Вельми представницьке зібрання вчених, медиків і виробників ліків має намір проаналізувати стан справ у галузі, розробити проект програми «Фармація-2005», виробити кодекс фармацевтів України. Наукова програма включає у себе 15 симпозіумів, 45 науково-практичних конференцій, 13 постерних сесій і 20 дискусій. У рамках з'їзду працює виставка «Україна фармацевтична».
У перший день з'їзду з доповіді народного депутата, академіка Юрія Спіженка, з'ясувалося, що, незважаючи на розвал економіки, фармацевтичні підприємства України працюють і випускають ліки, що здебільшого не поступаються імпортним. Ними забиті склади підприємств і торгiвельних організацій, але їх немає у лікарнях і в аптечках людей. Це закономірний результат того, що, паралельно зі зниженням купівельної спроможності населення, меншають і бюджетні асигнування на медицину (сьогодні це 3% від валового національного продукту).
Своєрідним підтвердженням до розповіді академіка служить той факт, що менш як за два тижні до з'їзду вітчизняних фармацевтів у харківському аеропорту приземлилися два літаки, набиті американськими ліками. А потім ще й караван вантажівок з медичним обладнанням прибув сюди з Німеччини. Таким чином, гуманітарна допомога ($16,5 млн.), що дорiвнює дворічному бюджету всієї медицини Харківської області, перевищила всю гордість нашої фармацевтичної й медичної промисловості. Ліки під наглядом американських волонтерів потрапили не на склади, а просто в лікарні — у цьому також спостерiгається різний підхід до підтримки вітчизняної медицини у них і в нас.
Як сказав Юрій Спіженко, головним завданням галузі є створення стрункої й прозорої системи доступу до ліків. Тобто інтереси пацієнта мають бути понад усе. Але, здається, цей девіз повинен стати домінантою не лише в фармації. Адже пацієнт — це, передусім, громадянин своєї держави.
ДО РЕЧІ
На цьому тижні Леонід Кучма своїм указом встановив День фармацевтичного працівника. Згідно з документом, це професійне свято відзначатиметься щорічно у третю суботу вересня.
