність за якість робіт передусім несе генеральний підрядник, який не виконав своїх зобов’язань. Ще одна причина — велика кількість проектів, дуже стислі терміни й мала кількість людей. Але щодо деяких об’єктів, то батьки та вчителі телефонують нам, щоб подякувати. Є випадки, коли школі років 70, тому треба вже не теплосанацію, а реставрацію проводити. На деяких об’єктах навіть не починали роботи, бо вони були пам’ятками архітектури».
Тоді навіщо було включати такі будинки в список? Крім того, нам пообіцяли, що винних притягнуть до відповідальності, а на деяких об’єктах вже замінили підрядника...
ЕКОЛОГІЧНІ ЗАКОНИ РОЗРОБЛЯЮТЬ УЖЕ ВІСІМ РОКІВ
У коментарі виданню еколог Ольга Мелень-Забрамна зазначала, що Україна досі не виробила чіткої позиції, як збирається зменшувати викиди, й чи взагалі хоче це робити.
У Держагентстві спростовують слова еколога. Як ідеться у спростуванні, «державна політика України у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміни клімату опосередковано визначена низкою законів (далі — перелік цих нормативних актів). Слід погодитися, що політика у сфері зміни клімату — в процесі розбудови й поки що має фрагментарний характер».
Цей «процес розбудови» тягнеться вже вісім років, кажуть у Національному екологічному центрі України. А обіцяного плану дій щодо боротьби з наслідками кліматичних змін — все немає. Чому так?
Катерина Кравченко пояснює, що узгодити такі речі на міжвідомчому рівні дуже складно, а йдеться про повне перезавантаження промисловості країни: «Із 2010 року було п’ять законодавчих спроб щодо створення в Україні системи обмежень на викиди та торгівлі квотами. Проте жодна з цих спроб не набула підтримки в парламенті. Зараз наше агентство розробило проект Закону «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Коли закон запрацює, підприємства почнуть збирати цю інформацію й будуть дивитися, яким чином зможуть регулювати викиди. Отже, рух у цьому напрямі є».
«МАШИНИ КУПИЛИ Й ЩЕ КУПИМО»
Загальна сума, яку Україна отримала від продажу квот, на даний момент становить майже п’ять мільярдів гривень. На що підуть кошти, в ДАЕІ розповіли: до кінця 2014 року, окрім утеплень шкіл та лікарень, реалізують ще шість великомасштабних проектів. Це й нове обладнання для теплових станцій у Севастополі, вітроустановки на Дніпровському машинобудівному заводі, збір метану на кількох шахтах, а в Київському метрополітені з’являться нові 95 вагонів, двигуни яких працюють за принципом економії енергії.
Що цікаво, можливо, буде закуплено ще автомобілі марки «ТойотаПріус» для МВС. «Ці автівки-гібриди забезпечують зменшення викидів, значно менше використовується палива (потрібно лише п’ять літрів бензину на сто кілометрів по місту). Міліція цим дуже задоволена. Усі чутки з приводу недоцільності їхнього придбання вже спростовано, ми навіть робили майстер-класи для журналістів, щоб вони переконалися у вигідності таких машин. А що, краще, якби їздили на старих ГАЗах, які забруднюють повітря?» — каже Катерина Кравченко.
Проте, на думку екологів, «зелені» кошти мають витрачатися за принципом — якнайбільша користь для значної кількості людей. Поки що ж такий механізм не до кінця відпрацьовано.
КОМЕНТАР
Ірина СТАВЧУК, експерт із кліматичних змін Національного екологічного центру України:
— Завдяки статті у «Дні» агентство опублікувало нову інформацію, з приводу якої ми надсилали їм запит ще 13 жовтня. Ми просили оновити перелік проектів і зазначити в ньому ті, які вже завершено. Також просили відкрити доступ до результатів незалежної аудиторської компанії, яка також перевіряє проекти. На це нам відповіли, що ця інформація належить до службової.
Заява ДАЕІ щодо економії коштів видається нам дивною, тому що спочатку агентство нарікало на затримання коштів з боку Держказначейства. По-друге, якість будівельних матеріалів — дуже низька. У багатьох проектах роботи виконано неповністю, тому говорити про заощадження коштів при наявності невиконаних робіт — непереконливо. Ще одне зауваження: як у переліку цих об’єктів опинилися приватні підприємства, зокрема тваринницька ферма та Дніпровський машинобудівний завод? Держава не повинна фінансувати модернізацію приватних підприємств, бо для цього в них є інші можливості: кредити, інвестиції тощо. Направляти кошти треба на соціальні об’єкти, на які в бюджеті коштів не вистачає. Це можуть бути будівлі соціального значення, розвиток соціального транспорту, створення велоінфраструктури. Має бути створено механізм добору об’єктів. Зараз же незрозуміло, чому обрано саме ці підприємства, яка вартість робіт і які плануються скорочення викидів. Для отримання інформації ми готуватимемо нові запити.
