Вчора столицю України засипало снігом. І місто буквально паралізувало. Гігантські затори, зупинені тролейбуси, безпорадні в заметах пішоходи. Загалом, негода знову застала нас зненацька. Незважаючи на те, що про її наближення синоптики попередили українців ще кілька діб тому. Автошляхи та аеропорти України не припинили своєї роботи, але, як повідомляє www.obozrevatel.com, МНС попереджає про дуже небезпечну ситуацію. Усього за минулу добу на території нашої країни зареєстровано 90 ДТП, в яких загинуло 17 чоловік, 99 — травмовано. До того ж, сильні снігопади та налипання мокрого снігу вивели з ладу енергопостачання населених пунктів у 17 областях України. Зокрема, у Вінницькій області знеструмлено 94 населених пункти, в Черкаській — 60, Миколаївській та Одеській — 38. Трохи менше постраждала Київська область, в якій позбавилося електрики 29 населених пунктів, у Полтавській і Львівській — 23, Кіровоградській, Херсонській, Хмельницькій і Рівненській — відповідно 17, 15, 12 і 11. В інших областях кількість потерпілих населених пунктів менше десяти. До робіт з поновлення електропостачання залучено аварійні бригади Обленерго, а до прибирання снігу з проїжджої частини доріг — спеціалізовані бригади «Укравтодору».
При цьому шляховики запевняли всіх у своїй повній бойовій готовності ще в листопаді. Обіцяли, що все буде «ОК», якщо тільки сніг не валитиме кілька діб поспіль. Та й техніки в цьому році на українські дороги мало виїхати більше, ніж у минулому. Цифри наводилися наступні — 133 роторні машини, 659 бульдозерів, 1220 автогрейдерів, 2058 одиниць навісного обладнання й 1513 автомобілів- піскорозкидачів. Як розповіли «Дню» в «Укравтодорі», всю техніку у вищезгаданій кількості вже кинуто на боротьбу зі снігом. Чим же пояснити сьогоднішнє становище? «Укравтодор» пояснює непідготовленістю водіїв до зміни погоди. «Незважаючи на сніг, усі хочуть їхати, як учора й позавчора, — говорить голова Управління автомобільних доріг Олександр Сухоносов, — і не одягають зимові шини. Якийсь «Запорожець» виїде на «лисій» гумі на пагорб, застряне, і зупиняється вся колона». Загалом же ситуацію на українських дорогах фахівець назвав цілком адекватною: «Зима є зима, але на трасах немає «непрохідних» ділянок».
Тепер про столицю. Як розповідає головний інженер «Київавтодора» Василь Мельниченко, пробки на її дорогах ніяк не пов’язані зі снігопадом і «були завжди». Негоду ж, за словами В. Мельниченка, київські шляховики зустріли у всеозброєнні: вночі на прибиранні снігу працювало 307 одиниць транспорту, 116 чоловік розчищали зупинки громадського транспорту, а 218 — підземні переходи. Витрачено 1869 тонн технічної солі та 208 тонн піщано-соляної суміші. Вдень у столиці працювало 419 машин.
До речі, негода прийшла не тільки в Україну. У країнах Європи в останні дні через сильне похолодання й великі снігопади загинуло близько 28 осiб. Iз них 11 — через сніжну лавину в Альпах. Внесла негода корективи і в політику: Віктору Ющенку, якого снігопад застав у Кракові, довелося відмовитися від поїздки до Брюсселю.
Потрібно визнати: незважаючи на бурхливий розвиток цивілізації, техніки, науки, наше комфортне існування, а часом і життя знаходяться в залежності від природного катаклізму. Пригадаємо, що цунамі місяць тому забрало життя понад двохсот тисяч осiб. Минулого тижня відбулася Спеціальна конференція ООН (місто Кобе, Японія), учасники якої досягли домовленості зі створення системи раннього сповіщення для запобігання стихійним лихам. Ця система має запрацювати за рік-півтора. А сьогодні й завтра на таїландському острові Пхукеті намічено зустріч на міністерському рівні для обговорення питань впровадження цієї системи.
СИГНАЛ ПОДАНО. СИГНАЛ ПРИЙНЯТО?
Виникає й інше запитання: наскільки точно сьогодні ми можемо передбачувати зміни погоди? Фахівці стверджують, що точні, достовірні прогнози на основі даних метеорологічних вимірювань можна скласти лише на 5-7 днів. Передбачати на тривалі періоди беруться, як правило, аматори й знавці народних прикмет. Однак ці прикмети сьогодні також потребують корекції, оскільки зараз змінюється й хімічний склад навколишнього середовища.
Напередодні київських сніжних заметів «День» побував на метеорологічній станції міста і познайомився з системою проведення різних вимірювань, необхідних для правильного прогнозу погоди. Однак вимірювань, отриманих на одній із станцій, для передбачення зміни погодних умов замало. У закодованому вигляді вони надходять у Гідрометцентр, де після відповідної обробки та обміну інформацією зі спеціальними міжнародними центрами, професіонали складають прогнози та подають ці дані місцевій владі.
Олександр Косовець, директор Центральної геофізичної обсерваторії, член вченої ради Українського географічного товариства повідомив «День», що на сигнали про стихійні лиха, які насуваються, повинні реагувати своїми рішеннями відразу чотири інстанції — Управління охорони навколишнього середовища Міністерства екології та природних ресурсів України, аналогічне управління, створене рік тому в столиці, а також Державна екологічна інспекція та управління з надзвичайних ситуацій. Якщо говорити про радіаційне забруднення, то перевищення допустимих норм у п’ять разів вже вимагає вживання якихось радикальних заходів. Зрідка таке трапляється на території Києва, особливо восени, коли температура повітря з висотою не зменшується, а збільшується, що утрудняє «провітрювання». Добре ще, що таке відбувається нечасто», — відмічає Олександр Олександрович. Загалом же Олександр Косовець вважає систему гідрометеослужби за функціональним розвитком найкращою в Європі, однак слабкiшою за оснащеністю. «Наприклад, — говорить Олександр Олександрович, — вона відрізняється від фінської аналогічної системи комплексністю. Одна наша обсерваторія займається тим, що у фінів охоплено трьома структурами — метеорологічним інститутом, міністерством лісового господарства і центром радіологічного контролю. До речі, керівник цього центру призначається особисто президентом Фінляндії, коли призначення навіть міністрів там здійснюється прем’єром. Такого великого значення надається там радіаційній проблемі. Я ж займаюся питаннями забруднення середовища з 1973 року й можу сказати, що для України найсерйознішим питанням сьогодні є хімічні забруднення. Загалом же Київ за міжнародними мірками може вважатися чистим європейським містом. Найчистішими його районами є Харківський і масив Троєщина, а одними з найбільш забруднених — район Бессарабки та Центрального автовокзалу. При відповідному запиті громадян обсерваторією може бути надано таку послугу, як виконання різного роду вимірів місцевості «на чистоту» при купівлі житла, а також витяг із архівів даних про погоду в місці народження людини саме в день її народження».
ЯК РОБЛЯТЬСЯ ПРОГНОЗИ
Цікаво, щоб можна було передбачати погоду точнiше, тільки в Україні працює 164 метеорологічні станції, кожна з яких обслуговує територію приблизно в радіусі 70 кілометрів. Усі виміри проводяться одночасно не тільки на українських станціях, а й по всій земній кулі. Кожні три години записуються й узагальнюються в спеціальних міжнародних центрах дані про температуру повітря та грунту, вологість, вітер. Двічі на добу, а саме о 13.30 і о 1.30 ночі запускаються метеорологічні зонди. Гумові кулі для них готуються протягом двох-трьох діб для того, щоб добре розтягувалися й не лопалися на висоті, де їхній об’єм збільшується. Метрова за діаметром куля заповнюється рівно одним кілограмом водню, спеціально приготованим за три години до польоту. Кулю не можна ні передути, ні недодути — від цього залежить швидкість польоту, яка повинна дорівнювати 300 метрам за хвилину. До кульки звичайною стрічкою кріпиться невелика коробочка з приладами, які повідомляють на Землю дані вимірювань — температуру, вологість, швидкість і напрям вітру. Спочатку дані беруться з кожних 200 метрів, потім — iз 500, а починаючи з 14-го кілометра — через кожний кілометр. Кулька має піднятися не менш, ніж на 20 кілометрів у висоту, і летить вона близько двох годин. Найхолодніше на 10-му кілометрі, там вночі в середу зафіксовано температуру близько 69 градусів морозу, наступна повітряна оболонка виявляється дещо теплішою і потім знову настає похолодання.
На самому метеорологічному майданчику, де вимірювання проводять кожні три години, використовуються незвичні для нефахівця градусники. Вони йдуть у комплекті по три штуки — той, що фіксує максимальну, мінімальну і середню температури за минулі три години. По такому майданчику можна ходити тільки стежинами, щоб не порушити висоту природного покриття снігом. Можна взнати і на скільки тепло насінню в грунті — вимірювання проводяться на глибинах 20, 40 сантиметрів і навіть глибше. Праця людей, які здійснюють такі важливі для прогнозу погоди виміри цілодобово, оплачується приблизно в 400 гривень за місяць. За двома зробленими підвищеннями окладів сума їх заробітку не збільшувалася через те, що загальний фонд зарплати не підвищувався. Техніка, на якій доводиться їм працювати, вже відпрацювала свій термін і часто ламається. За радянських часів в Україні потрібне для таких досліджень обладнання не випускалося, з приходом незалежності у Львові налагодили випуск зондів, до речі, гарної якості, а в Києві стали випускати барометри та датчики вітру. Надходить і «гуманітарка», серед якої багато приладів, не придатних за реєстром нашої країни для використання. Загалом, за словами працівників обсерваторії, бюрократичних перешкод їм доводиться долати немало. Наприклад, створили для Харківського масиву пост для вимірювання забруднення середовища, а ось хто його візьме на баланс, поки що ніхто не знає...
До речі, передбачення погоди на основі низки наукових вимірювань — справа дуже молода. Вона бере початок із 20 х років минулогостоліття. А ось архів із записами, що констатують погоду в різних точках нашої країни, ведеться з 1881 року. Це означає, що якщо повідомляється: в якийсь день такого- то року спостерігалася найвища чи найнижча температура, мається на увазі «самий-самий» день, починаючи саме з 1881 року. Першу ж метеорологічну обсерваторію на території України було створено 150 років тому при університеті святого Володимира.
